Голова НБУ повідомив про готовність банківської системи України підтримувати економіку країни в умовах війни та після перемоги
Прогнози експертів про економічну і банківську кризу в Україні через повномасштабне вторгнення росії наразі не справдився. Ми маємо стабільну банківську систему без значної потреби системи в капіталі. Зокрема, про сталість банківської системи свідчать такі фактори, як відновлення кредитування, приплив коштів до банків та висока ефективність банківського сектору.
Про це повідмляє голова НБУ Андрій Пишний в своїй колонці для Forbes, аналізуючи огляд банківського сектору на третій квартал 2023 року. Зокрема, він вважає поточні виклики справді безпрецедентними, але без апокаліптичного сценарію. Погані прогнози, за словами Пишного, не стали реальністю завдяки якісній роботі над помилками після попередньої банківської кризи (2014–2017 р.р. коли була трикратна девальвація гривні, черги за депозитами та банкрутство десятків банків).
"Наша реальність – міцна та стабільна банківська система. Це підтверджують три ключові тренди, які Нацбанк побачив під час підготовки чергового огляду банківського сектора", - акцентує Пишний.
Навіть в умовах повномасштабної війни банки не припиняли видавати кредити, проте більшість позик у цей період надавалися за підтримки державних програм. Зараз відбувається стійке відновлення інтересу до кредитування з боку як банків, так і позичальників.
Бачимо чіткий тренд до здешевлення кредитів – ставки за гривневими кредитами суб’єктів господарювання упродовж кварталу знизилися на 1,2 в. п. – до 18,7% річних. Про згадувані окремими експертами 25% річних не йдеться. Історичний максимум з початку вторгнення, який було зафіксовано рік тому, у листопаді 2022 року, – 20,7% річних.
І, як неодноразово наголошував Національний банк, ставка не є визначальним фактором, який пригнічує кредитування. В умовах падіння економіки (ВВП за 2022 рік впав на 29%) та фінансової кризи, спричиненої повномасштабною війною, кредитування ставиться на паузу передусім через обмежений платоспроможний попит на кредити та низьку кількість нових проєктів, невизначеність та високі ризики.
Найяскравішим є приклад програми "5-7-9", коли за привабливих ставок попит на кредити все одно був кволим. Про це свідчать результати опитування банків про умови кредитування.
Темпи дещо нижчі, ніж у попередні періоди, але залишки на рахунках у банках зростають як у громадян, так і в бізнесу. Клієнти віддають безперечну перевагу гривневим заощадженням. І доволі активно розміщують кошти на термін від трьох місяців – частка таких вкладів збільшується.
Ось кілька цифр, які ілюструють цей тренд:
Ставки за строковими вкладами реагують на зниження облікової ставки Національного банку досить повільно (наразі вона становить 16% річних). За даними Індексу UIRD, вартість 12-місячних гривневих депозитів фізичних осіб знизилася на 0,7 в. п. – до 14,5% річних на кінець III кварталу. Спрацювали додаткові заходи Нацбанку з підтримання привабливості гривневих заощаджень: прив’язка можливостей банків купувати високодохідні тримісячні депозитні сертифікати НБУ до динаміки гривневих строкових депозитів населення та підвищені вимоги до резервів за коштами до запитання.
Процентні доходи банків зростають, водночас відрахування до резервів під знецінення кредитів близькі до нуля. Тому сектор демонструє операційну ефективність і за III квартал згенерував понад 42 млрд грн прибутку.
Поки що понад половину процентних доходів банки отримують від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Однак уже є чіткий вектор до більшої "диверсифікації" банківського бізнесу:
Оцінка стійкості банків, яку НБУ майже завершив, не виявила значної потреби системи в капіталі. Поточних прибутків банків вистачить для виконання нових вимог НБУ, спрямованих на наближення регуляторного поля до європейських стандартів, навіть після сплати очікуваного додаткового податку на надзвичайні прибутки (чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн).
"Виконання банками цих вимог сприятиме зміцненню системи та посиленню її спроможності підтримувати економіку України під час війни та в період повоєнного відновлення. Українські банки до цього готові", - впевнений Андрій Пишний.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні удвічі зросла кількість бідних людей, натомість заможних стало утричі більше. Понад 26% українців змушені економити навіть на продуктах. А 1,7% кажуть, що можуть дозволити собі купити все, що завгодно. Такими є результати опитування від Національного банку України, оприлюдненому в інфляційному звіті за жовтень 2023 року.
При цьому при спробі взяти позику в банку треба достеменно знати в якій валюті це краще робити, щоби оминути боргової пастки. Також треба пам'ятати, що кредит – це гроші, що даються вам в борг на конкретний термін, і за що стягується відсоток, який і є заробітком банківської чи фінансової установи. Про всі підводні камені цього питання розповідав адвокат Станіслав Ліфлянчик.
Також з огляду на те, що НБУ обрав нову стратегію щодо контролю валюти – “керовану гнучкість обмінного курсу”, надалі слід очікувати “м’якої” девальвації, вважає голова правління Укрексімбанку Сергій Єрмаков та начальник управління казначейських операцій банку "Кредит Дніпро" Юрій Гриненко. Помірне ослаблення курсу прогнозує і фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Девальвація має зокрема допомогти державному бюджету. З іншого боку, Нацбанк навряд чи буде готовий допустити значну девальвацію, оскільки це вдарить по доходах громадян.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.