Чи можуть зменшити зарплату через повітряні тривоги, пояснив адвокат
Повітряна тривога – це обставина, яка не залежить від працівника. Час перебування в укритті під час реальної загрози є простоєм і має оплачуватися, невиконання плану через тривоги не може бути підставою для покарання
Повітряні тривоги стали частиною робочої реальності в Україні. Зупинені наради, перервані виробничі процеси, невиконані плани й дедлайни, що «з’їдаються» годинами в укритті, – усе це впливає на результати роботи. У таких умовах закономірно виникає запитання: хто несе відповідальність за зниження показників – працівник чи роботодавець? Чи вважається час перебування в укритті робочим? Чи можуть оштрафувати або позбавити премії через невиконання плану? І як правильно зафіксувати вплив тривог на робочий процес? Ці питання коментує Олександр Таран, адвокат АО «ЮФ «Онопенко та партнери».
Чи вважається час перебування в укритті робочим?
Під час повітряної тривоги працівники мають пройти в укриття, адже у цей момент умови праці перестають бути безпечними. КЗпП визначає, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. За час простою, що виник через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника, інших осіб або навколишнього природного середовища, і стався не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток. Натомість час простою, який стався з вини працівника, оплаті не підлягає.
Якщо перебування в укритті зумовлене необхідністю відвернення небезпеки для життя працівника, то як час перебування в укритті, так і час на дорогу до нього та назад вважаються простоєм не з вини працівника. Такий період включається до робочого часу і підлягає оплаті. Водночас якщо перебування працівника в укритті не зумовлене реальною загрозою або відповідними обставинами, воно може розцінюватися як відсутність на роботі без поважних причин.
Чи належать повітряні тривоги до форс-мажорних обставин у трудових відносинах?
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених договором (контрактом, угодою тощо), а також обов’язків, визначених законодавчими й іншими нормативно-правовими актами. До таких обставин, зокрема, належать збройний конфлікт або серйозна загроза його виникнення, у тому числі ворожі атаки, військові дії тощо.
КЗпП визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати визначену роботу, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для її виконання, відповідно до законодавства про працю, колективного договору й домовленостей сторін. Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця.
Отже, трудові відносини між працівником і роботодавцем виникають на підставі трудового договору, який встановлює їхні взаємні права та обов’язки. З урахуванням цього, а також зважаючи на те, що повітряні тривоги зумовлені збройною агресією РФ проти України, зокрема ворожими атаками та військовими діями, які є надзвичайними й невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань за трудовими договорами, такі обставини можуть бути віднесені до форс-мажорних.
Чи може роботодавець вимагати виконання плану без урахування часу тривог?
Ні. Норми праці розраховуються з урахуванням нормальних і безпечних умов роботи. Під час повітряної тривоги умови не є безпечними, тому вимагати виконання плану за відсутності нормальних умов праці неправомірно.
Чи може невиконання плану через повітряні тривоги бути підставою для дисциплінарного стягнення?
Ні, якщо працівник не винен у зниженні показників. Для дисциплінарного стягнення обов’язково має бути вина працівника. Якщо план не виконано через повітряні тривоги – вини працівника немає, отже підстав для покарання також немає.
Як оплачується робочий час дистанційних працівників під час тривог?
Дистанційна робота передбачає, що працівник самостійно організовує свій робочий час. Якщо тривога оголошена в період, коли дистанційний працівник виконує роботу, час перебування в укритті також вважається простоєм і підлягає оплаті.
Чи може роботодавець зменшити зарплату або премію через зниження показників, спричинених тривогами?
Якщо це простій не з вини працівника – зберігається середній заробіток. Якщо показники знизилися не з вини працівника – оплата здійснюється за фактично виконану роботу, але не менше ніж 2/3 окладу.
Що стосується премії, то тут усе залежить від її виду:
- якщо премія залежить від виконання показників – її можуть зменшити або не виплатити;
- якщо це заохочувальна виплата за внутрішнім положенням – усе визначається правилами компанії.
Як працівнику правильно зафіксувати вплив повітряних тривог на робочий процес?
Якщо йдеться про простій під час повітряної тривоги, окремо повідомляти роботодавця зазвичай не потрібно, адже це стосується всього підприємства.
Якщо ж необхідно підтвердити вплив тривог (наприклад, у разі спору), можна:
- скласти внутрішній акт;
- за потреби звернутися до Торгово-промислової палати для отримання сертифіката про форс-мажор;
- використовувати інші докази (суди можуть враховувати й загальновідомі факти).
Як повідомляв Інформатор, останнім часом змінюється і ставлення українців до досі поширеного формулювання «зарплата за результатами співбесіди». Це питання в межах нещодавнього опитування дослідили в компанії robota.ua. Чи правда, що саме поняття «договірна зарплата» в Україні стрімко перетворюється на серйозний «червоний прапорець», розповіла керівниця відділу експертизи з управління персоналом компанії robota.ua Марина Головко. За її словами, третина респондентів ігнорує вакансії без вказаної зарплати.
Читайте нас у Facebook
