Це налякало нас не по-дитячому: містика на знімальному майданчику українського гурту

Артисти з гурту Мій конфлікт в ексклюзивному інтерв'ю розповіли, чому вирішили зняти свій хоррор, як перестати боятися фільми жахів та навіть полюбити їх.

Мій конфлікт
Гурт «Мій конфлікт» випустили перший в Україні хоррор-кліп.

Молодий гурт «Мій конфлікт» перші наважились зняти не просто кліп, а цілий хоррор. Звідки така любов артистів до фільму жахів та чи не страшно було гуляти темним лісом - ми дізнались у зірок першими. В ексклюзивному інтерв'ю для Інформатор-Україна вони також розпитали, як побороти власні страхи та звідки взагалі виникла ідея створити гурт із незвичною назвою. На всі питання нам відповіли учасники гурту Роман, Єгор, Степан та Богдан. 

Фото з особистого архіву гурту.
Фото з особистого архіву гурту.

- Давайте почнемо з найстрашнішого. Тож, як перестати боятися фільми жахів? 

- Іти страху на зустріч, дивитись їх більше і розуміти, що дівчина з «Дзвінка» не вмлізе до тебе з телевізора.

- А як полюбити фільми жахів?

- Рома: Я раджу дивитись хоррори з початку 70-х років. Зайти на IMDB та дивитись по роках, щоб ознайомитись з класикою. Бажано зануритись у сам процес створення кіно, щоб зрозуміти, що режисери робили, щоб лякати людей. 

- Що порадите дивиться? 

- Рома: «Сяйво», «Щось» 1982р, «Відьма з Блер» 1999р.

- Єгор: «Шукачі могил», «Мучениці», «Париж, місто мертвих»

- Степан: Серіал «Американська історія жахів»

- Чи не страшно в лісі гуляти в повній темряві?

- Рома: Я якось з Єгором ночував у лісі, і шугався з кожного шуму. Єгор готовий спокійно гуляти лісом, що день, що ніч.  Інші хлопці самі не люблять гуляти вночі, бо ніколи не знаєш, що попереду.

- Вам завжди і у всьому подобається хоррор?

- Єгор: Я передивився за життя багато хоррорів: і старих, і нових, і можу сказати, що дійсно полюбив цей жанр. Полюбив його за те, що він може дати тобі певний адреналін, заряд енергії, якої іноді не вистачає сучасній людині в житті. Також хоррори навчили мене йти своїм страхам назустріч, бо тільки так їх можна побороти (згадую як я у дитинстві перестав боятися бабайки у темряві, бо почав дуже впевнено і з серйозним лицем ходити в ній).

А от за що трохи недолюблюю цей жанр, так це через банальність сюжету і чітке розмежування "хороших" і "поганих" персонажів. Тобі не дають самому подумати і "розжувати" кожного з них, оскільки їм уже завдані певні передбачувані ролі, що трохи знецінює фільм. Звісно, це за умов, якщо цей хоррор зроблений чисто налякати скрімерами. Якщо ж це якийсь крутий хоррор-триллер з неочікуваним кінцем як наприклад "Мучениці", то це вже геть інша історія.

- Рома: Я фанат старих фільмів жахів. Проблема сучасних хоррорів у тому, що вони не дивують, по більшість витягують за рахунок скрімерів. Це банальний прийом. А такі профі як Карпентер і Кубрік знали, як по справжньому налякати глядача. Ще за рахунок графіки, я все менше вірю у те, що бачу на екрані. 

- Чия була ідея створити свій міні-фільм жахів? 

- Рома: Це була моя ідея, бо по більший частині я виступаю режисером усіх наших кліпів разом зі свою партнеркою по справі Мартою Долеско. Наш тандем за раз може написати сценарій як до кліпу, так і для короткого метру, що ми колись і робили.

- Як проходили зйомки?

- Зйомки, як завжди драйвово, але все починається на перед-продакшені. Ми повністю змінили концепт кліпу. Спершу ми хотіли повторити історію кохання з самої пісні, де зомбі закохується у дівчину, вони катаються на роллердромі тощо. Грубо кажучи, візуалізувати текст пісні. Але ми подумали, що під час війни буде дуже недоречно знімати на кладовищі. І тут ми вирішили або забракувати ідею, або міняти. Що ми і зробили. За годину написали сценарій і на наступний день знімали у Голосіївському парку. Я сам по собі колекціоную різний раритет і камери також, тому ми взяли одну з моїх старих DVD камер. Нас не налякав навіть дощ. Знімали десь години три і мокрі та раді пішли додому. Хах, але радість була до того, як я його монтував десь 6 годин без зупинки.

- Були містичні ситуації на знімальному майданчику, які і як відбувались?

- Так, була. По-перше, під час зйомки з'явився кіт, який усю зйомку тусив з нами. У нього був ошийник, але власників поряд не було. Потім Степан (наш соло-гітарист), як справжній геній просто взяв і пішов у глиб лісу хвилин на 10, не відповідаючи на наши крики, і ми почали чути сміх дітлахів, що налякало нас не по-дитячому.

- Якими фільмами чи історіями надихались?

- Під час написання сценарію ми з Мартою хотіли усе, усюди і зразу. Перший з референсів, це фільм 99-го року "Відьма з Блер". Перший хоррор знятий на любительську камеру, який зазнав такого успіху та почав тренд "мак'юментарі зйомки" (псевдо документальне кіно). Сама зйомка через зелену камеру нічного бачення - це ознака однієї з кращих відеоігор у жанрі Хоррор "Outlast". Із не банального - Девід Лінч. Ми з Мартою обожнюємо його творчість, тому просто не могли не віддати данину поваги цьому крутому режисеру. Наші "зомбі" версії, це пряма відсилка на безпритульних з фільма "Малахолланд Драйв" та з серіалу "Твін Пікс". Та і взагалі сама тема лісу і мистики у ньому - це все велика дяка Лінчу. І особисто від мене - Скубі Снеки. Я великий фан Скубі Ду, тому залишити містичну банду без уваги не міг. І це теж не проста відсилка заради відсилки. Один з фанатів мультсеріала зробив фан-фільм "The Scooby-Doo Project", який у свою чергу був пародією на "Відьму з Блер". Раджу глянути!

 

Над гуртом висить прокляття

- Чому ваш гурт називається "Мій конфлікт"? 

- Ми вже самі точно не пам’ятаємо, чому називаємось «Мій конфлікт»,  але одна з наших версій - це те, що ми дуже довго не могли придумати назву і постійно між собою сварилися і прийшли до того, що є слово «конфлікт». Потім ми трохи подумали і додали слово «мій», тому що кожен з нас всередині має свій внутрішній конфлікт, як кожна людина, про яких ми саме пишемо пісні - про реальних людей,  про підлітків зі своїми тарганами, мріями і конфліктами.

- Як створювався гурт? 

- 2021 рік, у певний проміжок нашого життя я (Рома) разом із нашим першим соло-гітаристом сиділи в барі, вайб у нас був доволі депресивний, але ми вирішили створити щось своє, що може залишитись в історії, щось творче, і таким чином, ми прийшли до того, що буде круто зібрати музичний гурт, бо музика має дуже великий вплив на людей і ми дуже багато чого хотіли людям сказати. Після цього вже підключилась Єгор та Богдан. 

- Над чим працюєте зараз?

- Зараз ми завершуємо працю над нашим першим альбомом, він забрав немало сил та нервів, але буде вау. Наперед вже думаємо над візуалізацією нового матеріалу. Але по-перше, працюємо над собою, прокачуємо свою гру, свій спів, щоб кожна наступна пісня була кращою за минулу у всіх аспектах. 

- Розкажіть 5 маловідомих фактів про гурт і про себе

- 1. У нашій пісні "Unicorn" є 4 версії.

2. Спершу на барабанах був Богдан (Бас), а на бас-гітарі стояв Єгор(барабани), потім він сів на соло, а після того він нарешті знайшов своє місце за барабанами, параллельно співаючи!

3. Ми втрьох ніколи не сварились дуже жорстко. У нас постійно сварки, дуже малі, але щоб ми не говорили один з одним більше одного дня - неможливо. Так, ми можемо бажати повбивати один одного, але ми знаємо, що це промовляється з любов'ю. 

4. В нас є прокляття четвертого учасника. Ми за два роки змінили 3-х соло-гітаристів! Сподіваюсь, що 4 з нами надовго! 

5. Спершу наш гурт називався "Сінематека", я референс до фільму "Мрійники" і ми хотіли грати легкий та вайбовий пост-панк.

Хлопці вже три роки підкорюють шоу-бізнес.
Хлопці вже три роки підкорюють шоу-бізнес.

До речі, девіз гурту - дивним бути нормально. За словами артистів, нормально висловлювати свої почуття, робити помилки, виглядати інакше, мати свій світ всередині. Радість це нормально, біль, ненависть, натхнення. Бути тим, хто ти є насправді, без прикрас, не ідеальним. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі «Інформатор Live». Підписатись на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube