ФОП-бухгалтер побачив, що клієнт мінімізує податки: що буде, якщо не повідомити Держфінмоніторинг
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації бухгалтеру загрожує штраф до 340000 грн
Чи зобов’язаний ФОП-бухгалтер, який надає послуги зі складання звітності, повідомляти Держфінмоніторинг, якщо йому стало відомо про можливе порушення податкового законодавства клієнтом (зокрема, суттєві розбіжності між даними банківської виписки та декларацією, що можуть вплинути на право перебування на спрощеній системі), і яку відповідальність може нести бухгалтер у разі подання звітності на підставі неповних або викривлених даних клієнта? Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», експерти серісу 7eminar надали вичерпну відповідь.
Бухгалтеру варто офіційно (письмово) повідомити клієнта про виявлені розбіжності та необхідність включення всіх доходів до звітності, посилаючись на п. 44.1 Податкового кодексу України, яка забороняє формування звітності на основі непідтверджених даних. Так, ФОП, який надає бухгалтерські послуги, зобов’язаний повідомити про таку ситуацію Держфінмоніторинг, оскільки він є суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ). Приховування доходів для штучного перебування на спрощеній системі має ознаки ухилення від сплати податків, що є підставою для звітування про підозрілу операцію.
Обов’язки для ФОП-бухгалтера майже такі самі, як і для інших СПФМ. Ці обов'язки насамперед передбачає ст. 8 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361) та деталізує Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 №282.
Операція вважається підозрілою, якщо суб’єкт має підозру або достатні підстави для підозри, що вона є результатом злочинної діяльності (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Так, ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України. Оскільки розбіжність між банківською випискою та даними РРО свідчить про приховування реального доходу з метою уникнення переходу на загальну систему (де податкове навантаження вище), така діяльність підпадає під критерії підозрілої.
Для СПФМ установлено окрему відповідальність у ч. 3 ст. 32 Закону №361. У разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу, зокрема, штраф. За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством – до 20 тисяч нмдг (340000 грн) (згідно з ч. 5 ст. 32 Закону №361).
Як повідомляв Інформатор, з 1 січня 2026 року Міністерство фінансів України впроваджує новий формат взаємодії із суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Відтепер річна звітність подаватиметься виключно онлайн, а терміни її подання подовжено. Про це 6 січня повідомили в Міністерстві фінансів. Такі зміни є частиною послідовної політики Мінфіну щодо цифровізації державних послуг, зменшення адміністративного навантаження на бізнес та підвищення якості звітних даних.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
