ПриватБанк проігнорував заяву киянки про дострокове розірвання двох депозитів - чи стягнув суд пеню 252 745 доларів та 910 229 гривень
Жінка уклала з ПриватБанком два депозитні договори на розміщення коштів у іноземній та національній валютах
Жінка мала два депозитні рахунки в ПриватБанку. Згодом вона направила заяву про дострокове розірвання договорів та виплату належних їй коштів, але відповіді від банку не було отримано. Тому вона просить стягнути пеню 252 745 доларів та 910 229 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 5 лютого 2025 року.
16.09.2012 року між жінкою та ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір № SAMDN80000728829937 про банківський вклад (депозит) «Депозит VIP» на 6 місяців в іноземній валюті із сумою вкладу 111 637 доларів. Загальна сума коштів, що знаходилася на депозитному рахунку за договором № SAMDN80000728829937 станом на 12.03.2014 року, згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» № 1289222 становила 197 340 доларів. Крім того, 20.11.2012 року сторони уклали договір банківського строкового вкладу (депозиту) в національній валюті договір № SAMDN01000730754308 про банківський строковий вклад (депозит) «Депозит VIP» на 6 місяців в національній валюті із сумою вкладу 350 тисяч гривень. Загальна сума коштів, що знаходилася на депозитному рахунку за договором № SAMDN01000730754308 станом на 12.03.2014 року, згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» № 1289222 становила 943 854 гривень. 26.08.2015 року нею до банку було направлено заяву про дострокове розірвання договорів та виплату належних їй коштів, але відповіді від банку не було отримано.
Рішенням Дарницького районного суду Києва від 01.07.2016 року у справі № 753/23666/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Києва від 22.11.2016 року, а також ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2017 року позовні вимоги жінки до ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено частково, стягнуто з банку на її користь суму заборгованості по договору № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року з урахуванням відсотків по депозиту у розмірі 1 379 135 гривень та суму заборгованості по договору №SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року з урахуванням відсотків за депозитом в розмірі 240 709 доларів. Так, рішення Дарницького районного суду Києва від 01.07.2016 року у справі № 753/23666/15 в частині стягнення заборгованості по договору № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 було виконане 07.11.2019 року, а в частині стягнення заборгованості по договору № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року - 20.11.2019 року. Таким чином, у зв'язку з тим, що банком було проігноровано її вимогу щодо повернення вкладів та нарахованих відсотків, розмір яких було встановлено рішенням Дарницького районного суду Києва від 01.07.2016 року у справі № 753/23666/15, то вона вважає за доцільне відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» стягнути пеню за кожен день прострочення з урахуванням строків спеціальної позовної давності.
"Датою виконання банком судового рішення у справі № 753/23666/15 є 01.11.2019 року. А підтвердження факту стягнення та сплати коштів відповідачем надано відповідну виписку, яка підтверджує факт списання коштів. Позивачем нараховано пеню за договором № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року в іноземній валюті, що не передбачене чинним законодавством України. Заявлений позивачем розмір пені за кожним з депозитних договорів є явно завищеним, не відповідає передбаченим ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і суд має право її зменшити", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Відповідно до умов договорів банківських вкладів № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року, з огляду на наявність передбаченого права для вкладника на дострокове розірвання договорів на його вимогу, вони є розірваними з 07.09.2015 року (з урахуванням банківських днів). За вказаних обставин пеня за ними відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не нараховується.
"Відповідно до матеріалів справи, умовами договорів банківських вкладів № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року (п.* договору) передбачено можливість дострокового розірвання договору на вимогу вкладника. Судовим розглядом установлено, що подана позивачем 26.08.2015 року заява про розірвання депозитних договорів № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року була отримана банком 02.09.2015 року. Відповідно до умов договорів банківських вкладів № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року, з огляду на наявність передбаченого права для вкладника на дострокове розірвання договорів на його вимогу, договори банківського вкладу № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року, через вимоги ч. 3 ст. 651 ЦК України - є розірваними з 07.09.2015 року (з урахуванням банківських днів). За вказаних обставин з 07.09.2015 року пеня за договорами № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не нараховується. Оскільки у даній справі позивач просить стягнути пеню у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення виконання зобов'язання за договором № SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 року, з 16.10.2019 року по 07.11.2019 року у розмірі 910 229 гривень та пеню у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення виконання зобов'язання за договором № SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 року, з 16.10.2019 року по 20.11.2019 року у розмірі 252 745 доларів еквівалентно курсу НБУ у гривні, станом на день ухвалення рішення, тобто поза межами дії договорів, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
