Поетеса презентувала нову книгу віршів, лаяла журналістів за плітки та заперечувала роман із поетом Василем Симоненком
Легендарна 96-річна українська поетеса Ліна Костенко презентувала свою нову збірку "Вітер з Марса". В ході прес-конференції геніальна українська поетка й письменниця спростувала міфи про власне особисте життя. А також поділилася ставленням до сучасного театру. Вона зізналася, що більшість вистав, які вона бачила, не справили на неї гідного враження.
Ліна Василівна подякувала журналістам, що зібралися й перепросила за те, що не надто поспішає роздавати інтерв'ю й коментарі. Вона зізналася - свідомо уникає журналістів, адже мала з ними неприємні інциденти.
"Є категорія журналістів, у яких не голос, а вони просто створюють нездорову атмосферу в суспільстві. У мене на це явище є своя думка. Не можна так, розумієте, журналісти.
З'являється до мене хтось із журналістів - чого я не хочу і не даю інтерв'ю, й не хочу бачитися з журналістами. Посидить, поговорить, потім напише. У Ліни Василівни в квартирі багато книжок і старі меблі. Ну, яке тобі, людино, діло, та й кому це потрібно? Розумієте, це соромно", - присоромила журналістів поетеса.

Крім того, їй приписували роман з колегою й дисидентом Василем Симоненком. Нагадаємо, поет помер у віці 28 років. Після побиття буцімто КДБістами мав постійне загострення хвороби нирок. Зрештою помер саме від раку нирок. З 22 років був одружений, мав сина.
"От я вже не кажу про такий конфуз журналістський. Начитається дурниць, яких-небудь спогадів Миколи Сома (у Вікіпедії згадується як друг та однокурсник Симоненка - ред.), який був дуже далекий від наших кіл. І пускає, значить, на мій День народження, на мій ювілей повідомляє вдячному людству, що в Ліни Василівни був роман з Василем Симоненком. Да, не було!
Написати таке чорт зна що. Ми дуже, дуже поважали одне одного. Але навіщо приписувать роман? От. А може в нього хтось там з рідних? От навіщо так робити? Це нетактовно..." - наголосила письменниця.

Ліна Костенко згадала, як Василь Симоненко присвятив їй вірша "Перехожий". Це сталося на зустрічі в літературного критика й поета Івана Світличного.
"Люди, які тоді прийшли, вони ж не знали, що вони шістидесятники. Це були молоді, гарні, чесні люди. Що було найкраще тоді між ними в стосунках? Взаємна повага, і справді повага й любов. От через що Василь Симоненко мені присвятив "Перехожий"(вірш - ред.).
Ми були незнайомі, але у Івана Світличного завжди збирались люди. І незнайомий мені хлопець читає свої вірші. Читає оцей вірш. Я на нього дивлюся і думаю: "Поет, точно поет". Він видно вловив, що я його відчула і присвятив цей вірш. І так далі було. Ми дуже-дуже одне одно поважали", - додала поетеса.
Довідка. Шістдесятники або шестидесятники - назва покоління радянської та української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією за часів так званої хрущовської "відлиги", що сталася в середині 1960-х років.
Присвята Ліні Костенко
Як він ішов!
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали -
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Натхненно і мудро творив ходу -
Так нові планети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не бачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом -
Шепіт поміж перехожих:
- Що там?
- Спіткнувсь чоловік…
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
- Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потєрять…
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!

Висловилася Ліна Костенко й про сучасні театральні постановки. Мовляв, з відтворенням історичних персонажів в деяких режисерів та сценаристів вистав є помітні труднощі.
"Ви знаєте, зараз з відтворенням персонажів дуже велика проблема. От я дуже рада, що я ще жива. А то би в таких спектаклях вони би зобразили і мене. Бо я коли дивилася, як вони зобразили Аллу Горську (художниця й правозахисниця - ред.) або Вінграновського (Микола, письменник, поет, режисер і сценарист - ред.). Слухайте, це кошмар якийсь. Як можна назвати спектакль про Стуса - "СтусАнина"? Спектакль за моїми віршами - "КоЛіна". Я втрачаю дар мови... Боже, я ж цих людей знаю. Вони ж ніколи для мене не вмерли", - сказала поетеса.

Ліна Костенко - українська поетеса-шістдесятниця, письменниця - є авторкою історичного роману "Записки українського самашедшого". Лауреатка Шевченківської премії, кавалерка Ордену Почесного легіону.
У 1967 році разом із Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.
Поезія Ліни Костенко видається безпрецедентними для українського ринку накладами. Її книги регулярно стають національними бестселерами. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" продало триста тисяч примірників обраного видання "Ліна Костенко: Триста поезій".
"Вітер з Марса" - це нова книга Ліни Костенко. Увесь перший наклад в десять тисяч примірників розкупили ще за передзамовленнями, після чого видавництво одразу анонсувало додатковий тираж ще на вісім тисяч екземплярів.
Ваша пробная версия Premium закончилась