Як фрілансеру спокійно працювати у 2026 році і не боятися фінмоніторингу, пояснює адвокат
Законодавство про фінансовий моніторинг покладає на банки обов’язок аналізувати рух коштів клієнтів, а регулярні надходження від різних осіб або з-за кордону автоматично підпадають під підвищену увагу. У таких випадках банк має право вимагати пояснення та документи, що підтверджують походження коштів. За їх відсутності рахунок може бути тимчасово заблокований, а інформація передана до органів фінансового моніторингу або податкової служби
Фріланс в Україні за останні роки пройшов шлях від неформального підробітку до повноцінної моделі професійної зайнятості. Тисячі спеціалістів щоденно надають послуги українським та іноземним клієнтам, працюють через міжнародні платформи або безпосередньо з компаніями, отримують оплату в гривні чи валюті та будують стабільний дохід без класичного найму. Разом із цим зростає і ключове питання, з яким стикається практично кожен фрілансер: як правильно оформити свою діяльність і яку систему оподаткування обрати, щоб працювати легально, безпечно та без зайвого податкового навантаження. Про те, як спокійно заробляти і не боятися фінмоніторингу, пояснює адвокат Богдан Янків.
“На практиці саме неправильний вибір групи або системи оподаткування стає причиною більшості податкових проблем фрілансерів. Отримання доходу від «не того» клієнта, перевищення ліміту, невідповідні КВЕДи, усе це – призводить до штрафів, донарахувань і спорів із податковими органами. При цьому багато з цих ризиків можна було б уникнути ще на етапі реєстрації ФОП та вибору системи оподаткування. Особливість фрілансу полягає в тому, що він не є окремим видом діяльності з точки зору законодавства. Для податкової важливі не слова «фрілансер» чи «віддалена робота», а реальний зміст операцій: хто є вашим замовником, який характер послуг ви надаєте, з якою регулярністю отримуєте дохід і в якому обсязі”, - каже Богдан Янків.
Саме ці фактори визначають, чи підходить вам спрощена система оподаткування, яку групу єдиного податку обрати та на яких умовах ви зможете працювати без порушень. У цій статті ми розглянемо яку систему оподаткування та групу ФОП обрати фрілансеру з практичної та юридичної точки зору, а також ризики вибору неправильної групи ФОП.
Що буде, якщо працювати в тіні без легалізації діяльності та сплати податків?
Для багатьох фрілансерів початок професійного шляху пов’язаний із роботою без офіційної реєстрації. Такий формат здається найбільш простим і доступним: достатньо мати акаунт на фріланс-платформі або домовлятися з клієнтами напряму, отримуючи оплату на особисту банківську картку, електронні гаманці чи через міжнародні платіжні сервіси. На перший погляд, ця модель не потребує жодних формальностей, податкових витрат чи ведення обліку, що створює ілюзію безпечності та економії.
Втім, фактично будь-яка системна фінансова активність фізичної особи перебуває у полі зору банків. Законодавство про фінансовий моніторинг покладає на банки обов’язок аналізувати рух коштів клієнтів, а регулярні надходження від різних осіб або з-за кордону автоматично підпадають під підвищену увагу. У таких випадках банк має право вимагати пояснення та документи, що підтверджують походження коштів.За їх відсутності рахунок може бути тимчасово заблокований, а інформація передана до органів фінансового моніторингу або податкової служби. Для фрілансера це означає фактичну зупинку роботи та втрату доступу до зароблених коштів.
Окрему увагу слід приділити податковим наслідкам. Українське законодавство виходить з принципу загального оподаткування доходів фізичних осіб. Не має значення, чи отримані кошти від українського замовника, чи від іноземної компанії, у будь-якому випадку такий дохід підлягає декларуванню та оподаткуванню. Якщо фізична особа цього не робить, з точки зору податкових органів мова йде про ухилення від сплати податків. Наслідками можуть бути донарахування податкових зобов’язань, штрафні санкції та пеня, а у разі значних сум доходу, і більш серйозні форми відповідальності.
Робота без легалізації діяльності також створює серйозні обмеження для професійного розвитку. Великі компанії, міжнародні клієнти та платформи зазвичай співпрацюють лише з контрагентами, які можуть надати офіційні документи, укласти договір і підтвердити виконання робіт.
Фрілансер, який працює виключно «в тіні», фактично обмежує себе дрібними або випадковими замовленнями, що напряму впливає на рівень доходу та стабільність.
Крім того, відсутність офіційно підтверджених доходів створює труднощі у звичайних життєвих ситуаціях, під час звернення до банків за кредитом чи іпотекою, оформлення віз або легалізації перебування за кордоном.
Залишатися фізичною особою без реєстрації ФОП можна лише у виняткових випадках, коли діяльність не має системного характеру. Йдеться про поодинокі замовлення, відсутність активного пошуку клієнтів, реклами своїх послуг або публічної присутності в мережі. Навіть у такій ситуації фізична особа не звільняється від обов’язку декларувати отримані доходи та сплачувати податки. Для цього необхідно подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків і військовий збір у розмірі 5 відсотків. Наприклад, при річному доході 150 тисяч гривень загальна сума податків становитиме 34 500 гривень, що робить таку модель економічно невигідною порівняно зі спрощеною системою оподаткування для ФОП.
Найсерйознішим ризиком залишається можливість притягнення до відповідальності за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Якщо діяльність має ознаки системності, податкові органи можуть перекваліфікувати її у підприємницьку. Закон прямо забороняє провадження господарської діяльності без реєстрації як суб’єкта господарювання, а відповідальність за таке порушення передбачена статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкції включають значні штрафи, а у визначених законом випадках і конфіскацію доходу, отриманого внаслідок такої діяльності.
Крім фінансових і податкових наслідків, робота «в тіні» позбавляє фрілансера соціальних гарантій. За відсутності сплати єдиного соціального внеску не формується страховий стаж, що впливає на право на пенсію, лікарняні та інші соціальні виплати. Також істотно знижується рівень правового захисту: у разі конфлікту з клієнтом, невиплати винагороди або шахрайства фрілансер фактично не має ефективних юридичних механізмів для захисту своїх інтересів.
Таким чином, робота без легалізації діяльності може здаватися зручною лише на перших етапах. У довгостроковій перспективі вона супроводжується значними ризиками, фінансовою нестабільністю та обмеженням професійного розвитку. Для фрілансера, який планує працювати системно та будувати кар’єру, офіційна реєстрація діяльності є необхідною умовою безпеки, передбачуваності та правового захисту.
Першим кроком до легалізації будь-якої діяльності є усвідомлення податкового навантаження, з яким доведеться зіткнутися після реєстрації. Саме страх перед податками часто стримує фрілансерів від офіційного оформлення роботи, хоча на практиці розмір обов’язкових платежів зазвичай є значно нижчим і більш прогнозованим, ніж здається на перший погляд.
Для легальної діяльності в Україні фрілансер, як правило, обирає формат фізичної особи – підприємця. Такий статус дозволяє працювати з клієнтами відкрито, укладати договори, приймати оплату на офіційний рахунок і водночас користуватися спрощеними механізмами оподаткування. Проте вибір конкретної системи оподаткування напряму впливає на розмір податкових зобов’язань і загальну економічну доцільність легалізації.
Яку систему оподаткування обрати фрілансеру
Станом на 2026 рік в Україні законодавством передбачено дві базові системи оподаткування для фізичних осіб – підприємців: загальну та спрощену. Формально обидві системи є доступними для фрілансерів, однак їх практична привабливість істотно відрізняється.
Загальна система оподаткування вважається найменш вигідною для більшості осіб, які надають фріланс-послуги. Вона передбачає оподаткування чистого прибутку, тобто різниці між доходами та документально підтвердженими витратами, за ставкою 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб, а також сплату військового збору у розмірі 5 відсотків і єдиного соціального внеску в розмірі 22% від чистого доходу. Така модель вимагає постійного та коректного обліку витрат, збирання первинних документів і фактично повноцінного бухгалтерського супроводу.
Окрім цього, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, у якої обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 1 мільйон гривень, зобов’язана зареєструватися платником податку на додану вартість відповідно до пункту 181.1 Податкового кодексу України.
Статус платника ПДВ автоматично тягне за собою необхідність подання додаткової звітності, ведення податкового кредиту та податкових накладних, що значно ускладнює адміністрування діяльності та збільшує фінансові витрати на обслуговування бізнесу.
Саме з цих причин для більшості фрілансерів загальна система оподаткування є економічно та організаційно невиправданою, особливо на початкових та середніх етапах діяльності. Натомість спрощена система оподаткування традиційно розглядається як більш зручний та передбачуваний інструмент для легалізації фріланс-діяльності. Вона передбачає спрощений порядок обліку доходів, зрозумілий механізм розрахунку податкових зобов’язань і значно менше адміністративне навантаження. У 2026 році в Україні діють чотири групи платників єдиного податку, кожна з яких має власні критерії, обмеження та умови застосування.
Водночас слід враховувати, що не кожен вид діяльності дозволяє застосування спрощеної системи. Податковий кодекс України прямо встановлює перелік видів діяльності, суб’єкти господарювання, у тому числі фізичні особи – підприємці, які їх здійснюють, не можуть бути платниками єдиного податку. Такий перелік міститься у пункті 291.5 статті 291 ПКУ і має імперативний характер.
Зокрема, перебування на спрощеній системі оподаткування є неможливим для осіб, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення лотерей, фінансового посередництва, обміну валют, діяльності з управління активами та низки інших напрямів, які законодавець вважає підвищено ризиковими або такими, що потребують посиленого податкового контролю. У таких випадках вибір спрощеної системи є юридично неможливим незалежно від розміру доходів або формату співпраці з клієнтами.
Таким чином, перед вибором системи оподаткування фрілансеру необхідно не лише оцінити рівень податкового навантаження, але й перевірити, чи дозволяє характер запланованої діяльності застосовувати спрощену систему. Лише після цього доцільно переходити до наступного етапу – визначення оптимальної групи платника єдиного податку з урахуванням кола клієнтів, джерел доходу та перспектив розвитку діяльності.
Як повідомляв Інформатор, адвокат Богдан Янків 17 грудня повідомив, що нарешті з’явилась офіційна позиція! ДПС у листі від 9 грудня 2025 року та чітке пояснення, як оподатковуються доходи від YouTube.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
