Небезпечні відходи в Україні: де, ким і як створюється найбільше токсичних речовин

За розрахунками YouControl, проведеними на основі даних Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, бізнес в Україні утворив понад 592 тисячі тонн небезпечних відходів у 2024 році. Найбільше брудних речовин генерує нерудна промисловість, медзаклади та агросектор. А абсолютним “лідером” з найбільшою концентрацією небезпечних відходів є Запорізька область — 184 тис. тонн, що становить понад 31% від загальнонаціонального показника.

У дослідженні фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl — детальний аналіз сфер економіки та регіональний розподіл найбільшої концентрації небезпечних відходів.  У дослідженні використовується комплексний аналіз офіційних даних Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, доповнений візуалізацією просторових і галузевих трендів. Водночас також робиться спроба оцінити, наскільки український корпоративний сектор готовий до імплементації екологічно відповідальних практик у сфері поводження з небезпечними відходами та що це означає в межах ESG-підходів.

ESG — це набір конкретних чинників і показників, як компанія працює стосовно екології та суспільства. ESG-фактори — це принципи сталого розвитку, які розшифровуються:

• Environmental — навколишнє середовище;

• Social — соціальний аспект;

• Governance — управління.

Географія небезпечних відходів

В умовах активної трансформації економіки та зростаючих очікувань щодо екологічної відповідальності бізнесу, управління відходами — особливо небезпечними — набуває ключового значення в контексті ESG-підходів. Проте реальний рівень екологічних ризиків залишається значною мірою непублічним або фрагментарно представленим у публічному полі. 

Згідно результатів аналітичного дослідження, у 2024 році юридичні особи в Україні утворили понад 592 тисячі тонн небезпечних відходів. Ці обсяги розподілені вкрай нерівномірно: деякі регіони акумулюють десятки відсотків усієї токсичної маси, тоді як інші — залишаються майже “чистими” білими плямами в офіційній статистиці.

Абсолютним “лідером” за утворенням небезпечних відходів стала Запорізька область — 184 тис. тонн, що становить понад 31% від загальнонаціонального показника. Основними чинниками тут виступає зосередження важкої промисловості, зокрема металургійного і хімічного виробництва, а також енергетичного сектору, що традиційно генерує найбільші обсяги небезпечного виробничого шламу та інших відходів І–ІІ класу небезпеки.

Другу позицію посідає місто Київ із понад 61 тис. тонн. У столичному регіоні де-юре зосереджені не лише великі промислові комплекси, а й логістичні, медичні, будівельні та сервісні компанії, які також є джерелами токсичних речовин.

До п’ятірки найбільш навантажених відходами областей увійшли також Львівська — 53,8 тис. тонн; Дніпропетровська — 52,0 тис. тонн; Волинська — 37,1 тис. тонн.

Для Львівської і Волинської областей високі показники частково пояснюються вугільною галуззю, переробними підприємствами, а також активним розвитком виробництва з вторинною сировиною, де небезпечні відходи — неминучий побічний продукт.

Натомість на протилежному кінці регіонального ренкінгу — Донецька (39 тонн), Херсонська (11 тонн) та Луганська (7 тонн) області. У цьому випадку низькі показники зумовлені повномасштабною війною, окупацією територій або тимчасовою втратою контролю над ними, що унеможливлює коректне ведення статистичної звітності через реєстрацію повних обсягів утворення та обліку відходів.

Нерівномірність утворення небезпечних відходів є викликом для екологічної політики, адже розподіл небезпечних відходів по регіонах вказує на кілька ключових тенденцій:

• Токсичне навантаження концентрується в індустріальних регіонах із великою часткою переробної промисловості.
• Дані про утворення відходів можуть бути заниженими або відсутніми у зонах бойових дій, що викривлює загальну картину.
• Велика частка відходів генерується не лише традиційною «важкою» промисловістю, а й сервісними секторами — логістикою, охороною здоров’я, бізнес-послугами.

Для імплементації ефективних ESG-стратегій необхідне детальне зонування регіональних екологічних ризиків, прозора система обліку утворення та утилізації небезпечних відходів, а також зміна підходів до державного та корпоративного контролю у сфері сталого розвитку.

Нерудна промисловість, медзаклади та аграрний сектор генерують найбільше небезпечних відходів в Україні 

Попри воєнні ризики й економічну нестабільність, промисловий і аграрний сектори України продовжують активно працювати. Водночас це означає й стабільне утворення великого обсягу небезпечних відходів — від хімічно агресивних речовин до біологічно активних компонентів, які можуть мати суттєвий вплив на довкілля та здоров’я людей.

Нерудна промисловість — це “лідер” із явним відривом у сфері утворення небезпечних відходів. Вона лідирує з помітною перевагою, згенерувавши понад 201 тис. тонн небезпечних відходів — 34% від загального обсягу. До цього сектора належать кар’єри з видобутку піску, щебеню, глини, а також підприємства з переробки мінералів. Характерними для них є відходи із вмістом важких металів, абразивів та залишків реагентів, що можуть забруднювати ґрунтові води й повітря.

Медичні заклади знаходяться на 2-му місці за обсягами брудних відходів, адже  80,7 тис. тонн небезпечних відходів походять із медичних установ. Після пандемії та в умовах воєнних дій цей показник істотно зріс. До медичних відходів належать інфекційні матеріали, відпрацьовані ліки, ампули, біологічні залишки та інші потенційно небезпечні речовини, які потребують особливого поводження. Відтак побічним наслідком позитивного соціального впливу на здоров’я громадян є токсичне навантаження на екологію з боку системи охорони здоров’я.

Аграрний сектор попри часто непомітне для населення забруднення за загальним обсягом утворених небезпечних відходів знаходиться на третій позиції — 65,4 тис. тонн. Джерелом токсичних залишків підприємств сільського господарства виступають пестициди, гербіциди, ветеринарні препарати, а також відходи від тваринництва. Незважаючи на «натуральний» імідж агросектору, він є серйозним джерелом хімічного навантаження, яке часто залишається поза увагою екологічного контролю.

Інші ключові сектори: харчова, вугільна промисловість, водопостачання, металургія, виробництво електроніки, кожен з яких згенерував небезпечних відходів в діапазоні від 25 до 40 тис. тонн. Ці сектори об’єднує спільна риса — наявність хімічно активних виробничих циклів та обмежена екологічна модернізація. Зокрема, у виробництві електроніки відходи можуть містити кадмій, свинець, миш’як та інші надзвичайно токсичні елементи.

Новий модуль “ESG-профіль” в YouControl показує, на що потрібно звернути максимальну увагу при оцінці екологічних ризиків, соціальної відповідальності та корпоративної прозорості партнерів. Це перший в Україні модуль для комплексної автоматичної оцінки ESG-ризиків компаній. Модуль дозволяє швидко оцінити ESG-ризики контрагента, включаючи потенційний рівень екологічного та соціального впливу (E&S) відповідно до категоризації видів діяльності (за методологіями Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР)). Інструмент допомагає виявити потенційні ризики, визначити "зони росту" для покращення ESG-показників та підготуватися до взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.

ESG і корпоративна відповідальність: вимога часу

Високі показники утворення небезпечних відходів у різних секторах свідчать про потребу у глибшій інтеграції принципів ESG в операційні процеси бізнесу. Мова йде не лише про облік і звітність, але й про впровадження замкнутих виробничих циклів, використання безпечніших технологій, розбудову інфраструктури для утилізації й вторинної переробки. Системна робота в цих напрямках — ключ до мінімізації екологічного сліду та підвищення стійкості компаній у довгостроковій перспективі.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Партнерський матеріал

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• 2025 рік стартував з тенденцією до закриття бізнесів в Україні: дослідження YouControl
• Сміття чи інше неподобство біля річки чи озера: куди звертатися
• Українці за минулий рік зʼїли морозива на понад 13,3 млрд грн: хто з виробників заробив найбільше
• Найзаможніші депутати Верховної Ради України 9 скликання: детальний аналіз декларацій за 2024
• Хто володіє українськими надрами: аналіз компаній та іноземних співвласників