Жінка розмістила оголошення на OLX і раптом отримала два кредити на 40 тисяч гривень у ПриватБанку — що вирішив суд
ПриватБанк зазначає, що клієнтка сама надала дані картки та доступ до Приват24, через що було здійснено платіж невстановленій особі
Клієнтка ПриватБанку розмістила оголошення на OLX, після чого шахраї через фішингове посилання та імітацію служби підтримки OLX отримали доступ до її банківських даних. Це призвело до оформлення двох кредитних договорів на 40 тисяч гривень, які вона просить визнати недійсними. Про це йдеться у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, опублікованому 9 лютого 2026 року.
Жінка розмістила оголошення з продажу вживаної техніки на сайті Olx.ua. 28.06.2025 року на її номер надійшло повідомлення від потенційного покупця з пропозицією оплати через сервіс Olx-доставка. Під приводом оформлення безпечної угоди покупець направив на її номер посилання. Після переходу за вказаним посиланням покупець стверджував, що їй як продавцю потрібно зв'язатися з оператором у зв'язку з технічними неполадками сервісу. Згодом їй зателефонував невідомий контакт, який ідентифікувався месенджером Telegram як «Olx», представившись менеджером підтримки, він попросив для коректного вирішення технічних неполадок здійснити під час дзвінка трансляцію екрана телефона, в той самий час їй почали надходити повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» про отримання готівкового кредиту. Надалі їй стало відомо, що внаслідок переходу за вказаним фішинговим посиланням нею було надано доступ до свого карткового рахунку. У результаті шахрайських дій було укладено два кредитні договори від 28.06.2025 року, згідно з якими було оформлено на її ім'я кредитні зобов'язання зі сплати коштів сукупно в сумі 40 тисяч гривень. Також оператор підтримки переконав її, під приводом нібито подвоєння банківської картки в результаті технічних збоїв, перерахувати кошти з рахунку, що був відкритий 28.06.2025 року на її поточний рахунок кошти в сумі 38 600 гривень, які надалі були перераховані невідомій особі. Вона звернулася із заявками до АТ КБ «ПриватБанк» про шахрайські дії, на які отримала формальні рекомендації звернутися до правоохоронних органів. Після звернення до поліції, внесений запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження від 01.07.2025 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
12 листопада 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшов відклик на позовну заяву, в прохальній частині якого цей учасник справи просить суд позовні вимоги залишити без задоволення. У конкретній ситуації відповідальною є клієнтка, оскільки останньою здійснено перехід за фішинговим посиланням, яке було надіслане покупцем в месенджер та введено реквізити картки. Вона заповнила форму, де вказано персональні платіжні дані по картковому рахунку (номер картки, термін дії, CVV), самостійно ввела логін та пароль для входу в Приват-24. Це вказує на те, що перехід був здійснений на фішинговий сайт з подальшою компрометацією входу під акаунтом Приват-24 клієнта. Зокрема, відкриття карти, встановлення кредитного ліміту та подальше списання коштів з даного карткового рахунку стало можливим в результаті розголошення клієнтом конфіденційної інформації щодо свого карткового рахунку, що призвело до подальшої компрометації даних платіжної карти та зняттю коштів. Водночас для того, щоб зайти до Приват-24 недостатньо мати лише номер телефону, потрібно або знати пароль входу, або ж для зміни пароля знати ПІН-код картки клієнта, щоб можна було змінити пароль входу до Приват-24. Отже, клієнтка власними діями, а саме введенням даних картки: номер, термін дії картки та CVV-код, введенням або повідомлення третім особам логіну та паролю до системи Приват-24, призвела до здійснення платежу на рахунок невстановленої особи. Відтак, дана справа повинна бути предметом розгляду у кримінальній справі. Ураховуючи те, що її дії призвели до передачі інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третім особам, то позовні вимоги є безпідставними.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не надала належні докази на підтвердження того, що на момент укладення спірних кредитних договорів вона помилялася щодо правовідносин сторін, а також ту обставину, що ПриватБанк навмисно ввів її в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірних договорів.
"Суд дійшов висновку, що спірні позивачем кредитні договори укладені сторонами в інформаційно-комунікаційній системі за допомогою простого електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними спірних договорів. Також твердження позивача щодо не вияву нею волі на укладення спірних правочинів спростовується конклюдентними діями позивача після їх укладення, а саме: позивач у період часу з липня до листопада 2025 року щомісячно сплачувала кредитодавцю АТ КБ «ПриватБанк» кошти у рахунок погашення заборгованості за спірними договорами в сумі щомісячного платежу, що відповідає розміру такого платежу, обумовленому між сторонами у кредитних договорах від 28.06.2025 року, тобто по 664 грн/місяць, і в дати платежу, що визначені графіками платежів як додатками №1 до означених правочинів. Позивачка не надала належні та достатні докази на підтвердження того, що на момент укладення спірних кредитних договорів вона помилялася щодо правовідносин сторін, а також ту обставину, що відповідач навмисно ввів її в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірних договорів, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних кредитних договорів", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
