ЗМІ зобов'язали видаляти негативні коментарі про посадовців: що змінилося в законі про медіа
Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє онлайн-медіа від відповідальності за негативні коментарі читачів щодо посадовців, за умови їх видалення протягом трьох робочих днів після отримання скарги або припису
Верховна Рада України хоче зобов'язати ЗМІ видаляти негативні коментарі читачів під публікаціями. Онлайн-медіа мають це зробити протягом трьох днів після отримання ухвали суду, скарги або припису Нацради. У іншому випадку ЗМІ можуть притягти до відповідальності.
Відповідний законопроект №11321 авторства, зокрема, голови комітету зі свободи слова Ярослава Юрчишина було прийнято парламентом 14 січня. Про це повідомляє "Судово-юридична газета".
У новій редакції статті 117 Закону "Про медіа" уточнено, що звільнення від відповідальності поширюється на випадки, коли онлайн-медіа обмежують доступ до недостовірної інформації або такої, що порушує законодавство. Це стосується контенту, розміщеного у розділах для коментування чи користувацьких публікацій.
При цьому видання зазначає з посиланням на судові рішення, що багато чиновників називають недостовірною ту інформацію, яка містить щодо них негативний характер. А Велика Палата Верховного Суду раніше ухвалила, що негативна інформація про людину вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція доброчесності).
Як зазначив суд, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, громадському чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі або ділової репутації.
Закон також містить уточнення щодо роботи журналістів, які співпрацюють з медіа за цивільно-правовими договорами. Вони, як і штатні працівники, нестимуть відповідальність за поширення неправдивої або забороненої інформації, якщо вона:
- не відтворює дослівно або без спотворень матеріали інших зареєстрованих медіа чи офіційних джерел;
- не була отримана у відповідь на запит на інформацію або офіційне звернення;
- не базується на публічних виступах чи повідомленнях державних органів або їх представників.
Законопроєкт також передбачає зміни в організації роботи парламентських комітетів, зокрема можливість проведення засідань у форматі відеоконференцій за згодою більшості членів комітету.
Зміни у законі про медіа
У грудні 2024 року законопроект, що пройшов перше читання, встановив механізми блокування проросійських ресурсів, надав регулятору право оцінювати контент онлайн-медіа та спрощувати реєстрацію. За законопроєкт №12111 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа" проголосували 248 депутатів.
Загалом, Закон України "Про медіа" набув чинності 31 березня 2024 року. Цей закон - це найбільша українська медійна реформа з 90-х років. Зокрема, він мав би забезпечувати прозорість медійного простору та реалізувати права на свободу вираження поглядів, отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, а також її вільне поширення. Насправді ж новий закон запроваджує на українському медійному ринку новий тип відносин між медіа та державними органами - співрегулювання. Метою співрегулювання є забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа в розробленні й визначенні вимог до змісту інформації.
Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Після того, як 29 грудня 2022 року за закон проголосувала Верховна Рада, його підписав президент Володимир Зеленський.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
