Податки за кордоном: адвокат роз’яснив, коли виникає обов’язок сплати
Податки за кордоном для українців залежать від резидентства та зв’язків з Україною
Податковий обов’язок за кордоном залежить від статусу резидентства, який визначається «центром життєвих інтересів» в Україні. Якщо особа зберігає тісні зв’язки з країною, вона залишається резидентом і зобов’язана декларувати всі доходи, зокрема іноземні. Якщо ж ці зв’язки розірвані, вона набуває статусу нерезидента та сплачує податки лише з доходів в Україні. Про це Інформатору розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Згідно з нормами Податкового кодексу України (ПКУ), визначальним фактором для сплати податків є не наявність українського паспорта, а збереження статусу податкового резидента. Такий статус визначається за наявністю «центру життєвих інтересів» в Україні.
Якщо особа зберігає українську реєстрацію місця проживання (прописку), має активний ФОП або якщо в Україні залишається проживати її родина, вона вважається резидентом. У такому випадку особа зобов'язана декларувати та оподатковувати свої глобальні доходи — тобто ті, що отримані в будь-якій країні світу.
Якщо ж громадянин остаточно розірвав юридичні та економічні зв'язки з державою (виїхав на ПМП, знявся з реєстрації, ліквідував бізнес), він набуває статусу нерезидента. У такому разі податки сплачуються лише з доходів, отриманих на території України.
Які податки підлягають сплаті та як оподатковується соціальна допомога?
Загальний принцип вітчизняного законодавства полягає в тому, що з будь-якого іноземного доходу необхідно сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Однак, зважаючи на специфіку вимушеної міграції, ПКУ (п. 170.11-1) закріплює спеціальну пільгу: соціальні виплати, які українці отримують від урядів інших держав або міжнародних фондів як біженці чи особи з тимчасовим захистом, повністю звільняються від оподаткування.
"Держава не стягує податки з коштів, виділених на базове забезпечення життєдіяльності. При цьому є одна вимога: ці неоподатковувані суми обов'язково треба вказати у річній декларації. Це дозволяє сформувати прозору історію походження капіталу і знімає ризики під час майбутніх перевірок фінансового моніторингу", - вказав Шабельніков.
Механізм декларування іноземних доходів та майна
Громадяни, які мають іноземні надходження, зобов'язані щороку (до 1 травня) подавати «Декларацію про майновий стан і доходи». Найпростіше та найшвидше це зробити онлайн через Електронний кабінет платника податків. У декларації фіксуються абсолютно всі надходження: від заробітної плати до соціальних пільг.
Щодо майна, то нерухомість чи транспортні засоби, придбані за кордоном, не обкладаються в Україні жодними додатковими податками. Проте податкова служба відстежує співвідношення між вашими офіційно задекларованими доходами та реальними витратами.
"Тому повне і чесне декларування є вашим юридичним щитом, який документально підтверджує легальність коштів, за які були придбані іноземні активи", - наголосив Шабельніков.
Як працює механізм усунення подвійного оподаткування?
Адвокат нагадав, що подвійне оподаткування — це правова колізія, за якої з одного й того ж доходу податок утримується спочатку в країні працевлаштування/перебування, а потім обов'язок його сплати (ПДФО) виникає ще й в Україні. Для уникнення таких ситуацій діють міжнародні двосторонні угоди.
Згідно з п. 13.5 ПКУ, українське законодавство дозволяє зарахувати податок, вже сплачений за кордоном, у рахунок вітчизняного ПДФО. Для того, щоб скористатися цим правом, платнику необхідно пройти процедуру легалізації:
- Отримати офіційну довідку від іноземного фіскального органу про суму сплаченого податку.
- Легалізувати цей документ (як правило, через проставлення апостиля).
- Зробити нотаріально засвідчений переклад документа українською мовою.
Ці документи подаються разом з річною декларацією, після чого сума ПДФО до сплати в Україні пропорційно зменшується або анулюється. Важливий нюанс: дія міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування не поширюється на військовий збір. Тому 1,5% необхідно буде сплатити до бюджету України у кожнім разі, незалежно від обсягу податків, сплачених за кордоном.
Що важливо знати про декларування доходів та податкову знижку
Раніше у Податковій службі зазначали, що кампанія декларування доходів громадян тривала до 1 травня. Водночас ті, хто хоче скористатися правом на податкову знижку, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня поточного року.
Громадяни можуть включити до податкової знижки витрати на благодійність, здійснені протягом року, за умови дотримання вимог законодавства. Зокрема, кошти або майно мають бути передані неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до відповідного Реєстру на дату надання допомоги.
До податкової знижки включається сума витрат, що не перевищує 4% загального оподатковуваного доходу платника за звітний рік. Для їх підтвердження необхідні відповідні документи: квитанції, фіскальні або товарні чеки, касові ордери чи копії договорів (за наявності).
Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску. Їх копії подаються разом із податковою декларацією, а оригінали залишаються у платника й зберігаються протягом установленого строку давності. На вимогу органу контролю платник також має надати підтвердження доходів або витрат, заявлених для отримання податкової знижки.
Коли податкова знижка не надається
Якщо кошти перераховані на особисті рахунки волонтерів, такі суми не враховуються для отримання податкової знижки. Так само права на неї не дають внески на спеціальні рахунки, зокрема Національного банку України або UNITED24, оскільки ці установи не мають статусу неприбуткових організацій у розумінні податкового законодавства.
Громадянам перед здійсненням платежів рекомендують перевіряти наявність юридичних осіб у відповідних реєстрах. Це допоможе правильно визначити витрати, які можна включити до податкової знижки.
Читайте нас у Facebook
