Змушували ходити босоніж: киянка з сином відмовилися від готелю в Буковелі, але гроші їм не повернули — що вирішив суд
Під час заселення адміністратор готелю усно повідомила клієнтам про внутрішні правила, які заздалегідь не були опубліковані ні на сайті готелю, ні під час бронювання
Жінка забронювала готель для відпочинку з сином у Буковелі. Під час заселення їм повідомили про неузгоджені заздалегідь правила, зокрема необхідність залишати взуття на першому поверсі або босоніж підійматися до номера. Вони відмовилися від проживання, однак передоплату 12 373 гривні їм не повернули, тож вона вимагає компенсації у розмірі 20 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Подільського районного суду м. Києва, опублікованому 21 квітня 2026 року.
В грудні 2024 року жінка з 12-річним сином вирішили відпочити разом на гірськолижному курорті, тому вона на сайті Booking.com знайшла готель для проживання "Guest House Turda". Для бронювання вона зателефонувала до готелю, та спілкувалася з адміністратором готелю, яка повідомила, що на період, який цікавив (з 06.01.2025 року по 12.01.2025 року) є два вільні номери. Вона замовила готельну послугу - проживання (у двох окремих номерах) в готелі "Guest House Turda" в період з 06.01.2025 року по 12.01.2025 року, на підтвердження чого 30.12.2024 року перерахувала кошти за допомогою банківського додатка в розмірі 12 373 гривень (з яких 12 312 гривень - це сума бронювання номерів (30% від 41 040 гривень - загальної суми за два номери, а 61 гривня - комісія банку за переказ грошей) на рахунок ФОП. 06.01.2025 року вони прибули до готелю у місті Паляниця, однак під час заселення адміністратор готелю в усному порядку ознайомила їх із внутрішніми правилами, які заздалегідь не були опубліковані ані на офіційному сайті готелю, ані при особистому листуванні під час бронювання, які передбачали необхідність знімати взуття на першому поверсі і залишати його там, або брати в руки та пересуватися босоніж до номерів на третій поверх. Через неприйнятність таких умов вони відмовилися від заселення та були змушені шукати інший готель, ФОП проплачений авансовий платіж відмовилась повернути. В результаті чого їм довелося знайти інший готель, але вже в м. Буковель, в якому з вільних номерів був лише один тримісний. При цьому вони змушені були понести додаткові витрати за бронювання нового номеру у розмірі 13 тисяч гривень (кожна по 6 500 гривень). Щодо вищевказаних неправомірних дій ФОП громадянка зверталася до поліції та до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Внаслідок зіпсованого відпочинку, проживання в новому готелі в одному номері, понесення додаткових витрат, а також перебування у постійному напруженому стані внаслідок стресу вони зазнали значних душевних страждань, тому просять стягнути з ФОП завдану їм моральну шкоду, яку оцінили у розмірі 20 тисяч гривень.
В грудні 2025 року ФОП подала додаткові пояснення, в яких просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність. Вказує на те, що жінка з сином забронювали два номери у готелі «Guest House Turda» на сайті Booking.com. Надалі скасували бронювання та зробили бронювання через офіційний сайт готелю. Поспілкувавшись з адміністратором перерахували аванс за два номери в розмірі 12 312 гривень. Після прибуття до готелю 06.01.2025 року адміністратор їх повідомив, що номера розташовані на 3 поверсі, в номерах заборонено курити, у зв'язку з веденням воєнного стану в області діє комендантська година. Надалі (без оплати повної вартості за номери) вони, бувши втомлені після дороги піднялися в номера, сказавши адміністратору, що занесуть речі та прийдуть оплатити залишок коштів. В номерах перебували близько півтори години та потім спустилися до рецепції та сказали адміністратору, що вони не будуть залишатися в готелі, щоб адміністратор повернув їм кошти в розмірі 30% попередньої оплати бронювання. Адміністратор повідомив, що гроші не повертаються, оскільки вони вже користувалися номерами. Через які причини не хотіли залишитися, вони не повідомили. Їм роз'яснено, що гроші не повертаються, оскільки на офіційному сайті вказані правила опубліковані (перебувають у відкритому доступі) та громадянка коли знайшла готель в інтернеті ознайомилася з ними. Зокрема, на офіційному сайті опублікований договір публічної оферти (з яким вона була ознайомлена, бо зробила бронь через сайт), а саме: договір публічної оферти з надання готельних послуг, де зазначено умови бронювання, оплати послуг та випадки їх повернення.
Що вирішив суд?
Суд відмовив у задоволенні позову. Відпочивальники самостійно погодилися на запропоновані умови договору надання готельних послуг, в тому числі щодо неповернення коштів у разі дострокового виїзду з готелю чи скасування надання готельних послуг в день заїзду.
"Від позивачів не надходило вимог щодо усунення недоліків проживання (надання послуг) безоплатно у визначений термін. Вони виселилися з готелю та вимагали повернення авансового платежу, що підтвердила позивачка в судовому засіданні. Відповідно до п. 3.8 договору публічної оферти, укладеному між сторонами, якщо замовник не скористався послугою проживання в зазначений (заброньований) день заїзду, і намагався скасувати або змінити бронювання, раніше сплачені ним кошти не повертаються. При цьому, твердження позивачів про те, що їм, як споживачам послуг, готель не повідомив про наявність крутих та вузьких сходів, суд до уваги не бере, оскільки фотографії готелю розміщені на офіційному сайті та при бронюванні номерів вони мали можливість ознайомитися з внутрішнім виглядом готелю та номерів. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачі не довели належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача вартості авансового платежу, внесеного в рахунок бронювання готельних номерів, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову. Оскільки вимоги про стягнення неустойки, трьох відсотків річних та моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення коштів за не надані останнім готельні послуги, тому в їх задоволення також слід відмовити. При цьому, суд зауважує, що позивачі, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди посилалися на те, що їм довелося проживати в одному номері в іншому готелі, витратити незаплановані кошти на облаштування проживання, замість того, щоб використати їх для повноцінного відпочинку, тому замість релаксу та відпочинку вони постійно знаходились в напруженому стані, що спричинило моральні страждання, однак на підтвердження вказаних обставин не долучили суду жодних доказів. Інші наведені позивачами доводи в обґрунтування позовних вимог не спростовують наведених висновків суду", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
