На жінку оформили кредити без її згоди, а ПриватБанк змушує закрити борг у сумі 116 118 гривень — що вирішив суд
Жінка вказує, що невідомі особи (шахраї) протиправно, від її імені, провели певні фінансові операції
ПриватБанк змушує клієнтку закрити кредитну заборгованість у розмірі 116 118 гривень. Вона відмовляється вносити кошти для погашення, бо не виявляла жодного бажання на отримання кредитів. Про це йдеться у рішенні Козелецького районного суду Чернігівської області, опублікованому 6 березня 2026 року.
16 січня 2023 року здійснено ідентифікацію клієнта та жінкою підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис здійснено за допомогою ОТР паролю. Надалі вона виявила бажання отримати послугу "Миттєва розстрочка. Кредит готівкою", ознайомилась з актуальними умовами кредитування та 13.09.2024 року підписала паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після цього за допомогою OTP пароля було підписано кредитний договір б/н від 13.09.2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 100 тисяч гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 %. Додатково з нею за допомогою OTP пароля підписаний графік кредиту. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості вона станом на 04.08.2025 року має заборгованість - 116 118 гривень, яка складається з наступного: 98 260 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 17 858 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.
Жінка подала зустрічну позовну заяву до ПриватБанку, в якій вказала, що вона дійсно 16 січня 2023 року відкривала карткові рахунки у відділенні АТ КБ «ПриватБанк». Натомість 13 вересня 2024 року не виявляла бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», не підписувала паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля, не підписувала кредитний договір б/н від 13 вересня 2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 100 тисяч гривень за допомогою ОТР пароля і також не підписувала графік кредиту за допомогою ОТР пароля. Відповідно, не укладала 13 вересня 2024 року кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк». Мало того, у кредитному договорі в реквізитах вказано номер мобільного телефону, який їй не належить і який не визначала як фінансовий номер. 16 вересня 2024 року звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де повідомила співробітникам банку про неможливість увійти до особистого кабінету в мобільному додатку «Приват-24», а також про відмову в списанні коштів 15 вересня 2024 року, на що співробітниками банку було повідомлено, що 13 вересня 2024 року невідомими особами (шахраями) протиправно, від її імені, проведено наступні операції: зняття кредитних коштів з карткового рахунку у сумі 200 тисяч гривень, зняття з карткового рахунку особистих коштів у сумі 6 532 гривень, оформлення кредиту готівкою у сумі 100 тисяч гривень; закриття карткового рахунку, відкриття та закриття нових карткових рахунків та перерахування на них коштів у сумі 4 500 гривень, які начебто отримані нею у вигляді онлайн-кредитів у інших фінансових установах. Також 16 вересня 2024 року звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 17 вересня 2024 року відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Яким було рішення суду?
У задоволенні первісного позову акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до жінки про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовили. Також відмовили у задоволенні зустрічного позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та анулювання (списання) заборгованості за кредитним договором.
"Суд може констатувати, що 13 вересня 2024 року мали місце шахрайські дії зі сторони третіх осіб, які змінили SIM-карту фінансового номера, належного жінці, на е-SIM карту цього ж номера та відповідним чином отримали доступ до онлайн-банкінгу, в результаті чого здійснили відповідні операції. При цьому, судом також враховано, що вказані дії були вчинені в передвечірній час п'ятниці, застосувавши складну операцію з метою незаконного отримання доступу до її банкінгу, зарахували та зняли з рахунку, відкритого на її ім'я, кошти, які були попередньо зараховані як кредитні в сумі 100 тисяч гривень, тим самим здійснивши операцію, яка не відповідала попереднім операціям клієнта, що вбачається з виписки, наявної в розпорядженні суду. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Отже, суд дійшов висновку, що позивач, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що саме користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а відтак і не довів вину клієнтки як підставу цивільно-правової відповідальності, оскільки висновки банку не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Щодо зустрічного позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, такий не підлягає задоволенню. Вимоги зустрічного позову мають наступний зміст: визнати відсутніми у неї зобов'язань як позичальника за кредитним договором б/н від 13.09.2024 року; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» анулювати (списати) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.09.2024 року та відновити залишок коштів на рахунку. Відмовляючи в задоволенні вимог позивача за основним позовом, суд фактично встановив відсутність зобов'язань громадянки за спірним кредитним договором, тобто, перша вимога за зустрічним позовом є дублюючою до прийнятого судом рішення в цій частині", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
