Клієнт віддав 10 907 гривень кредиту, але ПриватБанк відмовляється розривати з ним відносини - що вирішив суд

Чоловік звернувся до ПриватБанку з заявою про розірвання договірних відносин, які склалися в результаті підписання ним заяви № б/н від 04.08.2010 року, але отримав відмову

ПриватБанк
ПриватБанк відмовився розривати відносини з чоловіком через наявну заборгованість за нарахованими відсотками за прострочений кредит

Чоловік закрив кредитну заборгованість у розмірі 10 907 гривень. Він подав заяву про розірвання договірних відносин, але ПриватБанк відмовив через наявну заборгованість за нарахованими відсотками за прострочений кредит. Про це йдеться у рішенні Івано-Франківського міського суду, опублікованому 20 червня 2025 року. 

В серпні 2023 року ПриватБанк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин на підставі заяви № б/н від 04.08.2010 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.12.2023 року у справі 344/15090/23 було задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з чоловіка суму заборгованості в розмірі 42 061 гривні. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08.02.2024 року було частково задоволено апеляційну скаргу та змінено рішення суду першої інстанції, а саме стягнуто з громадянина 10 907 гривень. Дані кошти ним було добровільно сплачено задля виконання рішення Івано-Франківського апеляційного суду від 08.02.2024 року. В листопаді 2024 року він звернувся до банку з заявою про розірвання договірних відносин, які склалися в результаті підписання ним заяви № б/н від 04.08.2010 року. 20 грудня 2024 року отримав відповідь від банку про відмову у розірванню договору банківського рахунку. 04.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

03.12.2024 року від ПриватБанку надійшов відклик на позовну заяву, в якому вказано, що між чоловіком та банком було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав кредитну картку «Універсальна Gold» зі встановленим кредитним лімітом. Договір було укладено шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті у мережі інтернет, на підставі ст. 634 ЦК України. Станом на 25.02.2025 року клієнт має заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 -14 704 гривень. Закриття рахунків відповідно до пункту 121 інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 162, надавач платіжних послуг закриває поточні/ платіжні рахунки користувачів на підставі заяви про закриття поточного рахунку/заяви про закриття платіжного рахунку користувача, крім випадків, визначених у пункті 122 розділу XV цієї Інструкції. З умов договору, сторони погодили його розірвання. При розірванні договору за позовом сторони на підставі ст. 651 ЦК України суд повинен встановити істотне порушення цього договору іншою стороною, при цьому клієнт повинен довести, що таке істотне порушення завдало йому шкоди, внаслідок чого він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розгляд справи 

Як вбачається із довідки АТ КБ «ПриватБанк» чоловіку було видано 8 кредитних карток, останні з яких строком дії до листопада 2021 року. У справі №344/15090/23, зазначено, що у серпні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до громадянина, в якому просило стягнути з нього заборгованість за договором № б/н від 04.08.2010 року, яка виникла станом на 24.04.2023 року в розмірі 42 061 гривні. В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначено «що внаслідок неналежного виконання клієнтом обов'язків за кредитним договором станом на 24.04.2023 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 56 765 гривень. У межах справи було досліджено розрахунок заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 04.08.2010 року, та зазначено у нього існує борг, який станом на 24.02.2023 року складає 56 765 гривень.  Постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що «клієнт підписав 04.08.2010 року анкету-заяву, в якій не передбачено сплату пені, відтак необхідно зарахувати 31 153 гривень пені як сплату тіла кредиту, зменшивши заборгованість за тілом кредиту з 42 061 гривні до 10 907 гривень».

Як вбачається із виписки за договором б/н за період з 04.08.2010 року по 16.04.2025 року, 26.03.2024 року, тобто після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції у справі № №344/15090/23, громадянин добровільно її виконав, погасив заборгованість в сумі 11 604 гривень. Після чого 12.04.2024 року у графі залишок після операції наявна сума - заборгованості 14 704 гривень. Згідно з розрахунком заборгованості вже за договором від 14.04.2015 року, також наявна сума заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит по 625 ЦПК України. Тобто, вказана сума відсотків є незмінною, була зазначена як частина заборгованості у межах розгляду справи 344/15090/23, однак банк не заявляв про її стягнення.

20.12.2024 року банком на заяву чоловіка від 05.12.2024 року про розірвання договору, відмовлено, оскільки «за вами обліковується заборгованість за договором»; просять погасити її, ознайомившись у системі «Приват-24». Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2025 року, повідомлено, що він не має заборгованості станом на 13.05.2025 року перед банком. Згідно із квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 24.04.2025 року ним внесено на картку 14 704 гривень.

Яким було рішення суду? 

Позов чоловіка задовольнили. Суд вирішив розірвати договір банківського рахунку №б/н від 04.08.2010 року, що укладений між ним та акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

"Відповідач здійснив нарахування позивачу відсотків на прострочений кредит по 625 ЦПК України, та не заявляв вимоги про необхідність її сплати, попри те, що зазначив про таку у розрахунку заборгованості у справі №344/15090/23, позбавив можливості позивача доводити правомірність її нарахування. При цьому, саме нормою ст. 625 ЦПК України, закріплена необхідність вимоги кредитора для її погашення. Крім цього, суд не може залишити поза увагою і той факт нарахування такої з березня 2020 року. Такими пасивними діями обліковуючи вказану заборгованість по ст. 625 ЦПК України тривалий час, не заявляючи вимог про її стягнення відповідно до ст. 625 ЦПК України поряд зі стягненням суми заборгованості за договором банківського рахунку, банк ставить позивача у невизначене, невигідне становище, як щодо можливості заперечення такої у спосіб, передбачений законом, чи то на розірвання договору відповідно до ст. 1075 ЦПК України. Крім цього, розірвання договору банківського рахунку у разі наявності підстав, не позбавляє можливості кредитора заявляти вимогу за ст. 625 ЦК України. Суд дійшов висновку про підставність позовних вимог. Договір банківського рахунку №б/н від 04.08.2010 року, що укладений між сторонами слід розірвати у судовому порядку, оскільки відповідач заяву про розірвання договору не задовольнив за відсутності належних для цього підстав", - наголосив суд. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube