Ціни на пальне: експерти ледь не б’ються через прогнози
Вартість пального може зрости на дві гривні за літр протягом місяця, але це не точно
Експерти прогнозують зростання цін на паливо в Україні. У поясненні причин можливого зростання цін експерти розділилися на два табори. Одні вважають, що подорожчання має штучний характер і спричинене змовою великих трейдерів, які прагнуть наживи. Інші ж пов’язують ситуацію з дефіцитом на європейському ринку та логістичними труднощами всередині України.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
В українському експертному середовищі з’явилися прогнози щодо зростання цін на пальне (бензин і дизель) приблизно на 1 гривню протягом найближчого тижня, а до кінця листопада можливе додаткове підвищення ще на 1 гривню. Слід зазначити, що ще у жовтні аналітики ринку наголошували на тому, що особливих підстав для підняття цін на пальне у країні немає. Але зараз, як бачимо, маємо вже зовсім інші — невтішні прогнози.
Ціни на пальне в Україні за різними видами бензину та дизеля за період 6−12 листопада (грн)
Як бачимо з графіка, впродовж вищевказаного тижня ціни на пальне практично не змінювалися, хіба що трохи додали у вартості бензини А-95+ та А-92, а А-95 навіть трохи подешевшав. Незначно зросло дизельне пальне. Але поки що потрясінь немає.
Європа з дефіцитом чи ні?!
Одним із перших громадську та експертну думку щодо зростання цін на пальне «розколихнув» експерт і засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін, який нещодавно про це однозначно заявив. Головною причиною він назвав обмеження імпорту та дефіцит ресурсу на європейському ринку, звідки, як відомо, надходить майже весь бензин і дизельне пальне, що імпортується до України. Артем Куюн, аналітик консалтингової компанії «А-95» зазначив, що точно спрогнозувати подорожчання пального не може, але підстави для зростання цін усе ж існують.
«Це дуже дивно, але при стабільних цінах на бензин у Європі дизель раптово різко здорожчав. Загалом зараз на ринку спостерігається досить аномальна ситуація. Бензин теж подорожчав, але не суттєво. Щодо європейського чинника, дефіциту пального та обмежень імпорту, він дійсно відчутний», — зазначає експерт.
Також на думку аналітика, відбувається таке не лише через важку ситуацію, пов’язану із дефіцитом пального на континенті, а, приміром, і через антиросійські санкції, які було накладено на всі виробництва під маркою російського «Лукойлу» у Румунії та Болгарії. Також через те, що було закрито завод з виробництва пального у Сербії. До того ж, нещодавно у Словаччині сталася велика пожежа на трубопроводах.
«Звісно, наразі вважається, що румунський бензин є чи не основним серед інших імпортованих до України і це дуже важлива ланка. Але, дійсно, проблеми із румунським та болгарським заводами, які виробляли бензини та дизельне пальне не лише для своїх країн, але й на експорт, може пояснити проблему нестачі. До того ж, слід, приміром, зазначити, що румунське пальне купує Молдова. Так що фактично і ця невелика країна також потребує імпорту», — каже експерт.
Артем Куюн також вважає, що та ж сама Сербія стала за проблем нестачі бензину та дизпального «перебирати» на себе румунське пальне. Угорщина, яка має проблеми з перекритим нафтопроводом і також начебто потерпає від нестачі пального, «перебирає» на себе частину польського пального.
Нещодавно пан Льоушкін зазначав, що однією з причин проблем із пальним було те, що не відновили постачання з румунського порту Констанца — великого бензинового та дизельного хабу для України. Через це у жовтні обсяги імпорту значно скоротилися.
Втім, за словами Артема Куюна, зараз це питання вирішене. Проте, з’явилася нова проблема: хоча постачання можливо, більшість українських барж, які мали його здійснювати, перекинули вгору по Дунаю, і знадобиться час, щоб повернути їх назад.
Чи є дефіцит пального у Європі? За інформацією агенції «Чехія-Онлайн», 12 листопада цього року міністр енергетики Болгарії Жечо Станков заявив, що наявних запасів бензину та дизеля вистачить лише на 35 днів для бензину та на 50 днів для дизпального саме через санкції щодо заводу «Лукойлу».
Уряд веде переговори зі США, аби отримати тимчасовий дозвіл на роботу заводу після 21 листопада. Однак, як свідчать європейські джерела, таке відбувається практично в одній Болгарії. Такого ж домагається, до речі і Румунія. Проте ця країна є великим переробником сирої нафти та виробником пального. Однак європейська преса пише про те, що у листопаді широкомасштабного дефіциту пального не очікується, все відбуватиметься лише дуже локально.
Спланована акція?
Професор Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, відомий експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев зазначає у коментарі Finance.ua, що нічого катастрофічного та проблемного на ринку пального Європи та України взагалі немає.
«Це все спланований та добре продуманий вкид інформації, скерований на пошук обґрунтування зростання цін на пальне так званими системними операторами ринку. Вартість бензину та дизельного пального в їхніх мережах і без того вже завищено щонайменше на 5 грн за літр, але вони продовжують вигадувати причини, за яких можуть й надалі готуватися до наступного подорожчання. Вони прекрасно розуміють, що без пального ніхто не може жити та працювати, тому його й так купуватимуть, яку б ціну не запросили», — стверджує він.
Також експерт впевнений, що ніяких проблем з румунським портом Констанца також не було, а проблема відправленими баржами є надуманою. Пан Рябцев звинувачує фактичну олігополію на ринку пального, де «правлять балом» великі компанії і вони ж витискають усіма методами маленькі, які, працюючи у складних умовах на дуже низьких прибутках, все ж таки продають пальне за розумними цінами.
«17 надвеликих українських компаній отримують більше половини доходів на цьому ринку. Тоді як учасників ринку налічується декілька сотень. Зараз великі компанії заробляють від 12 до 16% від цін, а хочуть заробляти ще більше. А чим більше компанія, то вона має набагато й більше можливостей заробити», — додає він.
Артем Куюн не погоджується зі своїм колегою.
«Коли за два дні ціни на пальне зростають на 15%, то що тут можна сказати: у чому винні трейдери, що так сталося?! Ця думка може бути популістською. У нас на ринку дуже багато пропозицій пального — від дорогого до бюджетного. Таким чином споживачі не стіснені вузьким вибором бензину та дизеля. Ринок все ж таки демонополізовано і це дуже добре», — додає він.
А що держава?
На думку пана Рябцева, держава фактично не втручається в цей надважливий ринок, а навпаки — шкодить його інтересам. Він наголошує:
«Про яку демонополізацію та рівні можливості для розвитку всіх учасників може йтися, якщо для всіх АЗС без винятку було запроваджено однаковий авансовий платіж — незалежно від того, велика це мережа чи невелика заправка в селі, яка обслуговує зовсім небагато автомобілів? Всім треба сплатити 30−60 тис. гривень цього авансового платежу. Він повинен бути з літра проданого бензину, а не просто з однієї станції».
За його словами, для малих АЗС, які є важливими і знаходяться у прифронтових зонах чи у селі це значні кошти і вони часто просто не витримують, закриваються.
«А великі гравці цим коштом продовжують жити та заробляти надприбутки, і, як бачимо, хочуть їх збільшувати й надалі необґрунтованим підвищенням цін на пальне», — стверджує він.
Разом з тим є питання якості пального зі слів Рябцева. Експерт переконаний, що зараз за ним ніхто не слідкує. На його думку, немає різниці А-92 чи А-95, чи більш «європейський» бензин — відрізнити їх за якістю неможливо (тобто практично однакові і всі низької якості), вони відрізняються лише за ціною.
То чи слід очікувати підвищення цін? Експерти одностайні у своїх песимістичних прогнозах, хоч і представляють різні «сторони барикад». Зокрема, Геннадій Рябцев переконаний, що подорожчання може не обмежитися двома гривнями — цінники цілком здатні піднятися ще вище. Водночас три великі нафтотрейдери, до яких ми зверталися по коментар, так і не надали відповіді на ці важливі запитання.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
