Що таке дроблення бізнесу, як фінмоніторинг його виявляє і які наслідки для бізнесу, пояснює адвокатка
Стійкої судової практики Верховного Суду з цього питання поки не сформовано, що само по собі є значущим правовим фактом: оскарження висновків перевірки через адміністративний суд залишається реальним і нерідко ефективним інструментом захисту, поки законодавча база не заповнила існуючу прогалину
Спрощена система оподаткування передбачає граничні розміри річного доходу для кожної групи єдиного податку — і поки підприємець у цих межах, він сплачує невисоку ставку без ПДВ. Щойно бізнес починає ці межі перевищувати — виникає або обов'язкова реєстрація платником ПДВ, або перехід на загальну систему з прибутковим податком 18% та ПДВ 20%, що принципово змінює економіку підприємства. Рішення, яке застосовується у схемі дроблення бізнесу, елементарне: замість одного суб'єкта реєструється кілька ФОП — зазвичай родичі, довірені особи або взагалі номінали — і загальний оборот розподіляється між ними так, щоб кожен окремо не перевищував встановлений ліміт. Формально кожен підприємець існує самостійно: є реєстрація, є КВЕДи, є рахунок у банку, є договори з контрагентами. Але економічна реальність за цим фасадом єдина — один бенефіціар, один бізнес-процес, одна клієнтська база. Докладніше про це явище розповідає адвокатка Дарина Косінова, керуючий партнер юридичної компанії «Тацій і Партнери».
“Важливо розуміти, що схема не обов'язково будується виключно на ФОП. Зустрічаються конструкції, де материнська юридична особа штучно розподіляє діяльність між кількома ТОВ, щоб кожне з них залишалося платником єдиного податку для юридичних осіб четвертої групи або уникало обов'язкової реєстрації платником ПДВ”, - каже Дарина Косінова.
За словами адвокатки, ключовим моментом є те, що поняття «дроблення бізнесу» в жодному чинному законодавчому акті України не визначене. Його немає у Податковому кодексі, немає у Законі про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, немає у будь-якому іншому нормативному акті рівня закону. Це народний термін, який активно використовують ДПС, БЕБ, НБУ у своїх листах і роз'ясненнях, але який не має законодавчого визначення з чіткою диспозицією.
“Наслідок цього прямий: притягнення до відповідальності за «дроблення» як таке неможливе. Контролюючі органи змушені кваліфікувати конкретні дії через існуючі норми — передусім через статтю 212 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Саме ця стаття є сьогодні єдиним кримінально-правовим інструментом, і щоб її застосувати, необхідно довести умисел і конкретну суму несплачених податків — що на практиці є непростим завданням, особливо якщо схема документально оформлена без очевидних проблем. Саме ця прогалина стала причиною, чому Міністерство фінансів у 2026 році розробило законопроєкт про запровадження у Податковий кодекс концепції «податкового зловживання» відповідно до Директиви Ради ЄС 2016/1164”, - каже Дарина Косінова.
Згідно з текстом законопроєкту, до Податкового кодексу пропонується додати статтю 14.1.174, яка визначає податкове зловживання як окрему операцію, комбіновану операцію або низку операцій, основною ціллю або однією з основних цілей яких є отримання податкової вигоди. Така вигода може проявлятися у несплаті чи неповній сплаті податків, зменшенні податкових зобов’язань, перенесенні строків їх сплати або отриманні відшкодування податку.
Як система виявлення дропів працює на практиці
- Банківський фінансовий моніторинг. Банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід до оцінки операцій клієнтів. НБУ листом від 31.12.2025 № 25-0009/100509 прямо роз'яснив: якщо клієнт здійснює кілька пов'язаних фінансових операцій на суми менше 400 тисяч гривень кожна, але вони в сукупності досягають або перевищують порогову суму, встановлену частиною першою статті 20 зазначеного Закону, і при цьому характер та послідовність цих операцій свідчить про їх умисну розбивку — банк зобов'язаний провести належну перевірку клієнта і за наявності підозр повідомити Держфінмоніторинг. Окремим листом від 01.11.2024 № 25-0005/82615 НБУ рекомендував банкам відстежувати саме схеми дроблення і приймати рішення аж до припинення ділових відносин із клієнтом. На рівні банку аналізується ширша сукупність ознак: збіг IP-адрес при дистанційному управлінні рахунками кількох ФОП, надходження від одних і тих самих контрагентів на рахунки різних підприємців, синхронне зниження активності одного ФОП і зростання в іншого в момент наближення до ліміту єдиного податку, відсутність реальних витрат при значних оборотах, спільні торгові точки або адреси реєстрації. Жоден із цих факторів сам по собі не є підставою для висновку — але в сукупності вони формують профіль ризику, який активує посилену перевірку.
- Міжвідомча взаємодія. У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки підписали тристоронній меморандум про співпрацю, який передбачає обмін інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій. З 2 лютого 2026 року набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, що формалізує ризик-орієнтований підхід і технічно забезпечує цей обмін. Практичний наслідок: сигнал банку про підозрілі операції тепер може одночасно ініціювати і документальну перевірку ДПС, і кримінальне провадження БЕБ. Ці процеси раніше існували паралельно і часто не були скоординовані — тепер вони синхронізовані.
- Власний аналітичний інструментарій ДПС. Податкова служба аналізує декларації, реєстраційні дані, форми 20-ОПП, відомості про найманих працівників та єдиний соціальний внесок. Показовий приклад із практики: у липні 2025 року ДПС виявила схеми дроблення у семи торговельних мережах із сукупним оборотом понад 4 мільярди гривень. Лише за перші одинадцять місяців 2025 року БЕБ ідентифікувало ризики ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на суму 4,8 мільярда гривень.
Які наслідки для бізнесу виникають?
За словами адвокатки, наслідки для підприємця суттєво залежать від того, на якому рівні його ідентифікували і наскільки далеко зайшов процес.
- Якщо виявлення відбулось на рівні банківського моніторингу — найм'якший сценарій передбачає письмовий запит із вимогою надати пояснення та підтверджуючі документи щодо характеру операцій і джерел походження коштів. Якщо пояснення банк не задовольнить — зупинення конкретних операцій, а в подальшому можливе одностороннє розірвання договору банківського обслуговування.
- Якщо справа доходить до рівня ДПС — документальна позапланова перевірка, за результатами якої складається акт із донарахуванням податкових зобов'язань за весь перевіряємий період, штрафних санкцій та пені. Окремо і незалежно від суми донарахованих податків застосовується штраф за кожного найманого працівника, якого перевірка визнає таким, що фактично працює без офіційного оформлення, — у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що у 2026 році складає близько 260 тисяч гривень за одну особу. У схемах дроблення таких «прихованих працівників» може бути десятки.
- Якщо до процесу підключається БЕБ — кримінальне провадження за статтею 212 КК України. Суб'єктом цього злочину може бути як службова особа підприємства, так і фізична особа — підприємець або будь-яка інша особа, зобов'язана сплачувати податки.
“Санкція диференційована залежно від розміру несплачених коштів: при значному розмірі — штраф від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; при великому розмірі або вчиненні за попередньою змовою групою осіб — штраф від десяти до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів з аналогічним додатковим покаранням; при особливо великому розмірі або рецидиві — штраф від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією майна. При цьому значний розмір у розумінні примітки до статті — це сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, великий — у п'ять тисяч разів, особливо великий — у сім тисяч разів. Стаття передбачає і підставу для звільнення від кримінальної відповідальності: якщо до притягнення особа повністю сплатила несплачені податки та відшкодувала заподіяну державі шкоду, включаючи фінансові санкції і пеню — але це вже питання конкретної стратегії захисту і своєчасності прийнятого рішення”, - каже Дарина Косінова.
Де межа між законною оптимізацією і злочинною схемою?
Це найбільш практично значуще питання, і відповідь на нього в умовах відсутності законодавчого визначення залишається дискусійною. Контролюючі органи послідовно стоять на позиції, що сама по собі реєстрація кількох ФОП не є порушенням — порушенням є відсутність реальної самостійної підприємницької діяльності кожного з них.
“Якщо кожен підприємець має власних клієнтів, власний персонал, власні активи, самостійно приймає рішення і несе ризики — схема дроблення відсутня. Якщо ж усі вони фактично працюють на одного бенефіціара, використовують спільну інфраструктуру і між ними лише формально розподіляються грошові потоки — це вже предмет для претензій”, - каже Дарина Косінова.
Як ми повідомляли, Податкова служба разом з банківським фінмоніторингом все активніше виявляє схеми дроблення бізнесу — коли один реальний бізнес штучно розбивається на кілька ФОП для зменшення податкового навантаження. Наслідки виявлення такої схеми серйозні: донарахування податків, штрафи та пеня за весь період, а в окремих випадках — кримінальна відповідальність. Проблема в тому, що межа між законною оптимізацією та незаконним дробленням — розмита. Кілька ФОП в одній сім’ї чи партнерстві — це ще не порушення. Але якщо податкова бачить сукупність певних ознак — починається перевірка. Адвокат Богдан Янків зібрав повний чек-лист ознак, на які орієнтуються контролюючі органи при виявленні дроблення ФОП.
Читайте нас у Facebook
