Жінка вирішила отримати виплати від ООН, але втратила 100 774 грн з карток ПриватБанку — що вирішив суд
Жінка вважає, що її кошти були використані незаконно через недостатній захист даних банком
Жінка вирішила отримати грошову допомогу від «Французької організації ООН» у розмірі 10 800 гривень, однак це призвело до втрати 100 774 гривень. Вона вважає, що саме ПриватБанк не забезпечив належного захисту її рахунків, через що стали можливими несанкціоновані операції. Про це йдеться у рішенні Полонського районного суду Хмельницької області, опублікованому 20 квітня 2026 року.
03.08.2025 року на телефон жінки надійшов дзвінок з номера 3700, на який вона не відповідала, проте її пристрій зафіксував цей виклик як прийнятий тривалістю 19 секунд, а в додатку «Приват-24» відобразився аналогічний вхідний дзвінок. 04.08.2025 року у її робочий чат надійшло повідомлення про виплату грошової допомоги від «Французької організації ООН» у розмірі 10 800 гривень відповідно до постанови КМУ. Натиснувши на вказане повідомлення, потрапила на стартову сторінку, ідентичну інтерфейсу додатка «Приват-24», де ввела свої дані, проте здійснити вхід до системи онлайн-банкінгу не змогла. Як було з'ясовано пізніше, 04.08.2025 року невстановленим особам підтверджено вхід в її акаунт «Приват-24» зі стороннього нетипового пристрою, хоча вона особисто таких дій не погоджувала та підтверджень не надавала. Після цього отримала дзвінок у Telegram від особи, яка представилася працівником банку та володіла її повними персональними і банківськими даними, а також повідомила про наявність договору страхування «Захист від шахрайства». Перебуваючи під психологічним впливом та діючи за інструкціями цих осіб, які стверджували, що операція проводиться з метою збереження її коштів, провела виплату в сумі 10 тисяч гривень на сторонню картку, яка на той момент відображалася в додатку як її власна, проте згодом відомості про неї зникли. Окремо наголошує на тому, що вона не ініціювала збільшення кредитного ліміту по своїй картці, не подавала жодних заяв та не мала на це волі, однак кредитний ліміт було самовільно збільшено банком з 58 тисяч гривень до 90 тисяч гривень. Після цього, 04.08.2025 року на створену шахрайським шляхом картку в іншому банку було здійснено п'ять переказів на загальну суму 93 079 гривень (без урахування комісії). Також з її картки «Для виплат» без її відома було списано 7 695 гривень на рахунки ГК «Нафтогаз України», КП «Благоустрій», на благодійність та поповнення «Скарбнички». Вважає, що банк фактично визнав невідповідність проведених транзакцій її волевиявленню, оскільки скасував частину незаконних операцій на суму 1 992 гривень та 801 гривні, проте відмовив у відновленні стану кредитної картки до несанкціонованого списання. Наголошує, що перехід за посиланням не свідчить про навмисне розголошення конфіденційної інформації, оскільки вона правомірно сподівалася на належну безпеку з боку банку, а незаконне використання її коштів у сумі 97 428 гривень та 7 695 гривень відбулося внаслідок незабезпечення банком захисту даних клієнта.
Заперечуючи проти позову, АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що першопричиною спірних подій стали необачні дії самої клієнтки, яка 04.08.2025 року власноруч ввела логін та пароль від системи «Приват-24», а також ПІН-код своєї платіжної картки на сторонньому фішинговому ресурсі під приводом отримання «допомоги від ООН». Банк зауважує, що за результатами технічної перевірки програмних комплексів жодних несанкціонованих змін фінансового номера чи паролів у системі не зафіксовано, що підтверджує використання зловмисниками саме тих автентифікаційних даних, які були добровільно нею розголошені. Ключовим аргументом банку є факт свідомого введення в оману співробітника банку під час телефонної верифікації платежу на суму 10 010 гривень. На пряме запитання оператора про характер операції вона чітко підтвердила, що здійснює переказ «особисто синові» на його прохання при зустрічі, хоча фактично кошти спрямовувалися на рахунок сторонньої особи в іншу банківську установу. Банк стверджує, що така недобросовісна поведінка клієнтки унеможливила ідентифікацію шахрайських дій на ранньому етапі та призвела до подальших фінансових втрат.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Її власні необачні дії - розголошення паролів через фішинговий ресурс та свідоме підтвердження операцій у живому діалозі з працівником банку стали безпосередньою та єдиною причиною виникнення збитків.
"Ініціювання спірних транзакцій 04.08.2025 року стало прямим наслідком низки дій самої позивачки, які фактично забезпечили стороннім особам доступ до її рахунків та можливість розпоряджатися кредитними коштами. Матеріалами справи, зокрема скриншотами повідомлень із месенджера «Viber» та фотозображеннями фішингових вікон з написом «Виплата від ООН», беззаперечно підтверджується факт введення позивачки в оману. Це призвело до її добровільного переходу за посиланням на сторонній ресурс, який імітував офіційний інтерфейс «Приват-24», де вона власноруч ввела свій логін та пароль. У цій справі відповідач належним чином довів, що банк виконав усі передбачені законом та договором заходи захисту, тоді як позивачка своєю поведінкою фактично деактивувала ці механізми захисту. Таким чином, хоча вона і стала жертвою шахрайських маніпуляцій, що підтверджується фактом реєстрації кримінального провадження, її власні необачні дії - розголошення паролів через фішинговий ресурс та свідоме підтвердження операцій у живому діалозі з працівником банку стали безпосередньою та єдиною причиною виникнення збитків. Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» не порушив умов договору та вимог чинного законодавства, оскільки виконав розпорядження, ідентифіковані за всіма технічними ознаками як такі, що виходять безпосередньо від клієнта. Встановлені обставини розголошення конфіденційної інформації позивачкою виключають вину банку у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим у задоволенні позову про скасування заборгованості та відновлення залишку коштів слід відмовити у повному обсязі", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
