Куди та чому Зеленський послав прем'єра Китаю: розбір

Зеленський перед журналістами у Давосі 17 січня різко та навіть образливо висловився з приводу зустрічі з керівництвом Китаю, що не відбулася. Фактично він сказав, що прем'єр-міністр КНР - не його рівень. Російське іпсо в Україні вже другий день намагається розганяти це як зраду. Проте вже точно відомо, що зустріч Зеленського з китайською делегацією не відбулася саме через позицію КНР. 

Все, що відбулося чи не відбулося у Давосі є частиною стратегії Пекіну, спрямованої на негласну підтримку росії. Китай зацікавлений у можливості лавірувати між сторонами й хоче аби нестабільність на міжнародній арені зберігалася. У 2024 році Пекін сподівається скористатися безпрецендентною внутрішньополітичною боротьбою у Сполучених Штатах, аби суттєво покращити свої шанси у битві за глобальне домінування.

Не дуже й хотілося

Однією з найбільших інтриг саміту в Давосі була можлива зустріч президента Володимира Зеленського з китайською делегацією на чолі з прем’єром Лі Цяном. Шанси на це були, хоча й мінімальні, зважаючи на те, що Китай не надіслав делегатів на зустріч у форматі радників безпеки для обговорення «Української формули миру». Але й ігнорувати таку можливість не можна було: вважається, що зустріч могла б стати переломною, адже Пекін має реальні важелі впливу на кремль. На те, що Київ розглядає таку можливість натякав голова Офісу Президента Андрій Єрмак.

«Для нас важлива присутність Китаю за столом переговорів. Сподіваємося, що Китай братиме участь у майбутньому, оскільки це важлива впливова країна», — сказав Єрмак.

Однак цього не сталося. Зеленський дуже круто висловився з цього приводу перед журналістами:

«Не зустрівся, тому що лідер Китаю — він не тут. Його нема. Але є прем’єр. Дуже добре. Тоді наш прем’єр зустрінеться з прем’єром Китаю. Це не питання проблеми чи її вирішення. Я б із радістю зустрівся з лідером Китаю. Наскільки я знаю, лідер Китаю — це Сі Цзіньпін. І саме він приймає рішення, а я в Україні приймаю рішення — це якщо порівняти рівні», — зазначив Зеленський.

Взагалі-то, зрозуміло, що діалог президента із прем'єром є нормою. Хоча й не завжди.

Наприклад, під час свого турне на інавгурацію аргентинського президента, Зеленський зробив зупинку в Кабо-Верде, де зустрівся з прем’єр-міністром країни Уліссом Коррея де Сілва. І так, через порушення дипломатичного протоколу президент Хосе Марія Невес навіть влаштував грандіозний скандал.

Але навряд Сі Цзіньпін звинуватив би Лі Цяна в спробі «перетягнути ковдру на себе». Найбільш логічним видається пояснення, що китайська сторона від початку не мала наміру влаштовувати такий контакт. Тож Зеленський свідомо образив китайський уряд, до того ж зробив це за законами дипломатії. Коли він сказав, що лише Сі Цзіньпін у Китаї щось вирішує, він натякнув на авторитарність режиму КНР. Чи варто було так робити? 

Спотворена реакція

Видання Politico з посиланням на власні джерела серед високопоставлених чиновників ЄС повідомляє, що блок закликав Китай відновити прямий контакт із Зеленським, і зустріч із Лі Цяном могла б стати кроком до цього. Інший анонімний американських чиновників, повідомив, що Китай відмовився від будь-яких дипломатичних контактів із Києвом у відповідь на заклик кремля. На основі цього Politico робить висновок, що схоже, Китай цілковито взяв сторону свого «безмежного друга».

Сенатор-республіканець Майкл Макколом під час свого інтерв’ю для CNN продемонстрував фото з Давосу. Він заявив, що на ньому китайська делегація зберігала непорушний спокій, доки зал аплодував після виступу Зеленського. Маккол зазначив, що така поведінка «надсилає чітке повідомлення, що вони не підтримують Україну».

Китайці поспішили виступити із заявами на спростування, і навіть написали скаргу в CNN. Global Times повідомляє, що американське видання перепрошувало й підтвердило, що на фото була делегація якоїсь іншої азійської країни. Китайці пишуть, що, ймовірно, на світлині зображені представники В’єтнаму.

Але ж і пояснення китайських державних медіа виглядає не менш показовим, ніж якби вони офіційно зізналися в бойкоті Зеленського. За поясненням китайського МЗС, вони пропустили виступ українського президента, оскільки мали важливіші справи: зустріч із головою Міжнародного енергетичного агентства Фатіхом Біролем. Зважаючи на те, що головною темою Всесвітнього економічного форуму було саме розростання нестабільності у світі, як міг Пекін не знайти можливість надіслати котрогось з 10 своїх міністрів на виступ лідера однієї з воюючих країн?

Що хоче продемонструвати Китай

Журналісти ще за кілька днів до саміту в Давосі мало не кліщами витягували в речника китайського МЗС відповідь на питання, буде там зустріч з Зеленським, чи ні. Кожного разу вона проявляла чудеса словесної еквілібристики, щоб уникнути прямої відповіді.

«Позиція Китаю щодо української кризи зосереджена на сприянні переговорам про мир. Китай підтримує контакти з відповідними сторонами, включно з Україною. Ми продовжуватимемо відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи. Ми також готові співпрацювати з Україною, щоб діяти відповідно до важливих спільних домовленостей, досягнутих між главами держав Китаю та України, для розвитку наших двосторонніх відносин», — повторила офіційну мантру Мао Нінґ.

Пекін продовжує дотримуватися стратегії лавірування між сторонами. Він хоче зберегти можливість отримувати вигоду від конфлікту і водночас сприяти, у межах розумного, своєму стратегічному партнеру — москві. Лідер Китаю Сі Цзіньпінь провів телефонні перемовини із Зеленським, коли вважав, що його союзник може зазнати поразки в ході контрнаступ. Але тепер небезпека для путіна минула, Захід лихоманить від передвиборчої боротьби, перемовини Сі Цзіньпіну не потрібні, він не збирається тиснути на кремль, аби змушувати його до миру. Навпаки, йому потрібен хаос, адже він розхитує США та ЄС. Попереду головний приз — вибори в Сполучених Штатах, де будь-який варіант розвитку подій сприятливий для Китаю: якщо переможе Трамп, єдність Заходу послабне, а якщо Байден, є велика ймовірність громадських заворушень.

На зустрічі радників з безпеки напередодні старту форуму в Давосі, чимало країн, зокрема господар саміту Швейцарія, закликали залучити до обговорення «Української формули миру» Китай та росію. За умов, які склалися, навіть цілком нейтральний діалог Пекіну із Києвом, без обміну якимись зобов’язаннями, може допомогти Україні покращити позиції, адже заохочує решту країн Глобального Півдня бути відкритішими до співпраці з Києвом. Але для рф такий формат обговорення залишається неприйнятним. 

«Щодо цього переговорного процесу, то це спроба спонукати нас відмовитися від тих завоювань, які ми реалізували за останні два роки. Це неможливо. Усі розуміють, що це неможливо: і правлячі кола на України, і західні еліти», — сказав путін на одному зі своїх пропагандистських заходів.

Очільник МЗС Великої Британії Девід Кемерон казав, що ситуація нагодує йому 30-ті роки ХХ століття і закликає не допустити повторення політики умиротворення агресора. Тим часом неформальний блок авторитарних режимів неквапом веде свою гру в очікуванні слушного часу. А світ чекає на результати виборів у найсильнішій демократії планети. 

«Єдина річ, яку ми можемо зробити, — це продемонструвати упродовж цього року, що Путін не перемагає», — прокоментував ситуацію Кемерон.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.