Китай остаточно відмовився від "Сили Сибіру-2" і хоче більше російського газу зі старої труби
Переговори про новий газопровід на $13,6 млрд зайшли в глухий кут, і Пекін робить ставку на збільшення імпорту через Силу Сибіру-1. Для Москви це означає зрив ключових планів із переорієнтації газового експорту після втрати європейського ринку
Пекін фактично призупинив переговори щодо будівництва нового газопроводу "Сила Сибіру-2". І натомість хоче збільшити закупівлі російського газу вже існуючим маршрутом - через "Силу Сибіру-1". Такий крок зриває плани Москви швидко переорієнтувати експорт після втрати європейського ринку.
Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на власні джерела. Очікується, що енергетична тематика стане однією з головних під час візиту Володимира Путіна до Китаю наступного тижня, де він зустрінеться з Сі Цзіньпіном. Водночас прориву щодо нового газогону вартістю $13,6 млрд і пропускною здатністю 50 млрд кубометрів на рік експерти не прогнозують.
Натомість у Пекіні схиляються до того, аби збільшити обсяги імпорту чинним маршрутом - "Силою Сибіру-1", яка наразі забезпечує поставки на рівні 38 млрд кубометрів щорічно. Для Кремля це відчутний удар: після 2022 року, коли ЄС відмовився від більшості російських енергоресурсів, Москва робила ставку саме на китайський напрямок. Ще донедавна продаж газу до Європи забезпечував Росії до $90 млрд щорічних доходів, покриваючи близько 40% споживання ЄС.
З 2019 року РФ почала постачати газ у Китай зі східносибірських родовищ через "Силу Сибіру-1". Проте західносибірські запаси, які раніше йшли до Європи, поки що не мають прямого виходу на китайський ринок. "Сила Сибіру-2" мала стати саме таким мостом.
Ідея "Газпрому" спочатку полягала в тому, щоб змусити Китай і ЄС конкурувати за російські енергоресурси. Однак після вторгнення в Україну й різкого скорочення експорту до Європи цей проєкт став для Кремля стратегічним. Попри це, понад десять років перемовин не принесли домовленостей ані щодо цін, ані щодо фінансування будівництва.
Китай і плани поставок газу РФ через Казахстан
У квітні посол Китаю в РФ Чжан Ханьхуей заявив, що використання території Казахстану для транзиту російського газу технічно неможливе: чинний газопровід заповнений туркменським паливом, а будівництво нової труби надто дороге.
Тим часом Європа з початку повномасштабної війни скоротила закупівлю російського трубопровідного газу у сім разів. Проте залишаються кілька країн, залежних від цього ресурсу, - Словаччина, Австрія та Угорщина, які не мають виходу до моря й отримують газ саме через територію України. У майбутньому вони можуть намагатися укладати прямі угоди з "Газпромом".
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
