Майже трильйон гривень лежить поза банками - очільник Держфінмоніторингу розкритикував українців
Філіп Пронін бідкається, що 926 млрд гривень обертається поза фінансовою системою, а недовіра громадян до інституцій гальмує зростання економіки
Станом на початок 2026 року українці тримають поза банківською системою майже 926 мільярдів гривень готівкою - і це без урахування валюти. Очільник Держфінмоніторингу Філіп Пронін назвав таку ситуацію індикатором глибокої недовіри суспільства до держави та банків. За його словами, Україна залишається однією з найбільш "готівкових" націй Європи, а обсяг заощаджень поза банками суттєво перевищує всі банківські вклади громадян. Проблема - не лише фінансова, а й структурна: гроші не працюють на розвиток економіки.
За офіційними даними Національного банку України, агрегат М0 - тобто готівкові кошти в обігу поза банками - на 1 січня 2026 року становив 926,3 млрд грн. Загальний обсяг грошової маси М2 складав близько 4,02 трлн грн. Відтак частка гривневої готівки сягає приблизно 23% - тоді як у розвинених країнах цей показник зазвичай не перевищує 5-15%, зазначає УкраїнськіНовини.
Як зазначив Філіп Пронін, очільник Державної служби фінансового моніторингу:
"Готівка - це значно більше, ніж просто гроші. Це своєрідний індикатор суспільних процесів, який дозволяє побачити рівень довіри до держави, банківської системи, перспектив економіки та навіть очікування людей щодо власного майбутнього."
Пронін наголосив, що не вся готівка має тіньове походження. Серед легальних джерел він назвав:
- офіційні зарплати та підприємницьку діяльність;
- продаж майна та отриману спадщину;
- банківські депозити, зняті готівкою;
- перекази від родичів із-за кордону.
Водночас велика кількість готівки може свідчити і про тінізацію економіки: приховану зайнятість, виплату зарплат "в конвертах" або дроблення бізнесу для зменшення податків.
Як склалося замкнене коло недовіри
Очільник Держфінмоніторингу простежив, як формувалася недовіра українців до банків. Покоління, що пережило розпад СРСР, пам'ятає знецінення ощадних книжок. Потім були фінансові кризи, банкрутства, девальвації та валютні обмеження. З 2014 року до цього додалася повномасштабна загроза війни.
Для пояснення механізму Пронін звернувся до концепції шведського економіста Гуннара Мюрдаля - теорії кумулятивної причинності. Вона описує два ефекти: ефект поширення, коли успіх однієї сфери стимулює інші, та ефект зворотного впливу, коли ресурси концентруються лише в окремих центрах, залишаючи решту без розвитку. Через цю логіку виникає "пастка бідності".
Стосовно України Пронін описав чотириступеневий цикл, що замикається сам на собі:
- низька довіра до інституцій стимулює накопичення готівки;
- велика кількість готівки поза банками скорочує ресурси для кредитування та інвестицій;
- менше інвестицій означає повільніше економічне зростання;
- повільне зростання не створює підстав для відновлення довіри.
Трудові мігранти - окремий фактор. Протягом багатьох років вони фактично були одним із найбільших інвесторів національної економіки. Значна частина валютної готівки в домогосподарствах має цілком легальне походження та підтверджується офіційними доходами.
Служба посилила тиск на власників готівки
Держфінмоніторинг посилює перевірки операцій із готівкою при купівлі нерухомості. Зокрема, як раніше оголосив Пронін, фінансова розвідка прискіпливо перевірятиме покупців елітного майна, якщо ті розраховуються готівкою без підтвердження її походження. Служба вже отримала розширені повноваження для аналізу підозрілих угод на ринку нерухомості.
Паралельно Верховна Рада взялася за самого Проніна. До парламенту його викликали, як зазначає Інформатор, через захмарну зарплату та незрозумілі відрядження. На слуханнях Пронін розповів про 100 млн грн, вкрадених Коломойським, - проте визнав, що це менше 0,1% від загальної суми зниклих коштів ПриватБанку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
