Громадянка вважає, що ПриватБанк через недбалість надав неповну інформацію, ввів її в оману і завдав їй прямих фінансових збитків
Жінка, як спадкоємиця, звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. За запитом нотаріуса ПриватБанк надав довідку, в якій вказав лише позитивні залишки на рахунках померлої особи (близько 1 956 гривень) і не повідомив про наявність кредитного боргу. Вона сплатила 600 гривень за послуги нотаріуса і оформила свідоцтво про право на спадщину. Після цього банк списав усі кошти у рахунок прихованого боргу, а витрачені на нотаріуса кошти повертати відмовився. Про це громадянка написала 1 січня на сайті Мінфін.
Вона вважає, що ПриватБанк через недбалість надав неповну інформацію, ввів її в оману і завдав їй прямих фінансових збитків. Тепер громадянка вимагає компенсації цих витрат.
"Хочу попередити всіх, хто оформлює спадщину в ПриватБанку: банк надає нотаріусам неповну інформацію, що призводить до фінансових втрат спадкоємців. Я є спадкоємцем померлої особи. На запит нотаріуса банк надав офіційну відповідь від 30.09.2025 року, де вказав залишки на трьох рахунках (сумарно близько 1 956 гривень) і жодним словом не згадав про наявність заборгованості. Орієнтуючись на цю офіційну інформацію, я сплатила послуги нотаріуса (600 гривень). Однак після подання заяви на виплату коштів 26.12.2025 року банк замість зарахування грошей на мою картку просто списав їх у рахунок «раптово виявленого» боргу. У підсумку: банк дезінформував нотаріуса, надавши неповні дані про стан рахунків померлої; я зазнала прямих збитків у розмірі 600 гривень (вартість свідоцтва), яке я б не оформлювала, якби знала про борг; банк відмовляється повертати кошти. Вважаю такі дії незаконними та такими, що вводять в оману. Офіційну претензію до банку вже підготовлено. Якщо питання не буде вирішено поверненням коштів або компенсацією моїх витрат на нотаріуса (які стали наслідком помилки банку), наступним кроком буде скарга до НБУ та судовий позов", - зазначила жінка.

Як пише ТСН.ua, розпоряджатися нерухомим або рухомим майном, коштами на рахунках, депозитами та іншими активами в банках та фінансових установах, які належали людині (спадкодавцю) на момент смерті можливо винятково після набуття права на спадщину його спадкоємцями за законом — в порядку черговості або спадкоємцями за заповітом, якщо такий був.
"А отже спадкоємці — родичі загиблого зможуть отримати грошові кошти на його рахунках в банку тільки після того, як вони набудуть права на спадщину", — розповіла адвокатка Марина Бекало.
Реалізувати право на спадщину можливо подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця або розташування його основного майна протягом шести місяців з дати смерті. Нотаріус, який отримав таку заяву від спадкоємців відкриває спадкову справу та визначає коло спадкоємців І черги — це батьки, другий із подружжя та діти спадкодавця, а також спадкову масу — все наявне майно, майнові права, кошти, депозити в банках, інші активи. Вони розподіляються між спадкоємцями І черги, які подали заяви на отримання спадщини, в рівних долях.
Після спливу строку шести місяців, нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину з переліком розподіленого майна та активів, які перейшли у спадок. Свідоцтво про право на спадщину є підставою для отримання коштів спадкоємцями з рахунків в банку, реєстрації рухомого або нерухомого майна тощо.
"Отже розпоряджатися грошовими коштами на рахунках померлої особи не можна поки спадкоємці не отримують свідоцтво про право на спадщину", — зазначила Бекало.
Родичі померлого мають повідомити банк про смерть його клієнта. У такому разі всі видаткові операції на рахунку будуть заблоковані банком. Зняти ці кошти, перевести на інші рахунки, здійснити покупки — не можна. Банк буде тримати ці кошти на рахунку загиблого до отримання від спадкоємців свідоцтва про право на спадщину.
"Після чого спадкоємці зможуть звернутися в банк та отримати всі кошти, які належали спадкодавцю", — пояснила Бекало.