Дніпрянка судиться з ПриватБанком за повернення 141 221 гривні, які зникли з кредитки за один день - яким було рішення
У ПриватБанку зазначають, що клієнтка звернулася до банку лише після здійснення фінансових операцій за її рахунком
Жінка стала жертвою шахрайства, коли невідома особа через Приват-24 незаконно збільшила кредитний ліміт і зняла з її картки 141 221 гривню. Вона стверджує, що не передавала свої дані та не підтверджувала операції, а також одразу повідомила банк і поліцію про злам телефону. Клієнтка вимагає від ПриватБанку відновити на її кредитному рахунку 149 204 гривні, оскільки вважає списання несанкціонованим. Про це йдеться у рішенні Центрального районного суду міста Дніпра, опублікованому 8 квітня 2026 року.
17.02.2025 року невідома особа шахрайським шляхом, через застосунок «Приват-24», збільшивши кредитний ліміт, шляхом переведення коштів на картки, зняла з її кредитної картки кошти в сумі 141 221 гривні. В цей же день вона повідомила про вказаний випадок працівників банку, зазначивши, що ніколи не передавала свої персональні дані третім особам; будь-яких дій, що могли призвести до списання коштів, зокрема підтвердження запиту на зняття коштів через смс-повідомлення або інші, не вчиняла, не порушувала умов договору з банком. Крім того, 19.02.2025 року вона звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за якою було розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України. Згодом вона повторно звернулась до банку із заявою про вжиття дій з їх боку, повідомивши, що її телефон був зламаний та вона не мала можливості вчиняти будь-які дії, але до теперішнього часу жодних дій банком вчинено не було. Окрім цього, нею було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків щодо операцій із платіжними картками та картковими рахунками «Захист від шахрайства» від 01.01.2022 року, відповідно до якого їй було виплачено відшкодування в розмірі 10 тисяч гривень, яке здійснюється у випадку шахрайських дій. Посилаючись на вказані обставини, просила зобов'язати банк відновити кредитні кошти в сумі 149 204 гривень на особистому кредитному картковому рахунку до стану, у якому він перебував до виконання несанкціонованих операцій станом на 17.02.2025 року.
У відклику на позов представник АТ КБ "ПриватБанк" просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Перевіркою інформації у відношенні клієнта, викладеної у службовій записці не встановлені підстави вважати, що спірні клієнтом транзакції ініціювались та проводились третіми особами, а не безпосередньо власником карти. Так, вона була зареєстрована в ПК «Приват-24» з логіном. Під час спірних операцій ані номер телефону, ані пароль в системі ПК «Приват-24» не змінювався. Враховуючи те, що надання доступу в «Приват-24» відповідному пристрою, банком здійснено автентифікацію клієнта в додатку «Приват-24», а саме вхід до платіжного застосунку «Приват-24» було здійснено за її логіном і паролем з типового пристрою, покладення на банк обов'язку доведення вини клієнтки є безпідставним. Банком до суду надано належні і допустимі докази з підтвердженням факту розкриття шахраям номера картки, строку дії та CVV коду, а також того, що вона самостійно здійснила перекази коштів через застосунок «Приват-24» на картки шахраїв (під їх впливом на неї). Зміни пароля та телефонного номера при вході до акаунту «Приват-24» не було. У ПриватБанку існує доволі надійна система захисту рахунків клієнтів банку і без розголошення персональних даних неможливо отримати доступ до рахунку. Якщо клієнт банку не розголосить свої персональні дані, паролі та коди входу, то інша особа навіть маючи фінансовий телефон клієнта не зможе ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зайти до «Приват-24». Клієнтка передала особисту конфіденційну інформацію третім особам, на користь яких надалі переказала кошти зі свого рахунку. Отже, вона самостійно розголосила дані своєї кредитної картки: номер, терміни дії картки та СVV-код, а також здійснила переказ коштів на рахунок та невстановленої особи. Відтак, дана справа повинна бути предметом розгляду у кримінальній справі. Оскільки спірні транзакції були здійснені з правильними введенням статичного і динамічного паролів і на момент їх проведення карта не була поставлена у «стоп-лист», то відповідно до наведених у відклику норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору банк не несе відповідальності за такі транзакції. Саме користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вона негайно повідомила АТ КБ «ПриватБанк» за контактним телефоном 3700 про несанкціоновані незаконні платіжні операції з вимогою про блокування рахунків та надала всю відому їй інформацію про те, що трапилося. Натомість звернулась до банку лише після проведених фінансових операцій на її рахунку. Тому банк не мав правової підстави блокувати спірні платежі та її рахунок до такого звернення, оскільки банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Отже, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за фінансові операції, що передували повідомленню до банку несе користувач.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона самостійно здійснила платіжні операції з переказу коштів.
"Під час розгляду справи встановлено, що позивачка не пересвідчилась належним чином в повноваженнях осіб, які їй телефонували, представляючись працівниками банку, з номерів телефонів, які не є офіційними номерами, розміщеними на сайті банку; в порушення наведених вище приписів Закону України «Про платіжні послуги» та «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» розголосила стороннім особам свої анкетні дані, номер картки, CVV-код та термін її дії; самостійно здійснила платіжні операції з переказу коштів. Про здійснення цих операцій позивачка повідомила банк вже після їх проведення та перерахування коштів. Також суд враховує, що відповідні платіжні операції було проведено через додаток «Приват-24» до якого було здійснено вхід з фінансового номера позивачки, з типового пристрою, з правильним введенням логіну та паролю, що виключає відповідальність банку та покладає саме на позивачку ризик збитків від проведених операцій внаслідок її необачності, розголошення нею конфіденційних даних стороннім особам та повідомлення про них банку вже після фактичного перерахування коштів. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- ПриватБанк після закриття картки вимагає від клієнтки сплатити борг за кредитом 62 847 гривень — що вирішив суд
- ПриватБанк не повертає оригінали документів на будинок і землю навіть після повного погашення кредиту - що вирішив суд
- З карток клієнтки ПриватБанку зникло 13 770 гривень без підтвердження операцій — що вирішив суд
