Казахстан розбудовує залізничний мегамаршрут між Китаєм та Європою в обхід Росії
Казахстанський оператор KTZ інвестує $10 млрд у залізничну інфраструктуру, щоб збільшити вантажопотік між Пекіном та Європою через Каспій і Туреччину
Казахстан активно нарощує пропускну здатність Транскаспійського транспортного маршруту - залізничного коридору довжиною понад 4250 кілометрів, який з'єднує Китай з Європою через Азербайджан, Грузію та Туреччину, повністю оминаючи Росію. Пекін методично скорочує залежність від Москви як транзитного хаба, і будівництво альтернативних маршрутів лише підкреслює це - Китай тримає Москву у слабкій позиції. Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році обсяги вантажних перевезень Транскаспійським маршрутом зросли приблизно вдесятеро.
Минулого тижня голова казахстанського залізничного оператора KTZ Талгат Алдибергенов заявив, що китайські клієнти дедалі більше обирають суходільну доставку замість морської - через надійність і передбачувані строки. За його словами, загальні інвестиції в залізничну інфраструктуру країни сягнуть $10 млрд до 2030 року, причому близько половини цієї суми вже вкладено. Дані про розвиток інфраструктури опублікував Minprom з посиланням на SilkBridge.
Цього року KTZ будує 900 кілометрів залізничних ліній, включаючи новий 300-кілометровий маршрут Аягоз - Бахти до Китаю. Він стане третім залізничним переходом Казахстану на китайському кордоні. Після завершення всіх проектів сумарна пропускна здатність залізниць між двома країнами зросте з нинішніх 55 млн тонн до 100 млн тонн на рік до 2030 року.
Алдибергенов також розповів, що цього року Транскаспійським маршрутом вже пройшло близько 173 поїздів - кожен з 55 контейнерами. Ціль на весь рік - 600 поїздів, а наступного року ця цифра може зрости ще на 67%. Крім залізниці, KTZ планує придбати шість суден для перевезення вантажів Каспійським морем, вантажний літак та розширити потужності в портах Китаю і Європи.
Росія втратила роль транзитного коридору
Посилення Транскаспійського маршруту - пряме наслідки того, що Росія самостійно підірвала власну транзитну роль. Ще в жовтні 2024 року Москва різко посилила контроль за вантажами, що проходили її територією до Європи. Під особливий нагляд потрапили механічні та електронні товари, придатні для подвійного використання.
Конфісковані вантажі залишалися в Росії через санкції, що фактично паралізувало логістичний потік, яким щомісяця переміщалось до 80 тисяч контейнерів. Саме тоді Китай і Казахстан відкрили новий залізничний маршрут в обхід РФ через Туркменістан, Іран і Туреччину. Ця тенденція вписується в ширшу картину: Пекін послідовно нарощує торговельний вплив, уникаючи надмірної залежності від Москви як транзитного партнера.
Пекін і Москва - партнери чи конкуренти
Франція та інші країни Заходу активно використовують дипломатичний канал з Пекіном, щоб підштовхнути Китай скористатися своїм особливим впливом на Москву. Мета - домогтися припинення агресії проти України. Цей підхід пов'язаний із французьким головуванням у G7: Париж шукає важіль впливу на Росію вже не через пряму взаємодію з Кремлем, а через Пекін.
Водночас залежність Москви від Китаю - фінансова і транспортна - дедалі більше нагадує асиметричне партнерство. Путін під час недавнього візиту до Пекіна так і не зміг домовитися про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2" - акції Газпрому впали після переговорів, а компанія втратила понад $1,7 млрд капіталізації. Аналітики розцінюють це як свідчення того, що Китай тримає Росію на відстані - у залежній та слабкій позиції.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
