0% податків на 10 років та інвестиції, яких не буде: адвокат детально розібрав законопроєкт №13415
Ідея на папері виглядає привабливо: даємо інвесторам податкові канікули на 10 років, звільняємо від ПДВ та мита на обладнання, компенсуємо до 70% вкладених коштів
Українська переробна промисловість за 15 років скоротилася більш ніж удвічі — з 18% ВВП (2007 рік) до 7,6% (2022 рік). Війна завдала ще 13 мільярдів доларів прямих збитків лише промисловим активам. Для порівняння: у Польщі цей показник 17%, у Туреччині — майже 20%. Очевидно, що інвестиції потрібні були ще позавчора. І от зараз у Верховній раді лежить законопроєкт №13415, який обіцяє це виправити. Про це у своєму Telegram-каналі написав адвокат Яків Воронін.
Ідея на папері виглядає привабливо: даємо інвесторам податкові канікули на 10 років, звільняємо від ПДВ та мита на обладнання, компенсуємо до 70% вкладених коштів. Законопроєкт пропонує створити Реєстр інвесторів у переробній промисловості. Потрапити туди зможуть українські компанії, що інвестують від 100 тисяч євро до 50 мільйонів євро — чим менша інвестиція — тим більша компенсація.
"Для найменших проєктів держава покриє до 70% вкладень через податкові пільги, для найбільших — 30%. Звучить логічно: підтримуємо малий та середній бізнес сильніше. Пільги дійсно непогані: нульовий податок на прибуток до 10 років, звільнення від ПДВ при імпорті обладнання на 3 роки, плюс місцева влада може скасувати земельний податок. Тобто теоретично це дійсно може залучити мільярди доларів інвестицій та виправити ситуацію з промисловістю", - зазначив Воронін.
За словами адвоката, є кілька нюансів, про які автори законопроєкту або не знають, або вирішили проігнорувати. Є така річ як Pillar Two — глобальна податкова реформа. Зараз для транснаціональних корпорацій (а саме вони часто приносять ті самі «великі гроші» й технології) діє правило мінімального податку — 15%. Іншими словами, якщо в Україну заходить великий міжнародний гравець, і ми даємо йому ставку 0% на 10 років, він все одно заплатить податки. Тільки вже не в наш бюджет, а в бюджет країни своєї реєстрації, яка якраз і стягне з нього різницю до тих самих 15%.
"Загальна ситуація виглядає так: Україна добровільно відмовляється від податків, інвестор не отримує жодної реальної економії, а ми фактично субсидуємо бюджети інших країн. Абсурд? Абсурд", - вважає Воронін.
Законопроєкт пропонує, щоб Реєстром інвесторів керувало Мінекономіки. Воно ж і вирішуватиме, кому давати пільги.
"Але згідно з нашою Угодою про асоціацію з ЄС державною допомогою бізнесу має опікуватись виключно Антимонопольний комітет (АМКУ). Створюючи паралельну систему під міністерством, ми будуємо прекрасний велосипед, але який поїде прямо всупереч нашої євроінтеграції. Для бізнесу це створює, як мінімум, невизначеність. У ЄС є жорстка практика: якщо допомога надана з порушенням процедури (повз уповноважений орган), вона може бути визнана незаконною. Наслідок — інвестора можуть змусити повернути всі отримані пільги назад до бюджету. Таке вже було раніше — в Румунії у 2007 році через схожі проблеми просто заморозили інвестиційні програми. Крім того, заплановані 10 років пільг можуть швидко обірватись, якщо Єврокомісія визнає таку схему несумісною з принципами конкуренції, що теж в плюс не зіграє", - наголосив Воронін.
Супутній пакетний законопроєкт №13414 про митні пільги теж містить цікаву норму — він скасовує строки давності для донарахування мита.
"Фактично це створює режим безстрокової фіскальної відповідальності. Уявіть: ви ввезли верстат, чесно працюєте, а через 10-15 років до вас приходить митниця і вирішує щось вам донарахувати. Навряд чи хоч якийсь бізнес-план витримає ризик, який повʼязаний з відповідальністю «будь-коли у вічності». В підсумку — Україні справді потрібні інвестиції. І держава справді має створювати для них умови. Але робити це треба так, щоб через кілька років не виявилося, що ми героїчно долаємо проблеми, які самі собі створили", - резюмував Воронін.
Компенсація інвестицій через податки – ініціатива, на яку чекає український бізнес
У Раді готують до другого читання законопроєкти №13414 та №13415, які передбачають компенсацію капітальних інвестицій у промисловість через податки. Ініціатива дозволить українським промисловим підприємствам повертати від 30% до 70% коштів, вкладених у будівництво нових чи розширення існуючих заводів, та створення промислової інфраструктури. Про це розповів автор законопроєктів, народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він нагадав, що частково компенсувати капіталовкладення можна буде шляхом податку на прибуток, імпортного ПДВ чи мита на обладнання, податку на майно чи землю. Податкові стимули, які передбачені законопроєктами №13414 та №13415, схожі до тих, які мають учасники індустріальних парків, але не ідентичні.
"Головна відмінність в тому, що компенсацію інвестицій через податки зможуть отримати не тільки нові підприємства (як в індустріальних парках), а й діючі за свої інвестиції в модернізацію чи відбудову. Натомість перевагою індустріальних парків є підтримка з боку держави розбудови їхньої інфраструктури", - пояснив парламентар.
Він додав, наприклад, від податкового стимулу у вигляді звільнення від сплати імпортного ПДВ, насамперед виграють підприємства, які будуються «з нуля». Цей стимул дозволить уникнути певного касового розриву. В будь-якому разі підприємець самостійно вирішує, якими саме податками компенсувати свої інвестиції. За словами нардепа, для проєктів, на які поширюється компенсація інвестицій через податки, наразі встановлено ліміт у 50 мільйонів євро, який присутній у директиві Єврокомісії і який став базою для відповідних законопроєктів. Втім до другого читання ці обмеження планують зняти.
"Очевидно, що для багатьох галузей промисловості, металургії, деревообробки, агропереробки та інших, 50 мільйонів євро для інвестиційного проєкту – замало. І відновлення потребуватиме значно більших інвестицій", - зазначив парламентар.
Крім того, законопроєкти вимагають реалізувати інвестиційний проєкт, який підлягає компенсації через податки, за 3 роки. Практика показує, що за цей час можна втілити в життя досить масштабний проєкт. Втім, до другого читання розглядається можливість збільшити цей термін до 4-5 років.
"Компенсації будуть здійснюватися, коли закони запрацюють. Наразі вони схвалені у першому читанні. Остаточне прийняття Верховною Радою очікується у 2026 році. Якщо станеться саме так, набудуть чинності вони, вочевидь, з 2027 року", - додав народний депутат.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
