Киянці зателефонували з Київстару та взяли три кредити в ПриватБанку на загальну суму 216 988 гривень - що вирішив суд
Жінці підробили SIM-карту та отримали доступ до її фінансового номера
ПриватБанк виставив жінці кредитну заборгованість у розмірі 60 617 гривень. Однак вона її не визнає, бо після дзвінка від нібито співробітників Київстар дізналась про три кредити на загальну суму 216 988 гривень. Про це йдеться у рішенні Дарницького районного суду Києва, опублікованому 23 липня 2025 року.
28.06.2023 року жінка підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту, відповідно до умов якого їй була надана відновлювана кредитна лінія до 50 тисяч гривень. У зв'язку з неналежним виконанням нею своїх зобов'язань, утворилася заборгованість заборгованості, яка станом на 19.11.2024 року становить 60 617 гривень та складається з 48 719 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 11 898 гривень - заборгованість за простроченими відсотками. З'ясувалось, що громадянці зателефонували невідомі особи, які представились співробітниками Київстар та підробили SIM-карту. Завдяки чому отримали доступ до Приват-24, що і спричинило шахрайство. За результатами перевірки, списанню коштів з картки клієнта передувало дублікат SIM-картки фінансового телефону клієнта та несвоєчасне повідомлення про це банк. За результатами перевірки провини банку не встановлено, відповідальність клієнта.
Розгляд справи
Суд з'ясував, що 28.06.2023 року з використанням функціоналу належного банку програмного комплексу (додатку) Приват-24 між банком та жінкою укладено кредитний договір. У договору викладені істотні умови кредитування, терміни та поняття, а саме: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума кредиту - до 200 тисяч гривень; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки - у пільговий період 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду - 42%. Кредит надається на споживчі цілі у безготівковій формі на картковий рахунок позичальника. Наданий банком розрахунок свідчить про те, що від позичальника не надходило жодних оплат на виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 19.11.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 60 617 гривень. З її відклику убачається, що вона не визнає факт наявності між нею та банком кредитних зобов'язань стверджуючи, що кредитний договір вона не укладала і кошти за ним не отримувала. На підтвердження вказаних обставин вона надала паперові копії електронних повідомлень (скриншоти), які надсилались банком на її фінансовий телефон.
Дослідженням змісту зазначених повідомлень установлено, що 28.06.2023 року банк виявив вхід до акаунта жінки у Приват-24 з нового пристрою, у зв'язку з чим рекомендував завершити сеанс у «налаштуваннях» та увімкнути двоетапну перевірку (у разі, якщо клієнт не підтверджує вхід до застосунку). За фактами виявлення нетипового входу до акаунта відповідачки банк рекомендував змінити пароль від Приват-24. Банк надіслав повідомлення про укладення договору «Кредит готівкою» на суму 123 900 гривень та договору «Кредит готівкою» на суму 43 400 гривень. Надалі банк повідомив її про визнання підозрілими операцій за картками та про їх блокування з метою безпеки.
"Укладенню кредитного договору та проведенню операції з переказу кредитних коштів передувала зміна пароля з електронної пошти відповідачки, про що свідчить скриншот повідомлення від компанії Укрнет. 29.06.2023 року відповідачка звернулась до банку із заявою, у якій повідомила, що їй належить лише одна картка для виплат, а 28.06.2023 року вона стала жертвою шахраїв, які отримали доступ до її телефону, заблокували його та оформили на її ім'я кредит з відкриттям ще двох додаткових карток «Універсальна». Відповідачка просила здійснити блокування зазначених карток та скасувати плату за кредитними договорами до рішення суду. В цей же день відповідачка звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 11.07.2023 року відповідачка повторно звернулась до банку із заявою, у якій просила провести внутрішню службову перевірку щодо укладених 28.06.2023 року кредитних договорів та анулювати її заборгованість за ними. Зі змісту цієї заяви убачається, що у зазначену дату від імені відповідачки було укладено загалом три кредитні договори на загальну суму 216 988 гривень та здійснено операцію з переказу її власних коштів в сумі 10 тисяч гривень. За фактом надходження зазначеної заяви клієнта банк повинен був провести перевірку зі складенням відповідного висновку, проте, як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки відбулося лише 23.09.2024 року", - вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову.
"Вимоги позивача у цій справі ґрунтуються на кредитному договорі, який було укладено з використанням функціоналу належного банку програмного комплексу (додатку) Приват-24, що відповідає вимогам Закону про електронну комерцію. Відповідачка заперечує факт підписання кредитного договору та погодження умов кредитування стверджуючи, що його укладення є наслідком дій третіх осіб, які шахрайським шляхом отримали доступ до її особистого кабінету у Приват-24. Отже, за обставинами справи доказуванню підлягає, зокрема, факт надіслання на фінансовий номер телефону відповідачки повідомлень з кодами авторизації (ОТР-паролів/3Dsecure), введення яких у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу Приват-24 однозначно ідентифікує особу клієнта і підтверджує укладення ним кредитного договору. Тягар доказування цієї обставини покладається на банк як на власника програмного комплексу Приват-24, проте доказів, які б свідчили про формування та надання (надіслання) відповідачці кодів авторизації, суду не надано, а відтак не доведено, що саме відповідачка підписала кредитний договір та ініціювала операції з переказу кредитних коштів. Натомість наведені відповідачкою обставини та надані нею докази дають достатні підстави вважати, що кредитний договір вона не укладала і кошти за ним не отримувала. Так відповідачка, дізнавшись про отриманий від її імені кредит, одразу ж повідомила про це банк та звернулась до поліції із заявою про кримінальне правопорушення, на підставі якої відкрите кримінальне провадження. На шахрайські дії вказує і сукупність та послідовність подій у розглядувану дату, а саме те, що в один день відбулась зміна пароля від електронної пошти відповідачки, відбувались нетипові входи до її особистого кабінету (акаунта) у Приват-24 з оформленням двох кредитних договорів та здійсненням платіжних операцій по переказу усієї суми кредитних коштів на рахунок в іншій банківській установі. Сам банк визнав зазначені операції підозрілими та здійснив блокування платіжних карток відповідачки, проте такі дії були вчинені запізно, оскільки вже відбулась операція з переказу кредитних коштів. Жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, чи незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу укладати з банком договори та ініціювати платіжні операції, матеріали справи не містять. З наведеного слідує, що дії, спрямовані на отримання кредиту та погодження умов кредитування, відповідачка не вчиняла. Отже, ураховуючи, що предметом позову є вимога про примусове стягнення заборгованості, що виникла за неукладеним кредитним договором, правові підстави для її задоволення відсутні", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
