У період з серпня 2023 року по січень 2025 року чоловік неправомірно отримував допомогу на проживання як ВПО (особа з інвалідністю з дитинства) — по 3 тисячі гривень щомісяця
Чоловік зі статусом особи з інвалідністю з дитинства ІІ групи отримував допомогу на проживання як внутрішньо переміщена особа. Однак згодом з’ясувалося, що він понад 30 днів поспіль перебував за кордоном, тому органи соцзахисту вимагають повернути 54 тисячі гривень. Про це йдеться у рішенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області, опублікованому 26 березня 2026 року.
1 січня 2023 року до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам звернувся чоловік. Він на момент виникнення спірних відносин був внутрішньо переміщеною особою, підтвердженням чого є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.01.2023 року. Ним до заяви від 11.01.2023 року додано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.06.2020 року, відповідно до якої він має статус особи з інвалідністю з дитинства ІІ групи. Враховуючи вищезазначену обставину, відповідно до положень п. 3 Порядку, йому було призначено допомогу на проживання з 01.01.2023 року в розмірі 3 тисячі гривень щомісяця, яка надалі неодноразово продовжувалась. Водночас, відповідно до вимог Порядку, за результатами здійсненої верифікації особової справи було з’ясовано, що він під час отримання допомоги перебував за кордоном більш як 30 календарних днів підряд. Разом з тим, Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області 15.01.2025 року направлено лист до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про надання відомостей щодо його перетину державного кордону України (виїзд/в’їзд на територію України). 21.01.2025 року до Управління надійшла відповідь від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до якої він 19.06.2023 року перетнув державний кордон України (виїхав) та у термін, який дозволяє перебувати за кордоном (до 30 календарних днів) і не призводить до негативних наслідків для нього, не повернувся. Крім того, інформація щодо його в’їзду на територію України після 19.06.2023 року відсутня. Враховуючи те, що відповідно до Порядку нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняються починаючи з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він втратив право на отримання допомоги на проживання з серпня 2023 року (перетин кордону — 19.06.2023 року). Отже, громадянин протягом серпня 2023 року — січня 2025 року неправомірно отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи як особа з інвалідністю з дитинства в сумі 3 тисячі гривень щомісяця. У зв’язку із вищезазначеним сума, яка підлягає поверненню ним до державного бюджету, становить 54 тисячі гривень.

Суд задовольнив позов. З чоловіка на користь Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області стягнуть надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з серпня 2023 року по січень 2025 року в розмірі 54 тисячі гривень.
"Як установлено судом, відповідач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області та з серпня 2023 року по січень 2025 року отримував допомогу як внутрішньо переміщена особа на проживання у розмірі 3 тисячі гривень на місяць. Водночас відповідач 19.06.2023 року перетнув державний кордон України та не повернувся в Україну. Отже, з серпня 2023 року відповідач втратив право на отримання допомоги. Доказів того, що відповідач повідомляв позивача про цю обставину, матеріали справи не містять. Про перебування відповідача за кордоном понад установлений законом строк позивачу стало відомо лише в січні 2025 року, внаслідок чого відповідачу без належних правових підстав було виплачено допомогу на проживання у сумі 54 тисячі гривень за період з серпня 2023 року по січень 2025 року включно. Положеннями пункту 29 Порядку встановлено, що у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або на вимогу органу соціального захисту населення. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку. Відомостей про те, що відповідач добровільно повернув кошти позивачу, суду надано не було. Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються виключно в судовому порядку, суд, оцінивши достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, доходить висновку про задоволення позову, оскільки відповідач знав про обставини, що могли вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, та не повідомив позивача про них, що є зловживанням з його боку, у зв’язку з чим кошти у розмірі 54 тисячі гривень підлягають безумовному поверненню відповідачем позивачу як набуті без достатньої правової підстави", - наголосив суд.