Кошти, здобуті злочинним шляхом, не можуть бути використані для сплати застави
Національне антикорупційне бюро перевіряє походження коштів, які вносили як заставу за фігурантів справи про масштабну корупцію в "Енергоатомі". Зокрема, 37 мільйонів внесла меблева фірма з капіталом в 1 000 гривень. Якщо незаконність коштів доведуть, внесені застави стануть недійсними.
Про це заявив директор НАБУ Семен Кривонос на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 10 грудня. За його словами, з цього приводу з 12 по 28 листопада НАБУ надіслало низку запитів до Державної служби фінансового моніторингу. Кілька відповідей вже отримали, але законність походження коштів досі не дослідили. Кривонос наголосив, що кошти, здобуті злочинним шляхом, не можуть бути використані для сплати застави.
"Теоретично, якщо буде встановлено, що ці кошти справді незаконні й походження сумнівне, то можна клопотати, що вони не можуть бути використані як застава", - додав очільник НАБУ.
Серед платників є як фізичні особи, так і компанії, зокрема меблева фірма "Вангар" з капіталом в 1 000 гривень, яку створили лише у травні цього року. За словами Кривоноса, Держфінмоніторинг поки що не зміг надати інформацію про походження коштів. Голова служби Філіп Пронін каже, що всі запити НАБУ опрацьовуються.
"По всіх запитах НАБУ ми надали узагальнені матеріали, зробили перше коліно, друге коліно, зараз відпрацьовуємо третє коліно. Ми в робочому порядку теж перебуваємо на контакті з Бюро", - заявив Пронін.
На запитання, як можна було пропустити внесення застав у 25 і 12 мільйонів гривень від меблевої фірми, Пронін відповів, що служба не бачить підозрілих транзакцій і перевіряє походження коштів постфактум. Він додав, що Держфінмоніторинг не має прямого доступу до всіх банківських транзакцій.
"Ми отримуємо лише те, що надходить від банківських установ у вигляді повідомлень", - зазначив Пронін.
За його словами, після отримання інформації від НАБУ служба звернулася до банку, який має до пʼяти робочих днів для відповіді. Очільник фінслужби наголосив, що саме банки мають право й обов’язок блокувати підозрілі операції.
Нагадаємо, у справі "Мідас" підозри отримали вже восьмеро фігурантів - пʼятьох з них відправили під варту. Проте згодом за двох підозрюваних "працівниць бек-офісу" - Лесю Устименко та Людмилу Зоріну - внесли сукупно 37 мільйонів гривень застави, а за Ігоря Фурсенка ("Рьошика") - 95 мільйонів гривень. За ще одного фігуранта справи, колишнього віцепремʼєра Олексія Чернишова внесли заставу понад 51,6 мільйона гривень.
10 листопада стало відомо про масштабну корупційну схему в енергетичній сфері. Загалом через схему в "Енергоатомі", за оцінками слідчих НАБУ, могли пройти близько 100 млн доларів. Головними підозрюваними у справі слідство називає: Тимура Міндіча - "Карлсон", Олександра Цукермана - "Шугармен". Обидва залишили країну незадовго до обшуків, після чого їх оголосили у розшук та запровадили санкції.
Корупційні кошти, як стверджують детективи, "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва, що належали родині ексдепутата та нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача.