Якою була Антарктида тисячі років тому і чому це важливо: результати дослідження українських науковців
Україна навіть в умовах повномасштабної війни використовує власний криголам для творення світової науки
Українські вчені відновили морські геологічні дослідження, які були зупинені 20 років під час першого рейсу судна в Антарктиду. Тоді з борту "Ноосфери" вони взяли колонки донних відкладів у протоці Пенола, що відділяє архіпелаг Аргентинських островів (там знаходиться станція "Вернадський") від Антарктичного півострова. Вже є перші результати аналізу цих проб.
Як розповідають вчені, рівень Південного океану між 15 та 12 тисячами років тому був нижче сучасного на 100 та 60 метрів відповідно. Для орієнтації в історії Землі – це час повільного падіння популяції мегафауни (вимирання мамонтів) та значних змін у довкіллі. Десь 7 тисяч років тому рівень океану піднявся майже до сучасного рівня.
"Палеодолини були затоплені, від єдиного великого острова на поверхні моря залишилися тільки верхівки, які зараз є архіпелагом Аргентинських островів. Єдина льодовикова шапка також була подроблена на окремі шматки на окремих найбільших островах", - розповів геолог Сергій Кадурін.
Наші вчені знайшли ці долини в підводному рельєфі архіпелагу Аргентинських островів на глибинах від 30 до 60 метрів. Вони стали практично ідеальними седиментаційними басейнами (тобто місцями, де накопичуються різні осадові відклади), адже мають доволі пласке дно та круті й вузькі схили. Тож донні відклади тут накопичувалися спокійно, без загрози бути зруйнованими айсбергами. Унікальний геологічний "літопис" цих відкладів містить інформацію про зміни глобального клімату за останні 15-12 тисяч років. Порівняння відібраних зразків з цих долин та колонок ґрунту з глибоководної протоки Пенола дозволить сформувати палеокліматичну модель виходу цього району з останнього льодовикового періоду.
Чому ця модель є важливою. Берегова перехідна зона Антарктичного півострова та Південного океану є важливим елементом для розуміння глобальних закономірностей змін клімату. Адже будь-яке потепління клімату впливає як на берег та розташовані там льодовики, так і на температуру Південного океану. Так – через розуміння минулого – ця модель допоможе спрогнозувати майбутнє крижаного континенту.
Що відомо про криголам "Ноосфера"
"Ноосфера" – перше українське судно, яке обладнане сучасною системою динамічного позиціонування. Його Україна купила у Британії. Назву обрали, виходячи з того, що термін "ноосфера" згадувався в роботах Володимира Вернадського, на честь якого і назвали антарктичну станцію. Він означає сферу взаємодії нашого суспільства та природи, де людська діяльність стає визначальним чинником розвитку. Тому тепер імена криголама та станції відмінно доповнюють одна одну.
Нагадаємо, полярники станції "Академік Вернадський" для вивчення іоносфери встановили спеціальні антени. Крім того, Крім того, криголам «Ноосфера» здійснив перший рейс до Антарктиди.
Також Інформатор писав, для чого полярники їздять на сусідні острови.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
