Головна
Життя
15:17, 24 Червня
Информатор UA

Интро

На станції Академік Вернадський українські вчені досліджують геокосмос (навколоземний космічний простір) уже майже три десятиліття. Одним з методів досліджень, що використовується у світі, є вертикальне зондування іоносфери іонами та електронами частини атмосфери, яка простягається на висотах приблизно 50-1 500 км від поверхні Землі. Про це повідомляє Інформатор із посиланням на Національний антарктичний науковий центр. Дані під час вертикального зондування отримують за допомогою спеціальних радарів іонозондів. Вони дозволяють одержувати нові знання про сезонні та добові варіації параметрів плазмового середовища, вивчати прояви магнітних бурь і хвильових процесів в ньому. Це важливо і з точки зору розуміння іоносфери, і з практичних причин. Наприклад, плазмові нестійкості та неоднорідності, які виникають в цьому шарі, ускладнюють роботу наземно-космічних систем. У світі налічується понад 100 іонозондів, але у Південній півкулі їх небагато, а на Антарктичному півострові регулярне вертикальне зондування є тільки на нашій станції (з другої половини 1950-х, тобто коли вона ще належала Великобританії та мала назву ). Крім іонозонду IPS-42 австралійського виробництва, що безперервно працює десь з 1982 року, на також використовують сучасний цифровий іонозонд, розроблений науковцями з України. Антенна система іонозондів чотири ромби (два для передачі сигналу і два для прийому). Для покращення інформативності даних неподалік від основних будівель станції встановили ще один цифровий іонозонд, який працює в пасивному режимі. Він використовує два перпендикулярних диполі, що дозволяє розділяти відбиті від іоносфери хвилі різної поляризації (так звані магнітоіонні компоненти). До речі, схожий диполь був задіяний для радіофізичних експериментів під час переходу науково-дослідного судна з Одеси до . У березні цього року біля станції почалося встановлення нових ромбічних антен. Для кращого прийому сигналів необхідно, щоб розміри антен були одного порядку з довжиною радіохвиль, які приймаються, а це десятки метрів. З України на доставили секції щогл для побудови антен, під них залили фундамент, і, щойно зявилася можливість, учасники 27-ї УАЕ почали монтаж цих щогл. У роботі, крім геофізиків, брали участь метеорологи та метеорологині, біологи та біологині, системний механік і навіть лікар. "Нерідко працювати доводилося в екстремальних умовах коли швидкість вітру сягала 30 м/с, а на дроти налипав мокрий сніг. Але наразі команда вже змогла встановити три щогли з пяти. Попереду ще чимало роботи, але вона того варта, адже завдяки цьому наші вчені зможуть отримувати нові наукові результати світового рівня та розширювати знання людства про нашу планету", - розповідають полярники. Нагадаємо, українські полярники показали різнобарвний світанок над станцією "Академік Вернадський". Крім того, український криголам здійснив перший рейс до Антарктиди. Також Інформатор розповідав, що в Антарктиді встановили новий температурний рекорд. Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Майже три десятиліття досліджують геокосмос: полярники станції "Академік Вернадський" для вивчення іоносфери встановили спеціальні антени

Читать на русском

Команда вже змогла встановити три щогли з п’яти

Читать на русском
Майже три десятиліття досліджують геокосмос: полярники станції "Академік Вернадський" для вивчення іоносфери встановили спеціальні антени

Команда вже змогла встановити три щогли з п’яти

На станції «Академік Вернадський» українські вчені досліджують геокосмос (навколоземний космічний простір) уже майже три десятиліття. Одним з методів досліджень, що використовується у світі, є вертикальне зондування іоносфери – «зарядженої» іонами та електронами частини атмосфери, яка простягається на висотах приблизно 50-1 500 км від поверхні Землі.

Про це повідомляє Інформатор із посиланням на Національний антарктичний науковий центр.

Дані під час вертикального зондування отримують за допомогою спеціальних радарів – іонозондів. Вони дозволяють одержувати нові знання про сезонні та добові варіації параметрів плазмового середовища, вивчати прояви магнітних бурь і хвильових процесів в ньому. Це важливо і з точки зору розуміння іоносфери, і з практичних причин. Наприклад, плазмові нестійкості та неоднорідності, які виникають в цьому шарі, ускладнюють роботу наземно-космічних систем. 

У світі налічується понад 100 іонозондів, але у Південній півкулі їх небагато, а на Антарктичному півострові регулярне вертикальне зондування є тільки на нашій станції (з другої половини 1950-х, тобто коли вона ще належала Великобританії та мала назву «Фарадей»). Крім іонозонду IPS-42 австралійського виробництва, що безперервно працює десь з 1982 року, на «Вернадському» також використовують сучасний цифровий іонозонд, розроблений науковцями з України. Антенна система іонозондів – чотири ромби (два для передачі сигналу і два для прийому).

Для покращення інформативності даних неподалік від основних будівель станції встановили ще один цифровий іонозонд, який працює в пасивному режимі. Він використовує два перпендикулярних диполі, що дозволяє розділяти відбиті від іоносфери хвилі різної поляризації (так звані магнітоіонні компоненти). До речі, схожий диполь був задіяний для радіофізичних експериментів під час переходу науково-дослідного судна «Ноосфера» з Одеси до «Вернадського».

У березні цього року біля станції почалося встановлення нових ромбічних антен. Для кращого прийому сигналів необхідно, щоб розміри антен були одного порядку з довжиною радіохвиль, які приймаються, а це – десятки метрів. З України на «Ноосфері» доставили секції щогл для побудови антен, під них залили фундамент, і, щойно з’явилася можливість, учасники 27-ї УАЕ почали монтаж цих щогл. У роботі, крім геофізиків, брали участь метеорологи та метеорологині, біологи та біологині, системний механік і навіть лікар. 

"Нерідко працювати доводилося в екстремальних умовах – коли швидкість вітру сягала 30 м/с, а на дроти налипав мокрий сніг. Але наразі команда вже змогла встановити три щогли з п’яти. Попереду ще чимало роботи, але вона того варта, адже завдяки цьому наші вчені зможуть отримувати нові наукові результати світового рівня та розширювати знання людства про нашу планету", - розповідають полярники. 

Нагадаємо, українські полярники показали різнобарвний світанок над станцією "Академік Вернадський". Крім того, український криголам «Ноосфера» здійснив перший рейс до Антарктиди.

Також Інформатор розповідав, що в Антарктиді встановили новий температурний рекорд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.