ПриватБанк вимагає ще 626 тисяч гривень від одеситки після повного погашення кредиту - що вирішив суд
18 серпня 2025 року жінка подала заяву до ПриватБанку з вимогою зняти обтяження з нерухомості, однак їй відмовили, пославшись на неповне погашення кредиту
Жінка після повного погашення суми вважає свої кредитні зобов’язання виконаними і вимагає зняти іпотечне обтяження з нерухомості. Натомість ПриватБанк відмовляє, стверджуючи, що залишилась додаткова заборгованість у сумі 626 491 гривні (відсотки, інфляція та 3% річних), тому іпотека не може бути припинена. Про це йдеться у рішенні Татарбунарського районного суду Одеської області, опублікованому 2 квітня 2026 року.
27.03.2008 року між жінкою та ПриватБанком було укладено кредитний договір, відповідно до якого було отримано кредит у розмірі 150 тисяч гривень. Для забезпечення виконання договору 27.03.2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме на житлову будівлю з надвірними будівлями та спорудами. Рішенням суду у цивільній справі №2-1585/11 від 4 жовтня 2011 року з неї достроково стягнуто на користь фінустанови заборгованість за цим кредитним договором в розмірі 141 532 гривень. 13 липня 2023 року вона повністю сплатила суму стягнуту з неї рішенням суду в розмірі 141 532 гривень і ухвалою суду від 28 лютого 2024 року у цивільній справі №2-1585/11 у зв'язку з виконанням умов кредитного договору забезпечення позовних вимог скасовано. 18 серпня 2025 року вона звернулась до голови правління АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про виключення з реєстру обтяжень та заборон відчуження запис про обтяження та заборони відчуження нерухомого майна, проте їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що зобов'язання за кредитним договором не було виконано повністю, на неповернення суму кредиту продовжували нараховуватись відсотки за його користування і як наслідок, попри погашення суми боргу, на даний час за кредитним договором існує заборгованість. Вважає відмову банку у запиті щодо зняття обтяження з нерухомості за кредитним договором незаконною оскільки АТ КБ «ПриватБанк», пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання. Після направлення вимоги про погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а АТ КБ «ПриватБанк» втратило можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором. Вказала, що оскільки забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов'язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» заперечував проти задоволення позовних вимог вказавши, що посилання жінки про припинення її зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з виконанням рішення суду є безпідставним, оскільки вказаним рішенням було стягнуто лише частину заборгованості, актуальну станом на 01.06.2009 року. Натомість у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язання, наявний інший обсяг заборгованості, який станом на сьогодні залишається непогашеним і станом на 13.02.2026 року становить 626 491 гривні, та складається з боргу по кредитному договору за період з 02.06.2009 року по 23.06.2009 року та 3% річних і інфляційних втрат за 12 років (з моменту винесення рішення судом і до моменту сплати цієї суми). А відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Враховуючи, що вона зобов'язання належним чином не виконала, наразі існує заборгованість по кредитному договору, яка залишається несплаченою, а тому зобов'язання не припинене, а отже немає підстав для задоволення позову.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не довела відсутність зобов'язань за кредитним договором та факт припинення кредитного договору.
"За розрахунком банку, у позивача наявна кредитна заборгованість і такий факт належними й допустимими доказами позивачем не спростовано. Посилання представника позивач на ч. 2 ст. 1050 ЦК України та постанову Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 5017/1987/2012, в якій вказано, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і після направлення вимоги про погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а АТ КБ «ПриватБанк» втратив можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором - є безпідставним і не нерелевантним, оскільки заборгованість була нарахована відповідачем до звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, а не після. Посилання позивача на ухвалу суду від 28 лютого 2024 року у цивільній справі №2-1585/11 скасовано у повному обсязі забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді від 23.06.2009 року по цивільній справі №2-1585/11, у зв'язку із виконанням умов кредитного договору від 27.03.2008 року не відповідає дійсності, оскільки забезпечення позову було скасовано у зв'язку з виконанням нею рішення суду, а не виконанням умов договору. Встановлення факту припинення основного зобов'язання в результаті його належного виконання має своїм наслідком також й припинення додаткових (акцесорних) зобов'язань за договорами іпотеки. Враховуючи те, що відсутність зобов'язань за кредитним договором і факт припинення кредитного договору позивачем не доведено, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для припинення іпотеки та задоволення решти похідних позовних вимог", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
