Європа готується повертати українських біженців – голова Міграційної служби пояснила механізми
Наталія Науменко розповіла, як ЄС через скорочення виплат і реадмісію підштовхує українців до повернення на батьківщину
Країни Євросоюзу поступово формують умови, що мають спонукати українських біженців повертатися додому. Раніше Інформатор писав про те, як зміни у політиці щодо українських біженців торкнуться сотень тисяч людей у різних країнах. Йдеться не про примусову депортацію, а про системне звуження пільг - скорочення соціальних виплат, скасування безкоштовного житла та посилення процедур реадмісії. Про це відкрито говорить очільниця Державної міграційної служби України.
Наталія Науменко заявила, що в Державній міграційній службі України фіксують серйозну динаміку: кількість запитів від Польщі, Чехії та Німеччини щодо повернення громадян України за процедурою реадмісії зростає. Про це вона сказала в інтерв'ю "Главкому".
Реадмісія - це міжнародна угода між державами, яка передбачає повернення власних громадян або осіб, які втратили законні підстави для перебування у країні. Запити стосуються як чоловіків, так і жінок.
"Зараз в європейських країнах дуже багато говорять про те, як вони будуть повертати громадян України. Ірландія скасовує доступне житло для українців, якісь країни скорочують соціальні виплати, хтось припиняє приймати заяви на тимчасовий захист. І всі інші країни європейської спільноти спостерігають за цими кроками", - зазначила Науменко.
Науменко також звернула увагу на ще один важливий механізм - блокування "міграційного туризму" всередині ЄС. Якщо громадянин України мав тимчасовий захист у Німеччині, а та запроваджує обмеження, переїхати до, наприклад, Чехії вже не вийде: Чехія бачить попередній статус і свій захист не надасть. Таким чином, зазначила очільниця служби, країни проводять "не виштовхування, але стабілізацію" - прив'язують людей до конкретної держави, звужуючи простір для маневру.
Що означає зростання запитів на реадмісію
Реадмісія відрізняється від депортації: вона передбачає повернення осіб, які перебувають у країні на незаконних підставах або чий статус перестав діяти. Науменко підкреслила, що загального рішення ЄС щодо українців поки немає, але запити вже надходять. Це свідчить про те, що окремі держави не чекають загальноєвропейського консенсусу і діють самостійно.
Євросоюз переживає трансформацію у ставленні до мільйонів українців, які знайшли прихисток від війни: якщо перші роки пройшли під егідою безумовної соціальної підтримки, тепер вектор змістився у бік економічної інтеграції. Коли тимчасовий захист завершиться, держави-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання - цей процес уже розпочався. Паралельно зростає тиск на тих, хто не відповідає новим критеріям перебування.
Більше половини українців, які вимушено перебувають за кордоном, готові повернутись на батьківщину за умови припинення обстрілів - це показало опитування, оприлюднене у квітні 2026 року. Водночас кожен четвертий біженець повертатись взагалі не збирається. Це означає, що мільйони людей можуть опинитися під тиском змінених умов перебування ще до закінчення війни.
Що відбувається з кількістю українців під тимчасовим захистом
Кількість українських біженців під тимчасовим захистом в ЄС зменшується: якщо наприкінці лютого таких налічувалося понад 4,23 млн осіб, то вже 31 березня цей показник становив 4,21 млн. Від статусу відмовились понад 23 тисячі українців, а загальне скорочення зафіксовано у дев'яти країнах ЄС - передовсім у Чехії, Швеції та Австрії. У разі скасування режиму тимчасового захисту близько 1,2 мільйона українців за кордоном розглядатимуть повернення в Україну.
Внутрішня мобільність українців у межах ЄС вже підтверджується відтоком з Франції та країн Балтії - люди змінюють країну перебування, орієнтуючись на кращі умови. Проте подальша динаміка залежатиме від рішень щодо режиму тимчасового захисту та змін у правилах перетину кордонів ЄС. Саме тому кожен новий крок окремої держави уважно відстежують усі інші члени союзу.
Скорочення кількості захищених і настрої біженців
Інтеграція дітей у місцеві школи за кордоном - ще один тривожний сигнал: чим довше діти навчаються іноземними мовами і вживаються у нове середовище, тим складніше буде рішення про повернення для всієї родини. За даними, які наводить Інформатор, у березні 2026 року кількість громадян України під тимчасовим захистом у країнах ЄС скоротилася і становить близько 4,33 млн осіб. При цьому у 14 країнах кількість захищених навпаки зросла.
Більше половини українців за кордоном готові повернутись на батьківщину за умови припинення обстрілів, свідчать дані квітневого соцдослідження Think Ukraine. Водночас кожен четвертий біженець повертатись взагалі не збирається. Ця розбіжність у настроях біженців ускладнює прогнози щодо масштабів реального повернення навіть у разі зміни безпекової ситуації. Серед головних пріоритетів влади, на думку самих переселенців, - розвиток економіки (44,6%), боротьба з корупцією (38,1%) та повернення військовополонених (34,7%).
Інформатор також писав, що країни ЄС збільшили кількість висилок мігрантів - минулорічні показники стали найвищими з 2020 року. Масові затримання мігрантів у Польщі навесні цього року наочно показали, як ЄС переходить від декларацій до конкретних дій. Водночас кількість нових мігрантів, які в'їжджають до блоку, невпинно зменшується. Статистика Євростату свідчить про довгострокову тенденцію, а не тимчасовий поворот у міграційній політиці.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
