У Корюківському районі цивільні намагалися розібрати ворожий безпілотник на запчастини, попри загрозу життю
На Чернігівщині мешканці Корюківського району намагалися розібрати на метал та злити пальне зі збитого російського Шахеда. Люди наважилися підійти до дрона, ігноруючи ризик вибуху нерозірваних боєприпасів. На щастя, інцидент, який стався на тлі високих цін на заправках, обійшовся без трагічного фіналу.
Про зафіксований інцидент із залишками БпЛА повідомив голова Корюківської РВА Павло Мірошниченко. За його словами, ворожий безпілотник був збитий українськими військовими, після чого став об'єктом небезпечного зацікавлення з боку цивільних.
«Укотре наголошую: категорично не можна піднімати чи наближатися до предметів, які є вибухонебезпечними! Така безпечність може коштувати життя», — підкреслив керівник району.
Для наочності посадовець оприлюднив інформаційні картки, яка детально роз'яснює приховані небезпеки. Окрім ризику детонації нерозірваних боєприпасів, уламки ворожої техніки можуть містити токсичні хімікати або радіаційні датчики. Крім того, гострі краї заліза часто стають причиною тяжких травм та інфекцій.


Фахівці закликають мешканців не забирати частини дрона на сувеніри та не намагатися здати їх на металобрухт. Будь-яка спроба привласнити уламки — це не лише порушення закону, а й смертельна загроза для вас і ваших сусідів.
Криза на АЗС почалася на початку березня 2026 року через війну в Ірані, що спричинило дефіцит пального. Лише за кілька днів бензин та дизель подорожчали на 10 гривень, сягнувши позначки 65–70 грн за літр. Такий стрімкий ріст цін штовхнув людей на відчайдушні кроки — зокрема, спроби «видобути» безкоштовне пальне зі збитих російських дронів.
Аби стримати невдоволення, уряд 14 березня запустив програму кешбеку, яку в народі вже прозвали «єБачок». Замість зниження податків водіям запропонували компенсацію: 15% за дизель, 10% за бензин та 5% за автогаз. Проте допомогу обмежили лімітом у 1000 гривень на місяць, що на тлі ціни дизеля у 82 гривні водії сприйняли як суто символічний жест.
Водночас 17 березня Антимонопольний комітет розпочав розслідування щодо можливої змови великих мереж АЗС. АМКУ перевіряє, чому ціни на стелах злетіли до 75–81 грн за літр і чи не було це штучним завищенням. Якщо провину доведуть, власникам заправок загрожують штрафи до 10% від річного доходу, але наразі надвисока вартість пального залишається головним ризиком для безпеки людей.
Експерти жорстко критикують «паливний кешбек», називаючи його соціально несправедливим та небезпечним для бюджету. Фахівці наголошують, що програма не вирішує системних проблем ринку, а лише створює ілюзію підтримки. Саме ці економічні труднощі та неефективність державних пільг стали фоном для інциденту на Чернігівщині, де спроба зекономити на пальному ледь не призвела до смертей.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що на тлі зростання цін на пальне на АЗС українці хвилюються через можливе підвищення вартості поїздок на таксі. Bolt та Uklon уважно стежать за ситуацією, але наразі зарано говорити про радикальні зміни у тарифах для пасажирів.