Поганий мир як загроза Європі: WSJ з'ясував, чому союзники України не приймають компроміс із Кремлем
Для європейських столиць мирна угода, що послаблює Україну і легалізує російську агресію, становить більшу небезпеку, ніж затяжна війна. У ЄС побоюються, що поступки Москві лише наблизять нову ескалацію на континенті
Для європейських партнерів України невигідний мир є більшою загрозою, ніж затяжна відсутність домовленостей. Підтримка Києва з боку Європи продиктована не лише цінностями, а й прагматичним інстинктом самозахисту. Офіційно європейські лідери пояснюють свою позицію захистом демократії, міжнародного права та спротивом російській агресії.
Про це пише The Wall Street Journal. Водночас за цими аргументами стоїть глибше переконання: компроміс, який зіграє на користь Кремля, може стати каталізатором подальшої ескалації війни вже на всьому континенті. У Брюсселі та інших столицях побоюються, що Росія здатна використати переговори як паузу для нарощування військової потужності, зміцнення оборонної промисловості та утвердження віри у власну безкарність і слабкість НАТО. Країни Європи, які й без того відчувають фінансовий тиск, усвідомлюють: у разі провалу стримування їм доведеться різко збільшувати оборонні бюджети та готуватися до довгострокового протистояння.
Відсутність миру як найменше зло
Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на якнайшвидшому завершенні війни Росії проти України. Проте для європейців і самої України угода, яка залишає Київ ослабленим і незахищеним, є неприйнятною. У такому разі відсутність миру розглядається як менше зло.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підкреслив, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. За його словами, без справедливого і тривалого миру для Києва неможливо гарантувати стабільність на самому континенті.
Розбіжності між США та Європою свідчать про глибший стратегічний конфлікт. У Вашингтоні прагнуть відновлення контактів з Москвою заради так званої "стратегічної стабільності", сподіваючись знизити ризик масштабнішої війни. Деякі представники американської адміністрації також бачать у цьому потенційні економічні вигоди.
Натомість Європа та Україна вважають Росію довготривалою загрозою. Вони переконані, що будь-яка довіра до Кремля можлива лише після реальних і перевірених змін, а до того моменту агресора слід жорстко стримувати.
Москва ж звинувачує Захід у веденні "непрямої війни" проти РФ через підтримку України. Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія готова до прямого протистояння, якщо Європа цього прагне. Кремль стверджує, що союзники Києва зацікавлені не в мирі, а у війні "до останнього українця". Водночас сама Росія відкинула мирні ініціативи США і не демонструє готовності припиняти бойові дії.
Суперечності між союзниками особливо загострилися під час переговорних процесів, ініційованих США. Вони ще більше ускладнили відносини між Європою та Вашингтоном.
В оновленій Стратегії національної безпеки США європейські підходи до війни названо "нереалістичними". У відповідь лідери ЄС застерегли президента Володимира Зеленського від будь-яких серйозних поступок без чітких гарантій того, що станеться, якщо Росія знову порушить угоду.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що Європа не прийме миру, який по суті означає капітуляцію та відкриває Москві шлях до подальшої експансії. Опитування серед європейських експертів з безпеки показало: одним із найбільших ризиків для ЄС у найближчий рік вважається припинення війни на умовах, вигідних Росії. Іншим серйозним викликом є гібридна війна, яку Москва вже фактично веде проти Європи.
Аналітики Університету Європейського Союзу зазначають, що мир, який закріпить територіальні здобутки Кремля, не лише винагородить агресію, а й підірве майбутнє України як незалежної держави та продемонструє неспроможність ЄС гарантувати власну безпеку. Генсек НАТО Марк Рютте попередив: у разі реалізації російського сценарію війська РФ опиняться на ще довшому кордоні з Альянсом, що суттєво підвищить ризик прямого збройного зіткнення. Це змусить НАТО різко посилювати військову присутність і прискорювати зростання оборонних витрат.
Які питання залишилися неузгодженими
Після переговорів у Берліні, зокрема багатогодинної зустрічі Зеленського з представниками Трампа, окреслилися можливі параметри угоди, здатної частково заспокоїти Київ і європейські столиці. США пообіцяли активніше підтримувати систему гарантій безпеки для України, однак ключове питання територій залишається відкритим.
Європейські країни намагаються відвернути Вашингтон від компромісів, які можуть посилити позиції Кремля. Зокрема, вони разом з Україною відхилили пропозицію про відведення українських військ з укріплених позицій на Донбасі.
Перед урядами ЄС постає складне рішення - чи готові вони взяти на себе фінансовий тягар подальшої підтримки України. Союз заморозив російські активи, наполягаючи, що без виплати репарацій кошти не мають бути повернуті Москві. Водночас у США розглядають ідею використати частину цих грошей для спільних економічних проєктів з РФ.
На саміті в Брюсселі лідери ЄС мають вирішити, чи спрямувати заморожені активи на фінансування масштабної позики Україні. Без цієї допомоги Київ уже навесні може зіткнутися з критичним дефіцитом коштів, що суттєво послабить його позиції на переговорах.
Оскільки США майже згорнули фінансову підтримку, рішення Європи стає визначальним. Альтернативні джерела фінансування практично відсутні.
Експерти зазначають, що ці кошти знадобляться як для післявоєнного відновлення, так і для оборони у разі продовження війни. У будь-якому сценарії використання заморожених російських активів розглядається як внесок у безпеку України та всієї Європи.
Американські дипломати заявляють, що переговори наближаються до фінальної стадії, однак найскладнішими залишаються питання контролю над Донецькою областю та майбутнього Запорізької АЕС. Очікується, що Володимир Зеленський найближчим часом відповість на пропозиції США, водночас Україна готує власне бачення мирного врегулювання.
Слідкуйте за нами у Telegram
