Податкова служба автоматично отримує дані про закордонні рахунки українців - юрист розкрив подробиці
ДПС третій рік отримує дані CRS про рахунки українців за кордоном - юрист пояснив, що це означає.
Автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та іноземними юрисдикціями за стандартом CRS працює вже третій рік поспіль, і Податкова служба отримує дані про закордонні рахунки українців щороку і без окремих запитів. Станом на середину 2026 року угоду про обмін підписала 121 юрисдикція, а торік Україна фактично провела двосторонній обмін даними з 71 країною. Про механізм цього обміну та наслідки для власників іноземних активів розповідає податковий юрист Вадим Оксентюк. Найгостріше питання для українців за кордоном - що саме з їхніх фінансових даних уже опинилося в руках українських фіскальних органів.
Юридична основа обміну - Багатостороння угода компетентних органів MCAA CRS від 29 жовтня 2014 року, до якої кожна юрисдикція приєднується окремо. За словами Оксентюка, механізм обміну простий: банки, брокери, страхові компанії й окремі інвестиційні фонди визначають податкове резидентство власників рахунків, збирають встановлений пакет даних і щороку передають його своїй податковій, яка автоматично пересилає інформацію податковим органам країн, резидентами яких є власники рахунків.
"Ключове слово - автоматично. Не за запитом, не за підозрою, не вибірково. Щороку, за всіма підзвітними рахунками", - зазначив податковий юрист Вадим Оксентюк.
Юрист навів приклад типового запиту, з якого починаються перевірки: на рахунку за кордоном 500 тисяч доларів, а офіційний дохід за п'ять років - лише 500 тисяч гривень. Податкова бачить обидві цифри одночасно і саме такі розбіжності стають підставою для подальших перевірок.
Що вже передали українській податковій за три роки
Оксентюк описав хронологію обміну поетапно:
- 2024 рік - перший обмін завершився 30 вересня, звітний період охоплював друге півріччя 2023 року, під розкриття потрапили переважно рахунки фізосіб із високою вартістю та нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року;
- 2025 рік - коло розширилося на рахунки фізосіб із низькою вартістю до 1 млн доларів і рахунки організацій із залишком понад 250 тисяч доларів;
- 2026 рік - уперше в обмін даними з Україною включається Швейцарія, передача відбудеться восени за весь 2025 податковий рік.
Юрист наголосив, що обмін передає не просто факт існування рахунку, а конкретний пакет даних.
"У звіті відображається вся сума операції, а не ваш прибуток. Продали цінні папери на мільйон євро, купивши їх колись за дев'ятсот тисяч - податкова побачить мільйон. Доводити витрати на придбання й реальний фінансовий результат доведеться вам", - пояснив податковий юрист Вадим Оксентюк.
До пакету даних, який передається під час обміну, входять:
- ідентифікаційні дані власника - прізвище, ім'я, адреса, дата й місце народження, податковий номер у юрисдикції резидентства;
- дані про контролюючих осіб для рахунків юридичних осіб, тобто кінцевих бенефіціарних власників;
- номер рахунку, назва та ідентифікатор фінансової установи;
- залишок або вартість рахунку на кінець звітного року;
- суми відсотків, дивідендів та інших доходів, нарахованих на рахунок;
- валова виручка від продажу фінансових активів.
Окремо юрист звернув увагу на другий канал перевірки - запит по конкретній особі, який регулюється пунктом 73.6 Податкового кодексу. На відміну від автоматичного обміну, такий запит застосовується вибірково, коли потрібна інформація про конкретну особу чи операцію, юрисдикція не бере участі в автоматичному обміні з Україною, або в отриманих даних CRS є розбіжності, які неможливо усунути наявною інформацією.
Чому статус нерезидента вже не приховати
Автоматичний обмін даними прив'язаний не до громадянства, а до податкового резидентства особи. Це означає, що навіть ті, хто вважає себе фактично нерезидентом, але юридично не оформив цей статус, можуть потрапити під розкриття даних як українські резиденти.
Раніше Інформатор повідомляв, що Державна податкова служба та Держприкордонслужба перейшли на автоматизований електронний обмін даними між своїми системами - документ підписали очільниця ДПС Леся Карнаух та виконувач обов'язків голови Держприкордонслужби Валерій Вавринюк. У відомствах наголосили, що йдеться виключно про технічну взаємодію двох служб, а обмежень на виїзд за кордон через податкові борги ця система не запроваджує. Також ми писали про дилему між статусом податкового резидента і нерезидента України для українців за кордоном - адвокат Богдан Янків пояснював, що зміна статусу вимагає документального підтвердження розірвання центру життєвих інтересів в Україні, інакше особа ризикує потрапити в пастку подвійного оподаткування.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
