Після зимової кампанії РФ перенацілила дрони на малі підстанції, оборонні заводи та газову інфраструктуру
Росія суттєво змінила тактику повітряних ударів по Україні після зимової кампанії, коли била по енергетиці, щоб залишити громадят без світла. Тепер агресор розширив список мішеней. Паралельно Москва накопичує балістичні ракети для нових масованих ударів.
Серед пріоритетних цілей – оборонні виробництва, об'єкти енергетики, газовидобувної та нафтовидобувної галузі, АЗС на прифронтових територіях, повідомляє "РБК-Україна". Але нерідко противник б'є й по цивільних об'єктах без будь-якого стратегічного значення.
"Ворог змінює періодичність завдання ударів. Те, що вони почали завдавати масовані удари і вдень, влаштовуючи при цьому атаку у декілька хвиль, має на меті насамперед виснаження нашої ППО, техніки та людей. Такі атаки свідчать про те, що росіяни або піднакопичили БПЛА, або збільшили випуск окремих номенклатур цих дронів", – розповів Юрій Ігнат.
Інша тенденція – росіяни почали накопичувати балістичні "Іскандер-М" після активного застосування цих ракет восени та взимку. А свої масовані удари наприкінці зими РФ переорієнтовує з енергетичної на водопостачальну та залізничну інфраструктуру.
З'явилися дані про те, що російські війська почали активніше атакувати невеликі електропідстанції. Вони використовують масовані удари дронами, які складніше перехоплювати та захищати. За даними Центру інформаційної стійкості (CIR), саме малі підстанції стали основною ціллю ударів по українській енергосистемі взимку 2025-2026 років.
Удари по малих підстанціях становили 58% від усіх підтверджених CIR з жовтня 2025 року по квітень 2026 року. Для порівняння – за ті ж місяці попереднього року цей показник складав лише 31%. Таке зростання свідчить про свідому переорієнтацію ударів на розподільчу мережу.
За даними Міністерства оборони України, між листопадом 2025 року та березнем 2026 року Росія запустила понад 1000 ракет та 27 000 безпілотників типу "Шахед". За останні кілька місяців Росія провела найбільшу зимову кампанію атак за час повномасштабної війни. У великих містах України відключення електроенергії тривали до 18 годин на добу.
Хоча основні удари продовжували бути спрямовані на великі об'єкти, менші хвилі дронів часто вражали менші підстанції. Вони переважно використовуються для розподілу електроенергії споживачам. За даними CIR, російські війська скористалися швидким розширенням внутрішнього виробництва дронів, щоб урізноманітнити цілі та збільшити інтенсивність ударів.

Росія заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних і заявляє, що удари по цивільній енергетичній інфраструктурі виправдані. Нібито вони послаблюють військові можливості України.
За оцінками Світового банку, український енергетичний сектор зазнав близько 25 млрд доларів збитків через російські обстріли. Загальна вартість відбудови та відновлення сектору оцінюється у понад 90 млрд доларів. У 2025 році масованих атак із понад 200 засобами ураження було вже 42 - проти трьох у 2024-му.
Експерти звернули увагу, що Росія часто застосовує масовані удари у критичні моменти переговорного процесу. Така тактика поєднує військовий тиск із політичним сигналом під час дипломатичних перемовин. Водночас успішні удари України по російських підприємствах ракетного виробництва змусили РФ більше використовувати альтернативні засоби повітряного нападу.
За даними ГУР, Росія тримала близько 270 балістичних та крилатих ракет "Іскандер", приблизно 140 ракет "Калібр", а також близько 100 ракет Х-101, Х-555 та Х-55 із бойовою частиною.
Як писав Інформатор, тим часом, світло влітку можуть знову вимикати. Експерт розповів, чому.