НБУ та Мінфін підтримали оподаткування банківських надприбутків
Банки воліють заробляти на безризикових ОВДП замість того, щоб кредитувати економіку
Банки воліють заробляти на безризикових ОВДП замість того, щоб кредитувати економіку
Голова Нацбанку Андрій Пишний та міністр фінансів Сергій Марченко публічно підтримали додаткове оподаткування банківського сектору, який цьогоріч отримає надприбутки. За даними НБУ, чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн. Звідки він взявся і чому потребує додаткового оподаткування.
Про свою позицію Марченко та Пишний заявили під час Щорічних зборів Європейської бізнес-асоціації. За даними НБУ, чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го банки досяг 110 млрд грн.Такі надприбутки стали можливими через монетарні умови в України, пояснив голова НБУ. Через безпрецедентні військові витрати з бюджету утворився профіцит ліквідності.
«Враховуючи, що кредитні апетити внаслідок війни зменшились, попит був майже ніякий, банки заробили фактично на безризикових активах – ОВДП і депозитні сертифікати», – уточнив Пишний.
Дискусії щодо додаткового оподаткування відбуваються не лише в парламенті, а й в Мінфіні, НБУ і разом з міжнародними партнерами, додав очільник НБУ. «З високою ймовірністю» додаткове оподаткування для банків запровадять, зазначив Пишний. І зараз іде дискусія більше про технічні деталі, а не про саму концепцію.
Додаткове оподаткування підтримав і голова правління «Райффайзен Банку Україна» Олександр Писарук, який був присутній на події.
«Це чесно і справедливо, – зазначив він. – Питання: яка ставка, з якого року і на який період».
Раніше Інформатор писав, що ВР, Мінфін та НБУ планують збільшити податок до понад 50% і оподаткувати банки ретроспективно за 2023 рік. Це має поповнити держбюджет на додаткові 24 млрд гривень.
Ще влітку представники влади заговорили про можливість додаткового оподаткування банків, які в умовах високих процентних ставок отримали серйозний прибуток. Парламентарі розглядали два можливі підходи. Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою.
Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три–чотири роки. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснював нардеп.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.