ТОПТЕМИ:

11:22

Фігуранти корупційних справ НАБУ сплатили понад 2 млрд грн за 2025-2026 роки - список тих, хто платив та хто не може

Інформатор систематизував дані про кримінальні справи, які розслідують НАБУ і САП за останні 2 роки та знайшов інформацію про сплату застав у них. Перелік фігурантів та суми внесених за деяких коштів можуть здивувати

Дмитро Чернишов Редактор

НАБУ САП Україна застава кримінальне провадження — Кримінальні справи від НАБУ і САП. Візуалізація: Інформатор

За підрахунками Інформатора, фігуранти кримінальних справ, які ведуть НАБУ та САП, внесли застави протягом 2026 та 2025 років щонайменше на 2 мільярди 13 мільйони гривень. Сума може бути ще більшою. Найбільша увага та найбільші суми в останніх справах - Карфаген, Феміда, Форест Гамп, Мідас, Династія. А лідером у розмірі поки не сплаченої застави у корупційній справі став народний депутат України Вадим Столар.

За перше півріччя 2026 року повідомили про підозри 107 особам та направили до суду обвинувачувальні акти щодо 106 осіб. 55 вироків щодо 76 осіб набрали силу. Виправдано 4 людей. Фігурантами є голова депутатської фракції у Верховній Раді України, ексміністр аграрної політики, посадовці Укроборонпрому, колишній посадовець Генпрокуратури, а також відповідальні за відновлення критичної інфраструктури у Харкові особи. Проведена цивільна конфіскація на 120 млн грн. За липень-вересень 2026 року НАБУ і САП вручили ще понад 30 підозр. За січень-серпень 2026 року закрили 27 проваджень та зупинили 1 досудове розслідування.

Статистику про суми оголошених та стягнутих застав не публікують, відповідно її потрібно рахувати вручну. Скільки справ закрилося за півріччя і минулий рік встановити самостійно неможливо.

Упродовж 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру 218 особам та направили до суду 124 обвинувальні акти щодо 280 осіб. У 2025 році суди постановили 108 обвинувальних вироків, з яких 72 за угодами. Засуджено 154 особи, виправдано - 8. У 2025 році прокурори САП подали 45 позовів про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави на загальну суму понад 260 млн грн (цивільна конфіскація).

Для зручності ми склали справи в хронологічному порядку та розділили за тематикою фігурантів. Раніше Інформатор вже писав, що за оточення Зеленського внесли понад 1,1 млрд грн застав протягом 2024-2026 років.

Останні найгучніші справи

У справі "Карфаген" щодо кришування нелегальних кол-центрів у 2026 році повідомлено про підозри 5 особам. Застави за них ще не внесені:

Сергій Кропива - 120 млн грн ("Канцлер", заступник начальника департаменту в Офісі Генпрокурора);
Єлизавета Івахненко - 20 млн грн ("Муза", близька особа Кропиви, яку підозрюють в участі у відмиванні коштів);
Олександр Дидич - 15 млн грн (довірена особа та родич Кропиви);
Сергій Куций - 3 млн грн (водій Кропиви).

У справах "Форест Гамп" та "Феміда" підозру отримали 12 осіб. Частині призначені такі застави:

Вадим Столар, народний депутат - 300 млн грн;
Максим Микитась, екснардеп - 30 млн грн;
Ірина Мудра, ексзаступниця керівника Офісу Президента - 20 млн грн;
Валентин Єлізаров, довірена особа Микитася - 20 млн грн;
Олексій Ступак, голова правління Сенс Банку - 15 млн грн;
Віктор Дубовик, гендиректор департаменту Офісу Президента - 7 млн грн (кошти внесено);
Микола Гладишенко, голова наглядової ради Сенс Банку - 7 млн грн;
Людмила Снігур, керівниця фінмоніторингу Сенс Банку - 3 млн грн.

У справі "Мідас" щодо корупції в Енергоатомі з листопада 2025 року підозри отримали 10 осіб. Судом призначені застави:

Герман Галущенко, ексміністр енергетики - 150 млн грн (можуть не врахувати як кошти сумнівного походження);
Ігор Фурсенко, підприємець - 95 млн грн;
Ігор Миронюк, ексрадник міністра енергетики - 85 млн грн (у січні за нього намагалися сплатити 117 млн грн, але фінмоніторинг не пропустив платіж. Спочатку розмір застави був 126 млн грн, але його знизили. Залишається у СІЗО, заставу не внесено);
Олексій Чернишов, ексвіцепрем’єр - 51,6 млн грн;
Дмитро Басов, ексвиконавчий директор з безпеки "Енергоатому" - 40 млн грн;
Людмила Зоріна, працівниця бек-офісу - 25 млн грн;
Леся Устименко, працівниця бек-офісу - 12 млн грн.

У травні 2026 року під заставу 140 млн грн вийшов із СІЗО екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Його підозрюють у причетності до легалізації 460 млн грн на будівництві під Києвом ("Династія"). Про підозри у справі повідомили 7 особам. Суд також визначив у цій справі застави 20 млн грн для, вірогідно, Сергія Сіранчука, 15 млн грн Марині Медведєвій, 10,6 млн грн Геннадію Опальчуку, 9,9 млн грн Лілії Лисенко - застави не внесені наразі.

У справі щодо незаконної передачі землі у Києві за заниженою вартістю під зведення житлового будинку у 2025 році за ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова була внесена застава 120 млн грн (нагадуємо ще за заставу 51,6 млн грн у справі Мідас). За забудовника Сергія Копистиру - 20 млн грн (у 2023 році за нього вже вносили 100 млн грн застави у справі про спробу підкупу віцепрем’єра Кубракова). Ексчлену правління "Нафтогазу України" Василю Володіну була призначена застава 20 млн грн (її внесено, а у 2026 році він визнав свою провину та відшкодував збитки, отримав умовний термін), експосадовцю "Укргазвидобування" Максиму Горбатюку - 25 млн грн (кошти внесені), за ексдиректорку ДП "Укркомунобслуговування" Аллі Сушон внесли 1 млн грн застави.

Фігуранти корупційних справ НАБУ сплатили понад 2 млрд грн за 2025-2026 роки - список тих, хто платив та хто не може 1 — Корупційні гроші. Фото: НАБУ

У січні 2026 року заарештовано керівника АТ "Геліос" Андрія Васильєва та визначено йому заставу у 30 млн грн, ще 3 млн грн Ігорю Скляру - директору двох приватних компаній - та 998,4 тис. грн директору ТОВ "СЕЗ" Петру Джамбову. Кошти внесли в рамках справи ексзаступника голови ОП Ростислава Шурми та його брата Олега (які перебувають за кордоном) щодо незаконного отримання від держави 141,3 млн грн за зеленим тарифом вже на окупованій росіянами частині Запорізької області, причому ця електроенергія до енергосистеми України не потрапила. Загалом у справі 9 підозрюваних.

Справи топпосадовців

У серпні 2026 року внесено 10 млн грн застави за ексдержсекретаря МЗС України Олександра Банькова. За версією слідства, він разом зі спільниками заволодів понад 37 млн грн міжнародної допомоги.

У серпні 2026 року 6 млн грн застави було внесено за ексміністерку юстиції та експосолку України в США Ольгу Стефанішину. Її підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

У справі про мінімізацію податків через конвертаційний центр з оборотом 15 млрд грн підозру оголошено 11 особам. Держбюджет недоотримав 147 млн грн завдяки цій схемі. Ексголові Державної податкової служби Євгену Олейнікову у липні 2026 року призначено заставу 1,25 млн грн, яку досі не внесено (зменшили з 5,01 млн грн). Ексзаступниці голови податкової Полтавщини Наталії Новоженіній визначили заставу 3 млн грн, "організатору конвертцентру" Вадиму Богомолу 19 млн грн, "головбуху конвертцентру" Тетяні Єфімовій 20 млн грн, керівнику приватної компанії Євгену Казаченку 4 млн грн, співробітниці конвертцентру Альоні Дроздик 242,24 тис. грн. Інформації про внесення застав у справі немає.

У липні 2026 року за нардепа Миколу Тищенка внесено 10 млн грн застави. Його підозрюють у вимаганні хабарів з незаконних кол-центрів.

У травні 2026 року нардеп від "Слуг народу" Андрій Клочко вніс 12 млн грн застави. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 11 млн грн.

У травні взяли під варту ексзаступника начальника Київської митниці Сергія Тупальського. Він не вніс заставу (знизили з 20 млн до 15 млн грн). Підозрюється у легалізації $2 млн на будівництві готельного комплексу у Львові.

У травні визначили заставу за керівника Держлікслужби Романа Ісаєнка у 66 560 грн. Підозрюють у незаконному декларуванні.

У квітні суд визначив заставу 3 млн грн для народного депутата від ОПЗЖ Олександра Качного у справі про незаконне збагачення. Кошти внесли. Депутат пізніше пішов на угоду зі слідством.

У квітні 2026 року обрали запобіжний захід колишньому начальнику департаменту трейдингу Державної продовольчо-зернової корпорації Андрію Друзяці (застава 3,3 млн грн, зменшена до 266 240 грн не внесена), менеджеру ТОВ "Фрам Шиппинг Едженсі" Максиму Бондаренку (застава 19 млн 968 тис. грн зменшена до 11 млн 648 тис. грн та не внесена) та посереднику Ігоря Ніколову (застава зменшена з 5 млн грн до 1,99 млн грн і не внесена). Їх підозрюють у причетності до розкрадання зерна ДПЗКУ на 776 млн грн. Ексголова ДПЗКУ Андрій Власенко (двоюрідний брат нардепа від "Батьківщини" Сергія Власенка) заочно заарештований, він проживає в Іспанії.

У березні 2026 року суд визначив заставу 10 млн грн за ексзаступника гендиректора "Укроборонпрома" Тараса Шийка. Чи були внесені кошти - невідомо. Його підозрюють у розкраданні та легалізації 32 млн грн держконцерну.

У січні 2026 року була внесена застава 33,3 млн грн за керівницю фракції ВО "Батьківщина" у Верховній Раді Юлію Тимошенко. За версією слідства, вона хотіла підкупити 3 депутатів іншої фракції.

У грудні 2025/січні 2026 року заступник голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді за Юрія Кісєля внесли 40 млн грн застави у справі про незаконні виплати в конвертах депутатам. 30 млн грн внесено за нардепа Ігоря Негулевського, 20 млн грн за Михайла Лабу, 20 млн грн за Євгена Пивоварова, 16,6 млн грн за Ольгу Савченко.

У грудні 2025 року внесли заставу 3 млн 28 тис. грн за народну депутатку України Анну Скороход. Її підозрюють в спробі запровадження санкцій РНБО за хабар. Щодо її помічника Сергія Капацина у грудні призначена застава 1,5 млн грн, інформації про внесення не було.

У листопаді 2025 року за відстороненого мера Одеси Геннадія Труханова внесли 42 млн грн застави у справі про незаконне заволодіння 15,9 га землі вартістю 689 млн грн міста забудовниками, яким землі передала міська рада.

У вересні 2025 року під заставу 9 млн грн (її зменшили з 90,84 млн грн) відпустили гендиректора держпідприємства "Ліси України" Юрія Болоховця. Його підозрюють у незаконному набутті нерухомості, на яку він не мав коштів.

У вересні 2025 року визначена застава 2,72 млн грн для колишнього т.в.о. начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України Віталія Гайдука. У жовтні її збільшили до 20 млн грн. Кошти не внесені. Його підозрюють у вимаганні хабара від забудовника за перемогу у конкурсі з будівництва ЖК для військових у Києві.

У серпні 2025 року внесли заставу за нардепа Віктора Бондаря - 36,33 млн грн. Справа стосувалася розкрадання 95 млн грн коштів Укрзалізниці. Раніше йому призначали заставу в 100 млн грн, але він їх не вніс та сидів у СІЗО, згодом суд зменшив заставу. За його спільника у цій справі - радника Андрія Єрмака у 2024 році внесли 30 млн грн застави. Ще двоє пішли на угоди зі слідством та частково відшкодували кошти (56,6 млн грн).

У липні 2025 року для дружини голови Антимонопольного комітету Алли Кириленко визначили заставу 9 млн 242 тис. грн, апеляція зменшила заставу до 242 000 грн. Її підозрюють у пособництві чоловіку в незаконному збагаченні на 72 млн грн, коли той очолював Донецьку ОДА.

У травні 2025 року внесли заставу в 40 млн грн за колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова. Його підозрюють у дозволі компаніям екснардепа Олександра Онищенка у 2015-2016 роках не сплачувати рентні платежі за газ державі, від чого держава втратила понад 2 млрд грн. А підлеглого Насірова Володимира Новікова суд виправдав, не знайшовши складу злочину. У жовтні 2025 року Насірова за іншою справою засудили до 6 років позбавлення волі, а у 2026 році постановили стягнути 11,2 млн грн збитків у газовій справі.

У травні 2025 року внесли заставу за ексзаступника голови Офісу Президента Андрія Смірнова - 18 млн грн у справі про незаконне збагачення. До цього у 2024 році за нього вже вносили заставу на 10 млн грн.

У квітні 2025 року за ексзаступника міністра енергетики Олександра Хейла внесли 6 млн грн у справі про вимагання хабара від керівництва держпідприємства "Селидіввугілля" для порятунку обладнання на Волинь (згодом заставу зменшили до 5,3 млн грн). Його спільник Сергій Пилипчук вийшов під заставу 20 млн грн. Ще двоє спільників визнали свою провину та пішли на угоду зі слідством.

Фігуранти корупційних справ НАБУ сплатили понад 2 млрд грн за 2025-2026 роки - список тих, хто платив та хто не може 2 — Співробітник НАБУ

Справи, пов’язані з військовими

У серпні та вересні взяли під варту двох військових. Їх підозрюють у вимаганні хабара в 4,5 млн грн за безперешкодне прийняття засобів РЕБ на баланс військової частини, які передала громадська організація. Одному визначено заставу 1,5 млн грн, іншому - 998 400 грн.

У липні 2026 року взяли під арешт ексначальника Центральної бази Нацгвардії України Володимира Федоровського та призначили йому заставу 29 млн 952 тис. грн. Також 6,65 млн грн його заступнику та 1,66 млн грн оцінювачу Дмитру Офіцерову. Невідомо, чи сплачено кошти. Посадовців підозрюють у розкраданні 150 млн грн на купівлі нерухомості для Нацгвардії.

У червні ВАКС збільшив заставу постачальнику БпЛА для прикордонників до 142 млн грн (була 42 млн грн). Його та посадовців ДПСУ підозрюють у вимаганні 1 млн доларів хабара з конкурента - переможця тендеру на дрони.

У лютому 2026 року внесли 10 млн грн застави за колишнього голову Державної прикордонної служби України Сергія Дейнеку. Його підозрюють у контрабанді сигарет до країн ЄС та отриманні хабарів. 2 млн грн внесли за ексначальника відділу пункту пропуску ДПСУ Олександра Марущака.

За колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова у вересні 2025 року внесли 44,4 млн грн. А у листопаді - ще 20,1 млн грн. До цього за нього сплачували 36,3 млн грн застави.

У листопаді 2025 року ВАКС призначив застави для експосадовців Держспрезв’язку у справі про корупцію на закупівлі дронів: Володимиру Мокренку 12 млн грн, Вадиму Борсуку - 5 млн грн, бізнесмену зі Львівщини Юрію Валяну (15,14 млн грн) та фінменеджеру Сергію Горбатюку (12,11 млн грн). Інформації про те, що вони внесли кошти, немає.

У серпні 2025 року застави у справі про корупцію на закупівлї БпЛА і засобів РЕБ внесли 10 млн грн за ексголову Луганської ОВА Сергія Гайдая, 2 млн грн за полковника Нацгвардії Василя Мишанського, за директорку компанії ТОВ "АКОПТЕРС" Євгенію Сидельникову внесли заставу 2 001 508 грн.

У вересні в рамках цієї справи внесли 8 млн грн застави за народного депутата від "Слуги народу" Олексія Кузнєцова та 8 млн грн за ексзаступника голови Запорізької облради та власника ТОВ "АКОПТЕРС" Владислава Марченка. У листопаді внесли 2 млн грн за ексначальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка.

У березні 2025 року визначені застави по 2 млн грн для ексначальника військ зв’язку ЗСУ, ексначальника Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, головного підрядника проєкту. Інформації про внесення застав не було. Їх підозрюють у розтраті 246 млн грн на розробці автоматизованої системи "ДЗВІН" для ЗСУ.

Закупівлі для Інституту раку - крали у хворих дітей

У червні 2025 року під заставу 200 млн грн вийшов підприємець Герман Фісталь у справі про заволодіння 231 млн грн Національного інституту раку (НАБУ і САП просили заставу 1,06 млрд грн). Заступницю директора ТОВ "Виробнича компанія Діспомед" Оксану Чулуп, яка допомагала Фісталю, відпустили під заставу 50 млн грн у червні 2025 року. За директора ТОВ "Ортоімпекс" Юрія Василенка внесли 25,73 млн грн.

Також була визначена застава 30 млн грн для екснардепа Андрія Шипка, який очолював раніше Інститут раку та є зараз депутатом Дніпропетровської обласної ради (прокурор САП хотів 183 млн грн застави, суд відхилив). Однак невідомо, чи вносили кошти. Підозри отримали ще 2 людей.

Справи суддів та правоохоронців

У червні 2026 року вийшов під заставу 3 млн грн колишній перший заступник прокурора Кіровоградської області Юрій Ковальов, якого підозрюють в отриманні хабара за закриття провадження. Інший фігурант справи Юрій Калугін не вніс 998 400 грн застави за себе. Колишній керівник Кропивницької окружної прокуратури Володимир Ізотов у цій справі, ймовірно, вніс за себе 998 400 грн у липні.

У травні вийшли під застави на загальну суму 18,1 млн грн 4 високопосадовці поліції Івано-Франківської, Тернопільської, Житомирської областей. За версією слідства, вони кришували нелегальні порностудії та брали з них хабарі. Водночас залишився під вартою водій заступника міністра внутрішніх справ - йому призначили заставу 8 млн грн.

У травні 2026 року суд визначив застави для суддів Верховного Суду Жанни Єленіної (3 млн грн), Ірини Григор’євої (2,5 млн грн), Ігоря Желєзного (2 млн грн), колишньому судді Олександру Прокопенку (900 000 грн). Їх підозрюють в отриманні хабара від мільярдера Костянтина Жеваго за позитивне рішення. Також призначено заставу 10 млн грн за адвоката, який мав передати кошти ексголові суду Князєву. Інформації про внесення застав немає.

У жовтні 2025 року внесли 4 млн грн застави за прокурора Офісу Генпрокурора Романа Шененка та 2 млн 1,5 тис. грн за адвоката Сергія Науменка. Вони хотіли підкупити службовців НАБУ і САП хабарем в 3,5 млн доларів.

За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова у жовтні 2025 року внесли 20 млн грн застави. До цього ВАКС призначав заставу 302,8 млн грн, але її не вносили. За даними правоохоронців, суддя має російський паспорт (оновлений у 2012 році).

У вересні 2025 року визначено заставу в 5 млн грн за суддю Північного Апеляційного господарського суду Києва Людмилу Кропивну. Її підозрюють у незаконному збагаченні на 16 млн грн та недостовірному декларуванні статків.

У червні 2025 року внесли 4,24 млн грн застави за ексдетектива БЕБ Артема Мацієвського. Його звинувачують у вимаганні 150 тис. дол. у керівника приватної компанії. Під заставу 900 тис. грн також відпустили ексслідчого поліції Владислава Біликова.

У травні 2025 року під заставу 2 млн 1 тис. 508 грн відпустили ексголову Окружного адмінсуда Києва Олега Бачуна. Справа стосувалася спроби підкупити іншого суддю.

У квітні 2025 року під заставу 1,5 млн грн вийшов суддя Білгород-Дніпровського міськрайонного суду Сергій Савицький та 1,75 млн грн його колега Валентин Заверюха. Справа стосується незаконних рішень, які дозволяли чоловікам уникати мобілізації та виїздити за кордон.

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький вийшов із СІЗО у січні 2025 року під заставу у 30,28 млн грн. У березні 2025 року під заставу 6 млн грн вийшов його спільник - екссуддя Господарського суду Львівської області Василь Артимович. До суддів Михайла Юркевича та Ірини Малех застава складала по 3 млн грн, але невідомо, чи платили вони її.

Туалетна схема у Києві

У березні 2025 року голова земельної комісії у Київраді Михайло Терентьєв вийшов з-під варти під заставу 19 млн 984,8 тис. грн (згодом її зменшили до 17,78 млн грн) у справі земельної корупції ("туалетна схема") Дениса Комарницького. У НАБУ і САП нарікли операцію "Чисте місто". Колишній перший заступник директора КП "Спецжитлофонд" Юрій Леонов - під заставу 4,5 млн грн, колишній заступник директора КП "Київблагоустрій" Олексій Мушта - 7 млн грн. У лютому 2025 року під заставу 15 млн грн вийшов заступник голови КМДА Петро Оленич. Під заставу 50 млн грн вийшла депутатка Київради Олена Марченко.

В рамках туалетної справи у 2026 році були празначені застави для ексзаступника голови КМДА Олександра Спасибка (24,9 млн грн) та його підлеглого Романа Блюміна (15 млн грн). Їх не сплатили, обох у лютому 2026 року відправили до СІЗО. У квітні 2026 року Спасибко вийшов під заставу 20 млн грн, Блюмін вийшов влітку 2026 року після сплати 8 млн грн. Сам Комарницький знаходиться за кордоном.

Локальна корупція

У серпні 2026 року внесли 14 млн 976 тис. грн застави за ексзаступника голови Полтавської облради Олексія Чепурка у справі про вимагання 10% відкатів на ремонті доріг. 6 млн грн внесли за бізнесмена Віктора Прядка. Наразі не внесені застави за депутатів міської ради Полтави Юрія Бражника (33 млн грн), Євгена Диканя (9 млн 984 тис. грн), заступника мера Полтави Тараса Панасенка (998,4 тис. грн).

У червні 2026 року визначили заставу 90 млн грн, яка була внесена, для голови наглядової ради ПрАТ "Юженергобуд" Івана Ясеницького у межах справи про заволодіння коштами державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" під час будівництва Ташлицької ГАЕС. Ціни на обладнання були завищені на 170 млн грн.

У травні 2026 року внесли 2 млн грн застави за ексголову Лисичанської військової адміністрації Віталія Шибіка. Для ВПО з Луганщини придбали дитячий табір на Кіровоградщині, при цьому сплатили зайві 19,3 млн грн.

У квітні 2026 року відпустили під застави першого заступника генерального директора з економіки та фінансів "Південмашу" Костянтина Завгороднього (2,5 млн грн), заступника начальника управління матеріально-технічного постачання ДП "ВО Південмаш" Олександра Пономаренка (4 млн грн, у вересні зменшили до 2,28 млн грн), директора ТОВ "МК Днепр" Михайла Суліцького (4 млн грн). На думку слідства, вказані особи завдали Південмашу понад 19 млн грн збитків у 2022 році.

У грудні 2025 року повідомлено про підозри у справі про корупції в Ізмаїльському морському порті, де, на думку слідства розікрали понад 24 млн грн на закупівлях. Застави призначені для екскерівника порту Андрія Єрохіна (908 400 грн), бізнесмена Сергія Соловйова (3,02 млн грн), їхнім спільникам Сергію Павленку (757 000 грн) та Катерині Альошенковій (908 400 грн). Вірогідно, кошти сплачені, бо про арешт не повідомляли.

У грудні 2025 року повідомлено про підозру колишньому в.о. керівника ДП "Чоразморшлях" Денису Булдакову та підприємцю Андрію Свенському. Першому визначили заставу у 20 млн грн, згодом знизили до 3 млн грн, другому знизили з 4,2 млн грн до 832 000 грн. Станом на серпень 2026 року кошти не сплачені, Булдаков і Свенський під арештом. За цією схемою продано базу техобслуговування у Чорноморськ, збитки державі 70 млн грн.

19 грудня 2025 оголосили підозри депутату Волинської облради Анатолію Вітіву, депутату Луцькради Миколі Федіку і колишньому нардепу Юрію Савчуку в хабарництві. В останнього вимагали 30 тисяч доларів за сприяння в отриманні дозволу на будівництво багатоповерхівки у Луцьку. За Вітіва внесли 6,3 млн грн застави у 2026 році, за Федіка - 4 млн 992 тис. грн, за Савчука 66,5 тис. грн, депутат Луцькради Роман Бондарчук вніс 998 400 грн застави. У вересні 2026 року призначили заставу 4 млн грн депутату Волиньоблради Ігорю Леху, заступнику голови облради Юрію Поліщуку - 266,24 тис. грн.

У грудні 2025 року внесли 4 млн грн за ексдиректора департаменту ЖКГ Донецької ОДА Сергія Гончаренка. Його підозрюють у розтраті та привласнені понад 140 мільйонів гривень на відбудові тепло- та водопостачання в Донецькій області.

У вересні 2025 року внесли 20 млн грн застави за ексголову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу (спочатку їй визначили заставу 500 млн грн, однак довго така сума не вносилася, жінка 11 місяців була під вартою). Її підозрюють у незаконному збагаченні на понад 160 млн грн, відмиванні коштів та недостовірному декларуванні.

У справі екснардепа Юрія Іванющенка та забудовниці Владислави Молчанової щодо ринку "Столичний" у Києві влітку 2025 року випустили під застави: 5 млн грн директора ТОВ "Оілсі" Юрія Цвігуна, 9,08 млн грн за виконавчого директора ТОВ "Ділвай" Антона Ареф'єва та 10 млн грн за адвоката Костянтина Баландіна. Також була призначена застава в 100 млн грн для Владислави Молчанової, однак вона відмовилася платити.

У червні 2025 року під заставу 8 млн грн вийшов Леонід Міндіч (родич Тимура Міндіча) через підозру у розкраданні на закупівлях 12,5 млн грн та плануванні заволодіння 120 млн грн "Харківобленерго". У 2024 році колишній в.о. директора підприємства вийшов під заставу 3,5 млн грн, а виконавчий директор "Енерго-Тайм" Олександр Козир під заставу 3 млн грн.

У травні 2025 року 717,5 тис. грн застави внесла екскерівниця ДП "Укркомунобслуговування" Алла Сушон (яка також фігурувала у справі Олексія Чернишова, де за неї внесли 1 млн грн). Її підозрюють в отриманні неправомірної знижки на придбання 2 квартир у Києві.

У січні 2025 року внесли 60 млн грн за бізнесмена з Дніпропетровщини Леоніда Дубинського. Справа стосується розкрадання 129 млн грн на Аульському водоводі. Ексдиректора КП "Аульський водовід" Олександра Бурчака відпустили під заставу 5 млн грн у лютому. У 2026 році двом їхнім спільницям визначили застави 1,5 млн грн та 1,21 млн грн, у 2025 році ще одній фігурантці визначили заставу 605,6 тис. грн, однак інформації про сплату наразі немає.

Зазначимо, що складений нами список може бути неповним, адже інформацію брали з публікацій у ЗМІ та звітів НАБУ (в яких, втім, не повідомляється про те, хто і які застави вносив). Також пропущені окремі справи, де не зрозуміло, чи були внесені застави.

У список публікації також не потрапили ексголова Донецької ОВА Павло Кириленко (який зараз очолює Антимонопольний комітет) з заставою 20 млн грн, ексміністр аграрної політики Микола Сольський (76 млн грн застави), ексзаступник міністра інфраструктури Василь Лозинський (2,5 млн грн), народний депутат Андрій Одарченко (15 млн грн, який після сплати втік за кордон) - кошти за них внесені раніше за 2025 рік.

Зараз читають на Інформаторі

11:49

Сергій Флеш пропонує відкрити українцям карту руху Шахедів - це збереже сотні життів