Наразі мільйони людей практикують інтервальне голодування для контролю ваги та покращення метаболізму
Голодування, особливо інтервальне, набирає популярності. І якщо раніше до нього прибігали лише задля схуднення та утримання гарної фігури, то тепер заявляють, що такий метод харчування покращить пам'ять, концентрацію і гостроту розуму. Але є стале розуміння, що саме голод робить людей більш дратівливими, а також розсіяними і менш продуктивними. Навіть у дитинстві нам говорили, що треба їсти, аби бути розумним.
Як пише видання ScienceAlert, наразі мільйони людей практикують інтервальне голодування для контролю ваги та покращення метаболізму. Але більшість з них забувають, що голодування – не просто модний дієтичний трюк. У нього закладена розроблена тисячоліттями біологічна система, яка допомагає людям справлятися з недоліками. Тому ширина впливу такого способу харчування значно більша і цьому є пояснення.

Коли людина їсть регулярно, мозок працює в основному за рахунок глюкози, який накопичується у вигляді глікогену. Але вже через 12 годин без їжі запаси глікогену виснажуються і організм виконує розумне метаболічне перемикання – він починає розщеплювати жир на кетонові тіла, які є альтернативним джерелом палива. Цей процес сприяє схудненню і здоровішому старінню, дозволяє контролювати рівень цукру в крові та знижує ризик розвитку хронічних захворювань.
Однак багато людей не наважуються на інтервальне голодування, побоюючись, що без постійного надходження їжі розумова активність різко знизиться. Саме на цей аспект і звернули увагу науковці. Вони провели ряд досліджень, які показали як саме змінюються когнітивні здібності людей, коли вони голодували і коли вони були ситі. Фахівці видання зробили мета-аналіз всіх за майже сім десятиліть, з 1958 по 2025 рік та вивів середній результат.
Після об'єднання даних наш висновок був однозначним: не було значної різниці в когнітивних здібностях між здоровими дорослими людьми в станах голодування і насичення. Всі учасники однаково добре показали себе в тестах на когнітивні здібності, незалежно від того, їли вони останнім часом чи ні. Проте є нюанси, які варто враховувати, намагаючись змінити спосіб харчування заради краси.

Ключову роль тут відіграє вік. У дорослих не спостерігалося помітного зниження розумових здібностей під час голодування. Але діти та підлітки гірше справлялися з тестами, коли пропускали прийоми їжі. Їхній мозок був чутливішим до таких коливань у постачанні енергії. Це підкріплює давню рекомендацію: діти повинні ходити до школи з повноцінним сніданком, щоб сприяти навчанню.
Час також має значення. Тривале голодування було пов'язане з меншою різницею в продуктивності між станами голодування та насичення. Це може бути пов'язано з перемиканням метаболізму на кетони, які можуть відновити постійний потік енергії до мозку, оскільки запаси глюкози виснажуються. Проте у вечірні години процеси розумові все одно притупляються. Можна припустити, що голодування посилює природні провали в циркадних ритмах.
Тести на когнітивні здібності показав, що голод не викликає загального мозкового туману, але робить людей більш розсіяними, особливо коли мова йде про їжу. Тож можна зробити висновок, що для більшості здорових дорослих людей інтервальне голодування або інші протоколи голодування не шкідливі і вони не вплинуть на роботу мозку.
А ось дітям і підліткам потрібне регулярне харчування. Так само, якщо робота людини вимагає максимальної концентрації у другій половині дня, то теж не варто дотримуватись такого способу харчування. І, звичайно, людям які мають проблеми зі здоров'ям або особливі дієтичні потреби. Зрештою, голодування краще розглядати як індивідуальний інструмент, а не як універсальний інструмент. Його переваги і недоліки будуть різними для кожної людини.