В цей день народилися барбадоська співачка Ріанна та тренерка шоу Зважені та щасливі Марина Боржемська
Сьогодні, 20 лютого, православна церква України вшановує пам'ять князя Київського Ярослава Мудрого. В цей день іменини святкують Антон, Афанасій, Василь, Давид, Денис, Іван, Гнат, Лев, Леонтій, Лука, Микола, Сергій, Федір, Ярослав. До кінця року залишається 314 днів.
Згідно з народними прикметами, якщо цей день ясний, то весна буде ранньою, а якщо йде сніг з дощем – скоро буде потепління. Ворони високо літають до снігопаду, а миші риють нори з виходом на південь до спекотного літа. Північний вітер віщує відлигу, а червоний захід сонця – холодне літо. Наші пращури вірили, що цього дня не можна грати весілля, бо шлюб буде нещасливим.

Православна церква України 20 лютого вшановує пам'ять князя Київського Ярослава Мудрого. Він був сином Володимира Великого та полоцької княжни Рогніди. Хлопчик з дитинства страждав на кульгавість і щоб компенсувати цей недуг навчився гарно їздити на коні.
Коли Ярослав підріс, то його спочатку батько поставив намісником у Ростові, а потім у Новгороді. Після смерті Володимира Великого почалась справжня бійка між братами за київський престол. Найстарший син Святополк вирішив стати правителем хитрістю і вбити братів. За його наказом стратили князів Бориса, Гліба і Святослава. Ярослава про небезпеку попередила сестра. Тож він зібрав військо і пішов з війною на брата та переміг, ставши великим князем Київським.
Він одружився зі шведською принцесою Інгігердою і уклав договір з ще одним сином Володимира Великого – Мстиславом. Брати розділили Руську землю по річці Дніпро. Ярослав узяв правий берег, а Мстислав – лівий. Таке двовладдя зберігалося аж до смерті Мстислава. Потім єдиним правителем Київської Русі став Ярослав і залишався ним до своєї смерті. Під час його правління почався розквіт Києва.
Русь стала найбільшою державою в Європі. Активно поширювалось християнство та з'явились перші монастирі. Саме за правління Ярослава було збудовано Георгіївський, Печерський, а ще звели собор Софії Київської. Монастирі на Русі стали осередками культури, писемності й освіти. Одним із видатних досягнень Ярославового правління був перший письмовий кодекс законів - "Правда Ярослава" що став основою "Руської правди".
Також Ярослав посилив обороноздатність країни, створив 13 міст-фортець на сході та півдні. Мудрий правитель намагався вирішувати всі питання мирним шляхом, не допускаючи війн. Так Русь стала однією з наймогутніших та найвпливовіших держав середньовіччя. Також Ярослав провів реформу і запровадив "горизонтальну систему" наслідування влади. Згідно з нею, після смерті князя трон переходив не до сина спочившого монарха, а до його брата. Помер Ярослав Мудрий у 1054 році і був похований у Софії Київській.

В Україні 20 лютого вшановують Героїв Небесної Сотні – учасників Революції Гідності, які віддали життя за свободу, демократичні цінності і європейський вибір України під час подій у лютому 2014 року.
Саме в цей день на вулиці Інститутській в Києві відбулися масові розстріли протестувальників загонами "беркутівців". Тоді загинуло близько ста осіб. На їх честь указом президента у 2015 році і було встановлено пам'ятну дату. Вона має на меті зберегти об'єктивну інформацію про доленосні події Революції Гідності та виховати повагу до героїв і відповідальність за майбутнє держави.
Ще день спрямований на те щоб виховати у громадян, особливо молоді, патріотизм, почуття національної самосвідомості і готовності захищати суверенітет України, пам'ятаючи про високу ціну свободи. День є символом нескореності та важливою складовою формування сучасної української нації, що запобігає забуттю подвигу героїв.
Загалом все почалось у листопаді 2013 року. Колишній президент України Віктор Янукович відмовився від Угоди про Асоціацію з Євросоюзом, обравши курс на проросійську політику. Це обурило прогресивних українців і вони вийшли з протестами на Майдан Незалежності. Згодом мітингарів підтримали опозиційні сили і протести набули великого масштабу. Зрозумівши, що просто так мітинги не вщухнуть, президент віддав наказ застосувати силовий розгін мітингарів.
"Беркутівці" жорстоко побили тоді велику кількість молоді. Але люди не розійшлись. Навпаки, до Києва почали з'їжджатись люди з усієї країни. Всі вимагали відставки чинної влади. Проте уряд не збирався йти на поступки. Владні структури почали розгін мітингарів. До них доєднались так звані "тітушки". Вже 21 січня стало відомо про першу жертву їх діяльності – загинув майданівець Юрій Вербицький. Наступного дня загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.
Після цих жертв настало тимчасове перемир'я, проте вже у другій половині лютого відбулась справжня бійня. Силовики і "тітушки" на бронетранспортерах зі зброєю та гранатами спробували витіснити мітингувальників з площі. Ті чинили опір і не здавались. Розуміючи силу народу, ввечері 20 лютого парламентарі прийняли постанову, якою засудили насильство проти своїх громадян та визнали протизаконними дії силових структур. Так злочинна влада зазнала поразки, а президент країни втік, злякавшись відповідальності.

Також 20 лютого в Україні відзначають День початку російської агресії проти України. Саме цього дня у 2014 році розпочалася військова операція РФ із захоплення Кримського півострова. Вона включала перетин кордону, перекидання техніки та блокаду стратегічних об'єктів. Агресія продовжилася у квітні збройними діями на сході країни, а згодом переросла у повномасштабне вторгнення.
Російсько-українська війна, що розпочалася у 2014 році, є цілісним процесом, спрямованим на знищення суверенітету України, відновленні імперського впливу і поверненні України до сфери російського впливу. Агресія РФ мала на меті карати Україну за прагнення до самостійності і демократії після Революції Гідності.

День соціальної справедливості України також відзначають 20 лютого. Його було запроваджено указом Президента у 2011 році на підтримку міжнародної ініціативи, яка спрямована на боротьбу з бідністю, забезпечення рівних прав та гідних умов праці.
В Україні цей день є нагодою для профспілок, держави та бізнесу обговорити питання соціального захисту, особливо в умовах воєнних викликів, що підвищують вразливість громадян країни. День закликає до забезпечення рівних можливостей, гендерної рівності в доступу до базових послуг для всіх громадян, сприяння забезпеченню повної зайнятості населення та створенню безпечних умов праці.
Всесвітній день соціальної справедливості був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році і нагадує про важливість забезпечення рівних прав та можливостей для всіх громадян, незалежно від їх соціального статусу, національності чи віросповідання. В цей день як в Україні, так і світі проводяться тематичні семінари, круглі столи, заходи з протидії дискримінації та різні інформаційні кампанії.

Ще одне неординарне свято щороку відзначають у світі 20 лютого – Міжнародний день куріння люльки. Ініціатором його запровадження став Форум курців і Міжнародний комітет пайп-клубів у 2008 році.
Свято об'єднує шанувальників люлькового куріння та присвячений культурі, естетиці та традиціям куріння люльки, сприяючи дружбі і братству серед однодумців. День вшановує філософію куріння люльки і наголошує на тому, що її історія сягає своїм корінням ще скіфських часів.
Куріння люльки розглядається не просто як звичка, а як неспішний філософський процес, який дозволяє насолодитися смаком та ароматом, сприяючи роздумам. Загалом люлька – найдавніше пристосування для куріння. Згідно з історичними даними, її було винайдено понад 5000 років тому. Перші люльки виготовляли з очерету чи дерева, через них вдихали дим від різних трав, а згодом – тютюну.
В Україні поширеними були глиняні люльки, в які додавали тютюн, чебрець або полин. Особливою популярністю люльки користувались серед козаків. Навіть був термін "добра люлька", яка мала таке саме значення, як і "ясна зброя". Сучасна курильна люлька, як є більше предметом іміджу, а не засобом паління, почала розвиватися тільки на початку XX століття. Вона стала ознакою стилю. На відміну від цигарок, під час куріння люльки дим не вдихають, а смакують, це створює певний медитативний ефект.