Законодавство передбачає за це штраф від 17 000 до 34 000 грн
Інспектори Державної служби з безпеки на транспорті почали проводити рейдові перевірки водіїв, які працюють з відомими сервісами таксі. Про це повідомляє пресслужба Укртрансбезпеки. Зокрема, під час рейдової перевірки у Львівській області інспектори спільно з патрульною поліцією зупинили легкові автомобілі марки Nissan та Peugeot, що здійснювали перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.
"Під час перевірки документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів було встановлено, що водії не є суб’єктами господарської діяльності та не мають ліцензії на здійснення такої діяльності. На водіїв були складені протоколи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 164 КУпАП, відповідальність за якою визначить суд", – зазначається у повідомленні.
В Укртрансбезпеці нагадали, що ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 до 34 000 грн. А також, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 11025, який врегульовує питання притягнення до відповідальності автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів автобусами без відповідних дозвільних документів («нелегальні» перевезення). Його у лютому 2024 року вніс народний депутат В’ячеслав Медяник.
Україна готує законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, таких як Uklon, Bolt та Glovo, що може принести до бюджету 10 млрд грн щороку. Основна ставка податку, ймовірно, становитиме 5%, а податковими агентами стануть самі платформи, які автоматично утримуватимуть податок із доходів користувачів. Про це повідомило Міністерство фінансів України на запит ЗМІ.
Відповідно до плану, у квітні уряд має передати законопроєкт до парламенту. Основна ідея – створення автоматичного міжнародного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Україна приєднається до глобальної мережі обміну податковою інформацією, яка охоплює понад 29 країн.
Законопроєкт зачіпає компанії, що надають послуги через цифрові платформи. В Україні це насамперед Uklon, Bolt, Glovo та інші сервіси. За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева ("Слуга народу"), нові правила оподаткування дозволять забезпечити прозорість доходів та залучити до бюджету до 10 млрд грн щорічно.
"Це лише попередні розрахунки. Схожа ситуація була із так званим податком на Google, коли прогнозували 3 млрд грн, а отримали понад 11 млрд грн", – зазначив Гетманцев.
На цей момент обговорюються два варіанти оподаткування:
Гетманцев виступає за другий варіант, адже подача декларацій сотнями тисяч водіїв та кур’єрів може стати значним адміністративним тягарем як для них, так і для податкових органів. Ринок цифрових платформ в Україні охоплює десятки тисяч зайнятих працівників. Наприклад, сервіс Uklon об’єднує майже 100 000 водіїв, у Bolt співпрацюють десятки тисяч водіїв і кур’єрів, а уGlovo працюють тисячі кур’єрів по всій країні.
Запропонована робочою групою ставка податку становить 5% від доходу. Це менше, ніж стандартне оподаткування, яке діє для юридичних осіб, проте співставне зі ставкою єдиного податку для ФОПів.
"Ставка на рівні 5% є справедливою і дозволить забезпечити стабільні надходження до бюджету без надмірного навантаження на бізнес", – вважає керівниця публічної політики Bolt Юлія Маліч. Крім того, важливим питанням для компаній залишається перехідний період, необхідний для налаштування бізнес-процесів та адаптації до нових вимог.
Компанії Uklon, Bolt та Glovo, які беруть участь у розробці законопроєкту, підтримують ініціативу уряду. Вони вказують, що готові дотримуватися нових правил, проте важливо забезпечити прозорість та передбачуваність процесу оподаткування.
"Uklon вітає ініціативу уряду щодо створення нових правил регуляції ринку цифрових платформ", – зазначила керівниця юридичного відділу компанії Ольга Бірюк.
У компанії Glovo також позитивно ставляться до нововведень, вказуючи, що вони можуть сприяти зростанню надходжень до бюджету.
За словами Гетманцева, конкретних термінів ухвалення законопроєкту поки що немає. Наразі тривають обговорення фінальної версії документа, після чого його винесуть на розгляд Верховної Ради.