ТОПТЕМИ:

09:13 вчора

Мораторій на перевірки бізнесу в Україні - адвокати розповіли, що зміниться і який буде ефект

Адвокати переконані, що запровадження нового мораторію на перевірки — критично важливий крок в умовах воєнного стану

В Україні запроваджується мораторій на безпідставні перевірки підприємств і втручання державних органів у діяльність бізнесу в умовах воєнного стану. Рішення передбачає позитивні зміни, але є певні ризики та виклики. Про це Інформатору розповів керуючий партнер АО «Віннер Партнерс», адвокат, арбітражний керуючий Сергій Литвиненко.

21 липня 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ №538/2025, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні. До нововведення та змін відноситься:

Мораторій на перевірки: вводиться заборона на перевірки бізнесу правоохоронними, митними, податковими та іншими органами контролю. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, мораторій розрахований на рік. Винятки: Мораторій не поширюватиметься на «тіньові» галузі з дуже високим рівнем ризику, такі як виробництво та торгівля підакцизними товарами (алкоголь, тютюн), щоб запобігти появі нових «сірих» схем.
Обмеження для суб’єктів господарювання з низьким рівнем ризику: планується скоротити кількість перевірок суб’єктів господарювання з низьким рівнем ризику, за винятком тих, які займаються торгівлею підакцизними товарами.
Нагляд у кримінальних провадженнях: У співпраці з Генеральною прокуратурою, правоохоронними та антикорупційними органами вже розпочато нагляд у кримінальних провадженнях проти бізнесу. Пріоритет – закриття безпідставних справ, які блокують підприємницьку діяльність.

Очікувані ефекти:

Обмеження втручання забезпечить передбачуваність для підприємців та економічну безпеку
Менше паперової роботи, тисячі годин на підготовку до перевірок звільняться для продуктивної діяльності
Скорочення необґрунтованих кримінальних справ та встановлення контролю за діями прокурорів знизить можливості для тиску на бізнес.
Упродовж року мають запрацювати довготривалі реформи регуляторної системи, дерегуляція, прозора система контролю.
Захист інвесторів, боротьба з тиском та нова регуляція сприятимуть росту інвестицій.

Щодо потенційних ризиків та викликів, то можливе:

Зростання "тіньового" сектору: хоча мораторій і передбачає винятки для високоризикових сфер (підакцизні товари), існує ризик, що деякі недобросовісні підприємці можуть спробувати скористатися "вікном можливостей" для ухилення від податків або порушення інших норм, якщо не буде ефективного контролю за винятками.
Недостатня ефективність винятків: важливо, щоб механізми винятків із мораторію (для високоризикових сфер) були чітко визначені, ефективно реалізовані та не призвели до зловживань з боку органів контролю.
Неготовність системи до змін: перехід до диджиталізації вимагає значних змін у методології роботи, навчанні персоналу та технічному оснащенні органів контролю.
Сприйняття "безкарності": важливо чітко розуміти, що мораторій не означає повну відмову від державного нагляду або "прощення" порушень, а лише усунення безпідставного тиску. Бізнес все ще несе відповідальність за дотримання законодавства.

"Попри потенційні виклики, загальний ефект від мораторію на безпідставні перевірки бізнесу в Україні очікується позитивним. Це рішення є важливим кроком до створення більш сприятливого бізнес-середовища, яке є критично важливим для економічного відновлення та розвитку країни, особливо в умовах війни. Успіх і довгостроковий ефект залежатимуть від послідовності в реалізації заявлених ініціатив, прозорості нових правил та здатності держави ефективно боротися з ризиками, пов'язаними з "тіньовою" економікою", - вказав Литвиненко.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков звернув увагу, що указ містить формулювання «безпідставні» перевірки. Такими слід розуміти позапланові перевірки, які здійснюються органами контролю без достатніх правових підстав (наприклад, щодо суб’єкта господарювання не надходили скарги, або ж відсутні порушення чинного законодавства). Щодо основних ініціатив передбачених у даному рішенні РНБО:

Кабінету міністрів України доручено:

Активізувати заходи щодо виявлення та конфіскації заблокованих активів осіб до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також забезпечити правовий захист іноземних інвесторів.
Підвищити ефективність податкового і митного контролю із фокусом на високоризикових суб’єктів, при цьому обмежити перевірки для надійних.

Державна регуляторна служба має:

переглянути підходи до державного нагляду: мінімізувати навантаження на бізнес, усунути дублювання функцій контролюючих органів, запровадити цифровізацію й ризик-орієнтовані методи.
Забезпечити дерегуляцію господарської діяльності та удосконалення ліцензійної та дозвільної системи;

Верховній Раді України рекомендовано прискорити розгляд проєктів законів України:

"Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження" (реєстр. № 12439 від 24.01.2025 року)
"Про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13414 від 25.06.2025 року);
"Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13415 від 25.06.2025 року);
"Про основні засади державного нагляду (контролю)" (реєстр. № 5837 від 05.08.2021 року);
"Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)" (реєстр. № 5838 від 05.08.2021 року);
"Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо справедливого використання арештованих активів Російської Федерації та її резидентів для захисту національних інтересів України" (реєстр. № 13268 від 08.05.2025 року);
"Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (реєстр. № 12406 від 14.01.2025 року).

Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Службі безпеки України рекомендовано:

завершити перегляд (розгляд) кримінальних проваджень щодо бізнесу для оцінки доцільності обмежувальних заходів і посилення контролю за законністю слідчих дій з метою захистити права бізнесу в Україні та мінімізувати надмірне втручання органів контролю в господарську діяльність.

Адвокатка, кандидатка юридичних наук Анна Даніель підсумовувала основні положення прийнятого рішення:

Перевірки обмежені: дозвіл лише для авторизованих економічних операторів і бізнесу з мінімальними ризиками, за виключенням підакцизних товарів.
Розробка ризик-орієнтованої моделі: держава зосередиться на суб’єктах з високим ризиком порушень або контрабанди .
Ліквідація дублювання функцій: між контролюючими відомствами; впровадження єдиної інформаційної бази для підвищення прозорості.
Захист інвесторів: упродовж місяця мають ухвалити заходи щодо прав іноземних інвесторів; також — активну ідентифікацію активів осіб під санкціями (3 місяці).
Законотворчі ініціативи РНБО: посилення захисту бізнесу під час кримінальних справ; реформа держнагляду; відповідальність контролерів; податкові механізми компенсацій; використання конфіскованих активів.

Запровадження нового мораторію на перевірки — критично важливий крок в умовах воєнного стану. Він:

знижує адміністративний тиск на бізнес;
зменшує корупційні ризики, особливо з боку дрібних інспекторів;
допомагає зосередитися на роботі, а не на підготовці до перевірок;
підвищує довіру до Уряду, якщо мораторій дійсно буде дієвим, а не вибірковим. Варто обмежити їх надмірну активність у період війни, особливо там, де немає загрози життю чи здоров’ю. Мораторій на такі перевірки дозволить зберегти баланс між контролем і виживанням малого бізнесу.

Проте, повне скасування контролю — теж небезпечне, адже створює лазівки для недобросовісного бізнесу. Тож оптимальним варіантом є мораторій із чіткими винятками — наприклад, для випадків порушення трудових прав чи екологічних норм.

"Уряд отримає інструмент для зниження регуляторного тиску й стимулювання економічного зростання. Утім ключовий виклик — провести цифрову трансформацію контролю, втілити реформи до завершення терміну мораторію і не допустити безконтрольності, особливо у високоризикових сферах. По суті йде мова про економічну безпеку: мінімізації втручань, щоб бізнес міг працювати стабільно в умовах війни. Ну і покращення інвестиційного клімату: особливо з іноземним капіталом – привернення інвестицій та локалізація виробництв", - резюмувала Даніель.

Зараз читають на Інформаторі

18:04

Офіс генпрокурора знайшов непідкупних прикордонників на Закарпатті та зірвав зухвалу спробу ухилянства