За роки війни держава видала житло лише 63 ВПО - заявок було отримано понад пів мільйона
Попри понад 70 мільярдів гривень державних та міжнародних програм, реальний результат у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб виявився мізерним. За офіційними даними, житло отримали лише кілька десятків родин із сотень тисяч заявок
Попри десятки мільярдів гривень державних та донорських витрат, реальні результати у сфері житлового забезпечення переселенців виглядають мізерними. За офіційними даними, житло отримали лише 63 внутрішньо переміщені особи. Хоча з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 528 тисяч заявок.
Станом на сьогодні в Україні налічується понад 4,5 млн переселенців. Лише у 2022 році держава витратила 53,5 млрд грн на щомісячні виплати для ВПО. Окремо працювали програми компенсацій та сертифікатів (17,8 млрд грн), відшкодування за безоплатне розміщення (3,8 млрд грн), міжнародні ініціативи (наприклад, HOPE - 224 млн доларів), а також інвестиції у соціальне орендне житло, зокрема позику від ЄІБ на 200 млн євро.
Однак ефективність цих механізмів залишається низькою. Більше того, офіційна статистика різних відомств суперечить одна одній, що унеможливлює прозоре планування.
Як держава рахує переселенців і їхні потреби
За законодавством, збирати дані про ВПО повинно Міністерство розвитку громад і територій. Для цього створили Єдину базу даних ВПО (ЄІБД), яку веде підрозділ Мінсоцполітики - ДП "Інформаційно-обчислювальний центр". У ній зберігаються і дані про житлові потреби переселенців.
Втім, що означає позначка "житлова потреба" - достеменно не зрозуміло навіть самим чиновникам. Як повідомили у держпідприємстві громадській організації "Центр оцінки ризиків", під час реєстрації переселенці самостійно вказують інформацію, але чіткого визначення цієї категорії немає.
У лютому 2025 року "Інформаційно-обчислювальний центр" заявляв, що даних про реальну потребу у житлі немає, а вже в серпні повідомив, що інформація існує, але "детального визначення поняття житлових потреб" не передбачено.
Станом на серпень 2025 року у реєстрі було майже 220 тисяч активних заявок, а від початку 2022 року - 528,9 тисячі. За цей час задоволено лише 63 запити. Це ставить під сумнів: чи справді забезпечили житлом лише кілька десятків людей, чи проблема - у неправильному веденні реєстру.
Для порівняння, Мінрозвитку повідомляє зовсім інші цифри: на кінець 2024 року у черзі на тимчасове житло перебувало 23,1 тис. ВПО. А забезпечили - 4,2 тис.
Помилки обліку та зайві витрати
Держстат також визнає наявність проблем із даними. За їхніми словами, у 2023 - 2024 роках Мінсоцполітики надало "інформацію з суттєвими недоліками".
Рахункова палата виявила серйозні порушення:
"Проведене в серпні 2022 року звіряння фактів перетину кордону ВПО свідчить, що 151,1 тисячі осіб перебували за кордоном, з них продовжували отримувати допомогу на проживання 94 тисяч осіб, більше третини яких - понад 90 днів, 4,8% - 150 днів. Отже, держава неправомірно виплатила 892,5 млн грн допомоги на проживання, що є втратами бюджету і еквівалентно, наприклад, вартості 8750 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly".
Куди спрямували кошти
Найбільш результативним механізмом виявилася програма компенсацій за зруйноване житло ("єВідновлення"). До червня 2025 року видано 4 419 житлових сертифікатів на суму 6,1 млрд грн (із загальних 10 млрд, передбачених для переселенців). Цей інструмент має найвищу "конверсію" у фактично придбане житло.
Водночас інші програми демонструють низьку ефективність. Наприклад, у межах "єОселі" було подано понад 140 тисяч заяв, схвалено 57 тисяч, але профінансовано лише 340 - менше 1%.
Загалом у 2022-2024 роках різними шляхами житло або компенсацію отримали 13,3 тис. переселенців - менше 0,3% від загальної кількості ВПО.
Соціальне орендне житло: шанс чи пастка?
У липні 2025 року уряд ухвалив рішення про новий пілотний проєкт - будівництво соціального орендного житла на кредитні кошти ЄІБ. Це може стати порятунком для тисяч родин, однак водночас існує загроза, що без якісної аналітики та контролю 200 млн євро перетворяться на "мертві проєкти", які не відповідають реальним потребам ВПО.
Головна проблема - не відсутність грошей, а хаотичність управління. Поки держава не налагодить єдиний облік, не інтегрує реєстри та не запровадить чіткі KPI для програм, жодні кредити чи позики не зможуть радикально змінити ситуацію.
Нові рішення Кабміну
На цьому фоні уряд анонсував додаткові заходи підтримки переселенців. 17 вересня Кабмін ухвалив низку постанов для посилення соціального захисту ВПО. Зокрема, передбачено додаткову одноразову виплату до допомоги на проживання для тих, хто безперервно працював протягом шести місяців.
Також уряд запускає пілотний проєкт медичного супроводу після евакуації. Переселенці отримають консультацію лікаря вже на стабілізаційному пункті, а за потреби -д о 30 днів догляду в медзакладі, де з ними працюватиме соціальний фахівець, допомагаючи також із пошуком житла.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
