Підозра Єрмаку змінить геть усе для Зеленського – про що не кажуть у новому колі справи Мідаса

Корупція у найвищій владі може не бути доведена у суді, але суспільство вже зробило висновки – навіть за припущення, що ці висновки маніпулятивні

Зеленський, Єрмак.
Після підозри Єрмаку суспільство остаточно зрозуміло, "хто такий Вова": на гроші від корупційних схем в Енергоатомі президенту будували дачу в Козині. Але це ще не доведено. Колаж: Інфоматор-Україна.

Ексголові Офісу президента Андрію Єрмаку 11 травня НАБУ вручило підозру. Як сказав речник Зеленського Дмитро Литвин, це не стало приголомшливою новиною для Офісу президента. Там очікували цієї підозри та імовірно розуміли про наслідки. А наслідки жахливі... Справа не особисто в Єрмаку, який все одно вже збитий льотчик, оскільки пішов з посади голови ОП. Справа в тому, що нові епізоди плівок Міндіча з очевидністю демонструють, що гроші з корупційних відкатів в Енергоатомі, які збирав Міндіч та Цукерман, потім передавалися ексвіцепремʼєру Чернишову – і на ці гроші будували хатинку «для Вови». А хто такий Вова? Саме зараз, коли Єрмаку висунуто підозру, вже ніхто не має сумнівів, хто він такий. Але є важливі нюанси.

Тепер всім зрозуміло, "хто такий Вова"

«Сам факт вручення підозри ексголові Офісу президента не міг стати інформаційною та політичною бомбою, і він нею не став», - висловив свою думку депутат Макс Бужанський у Telegram.

Пан Бужанський помилився. Підозра Єрмаку виглядає, як останній акт пʼєси, що написана талановитим сценаристом. Давайте згадаємо:

  • Акт 1. Підозра Чернишову. Ніхто нічого не зрозумів. Ще одного високопосадовця спіймали на крадіжках, буває. Дивною була лише реакція у вищих колах влади: там злякалися. З переляку навіть зʼявився законопроєкт, який скасовував незалежність НАБУ та САП та підпорядковував їх контрольованому владі генпрокурору. Коли цей законопроєкт було скасовано під тиском західних партнерів України та громадськості («Майдан картонок), стало зрозуміло – цей акт влада безнадійно програла.
  • Акт 2. Справа Міндіча, Цукермана, міністра Галущенко, його коханки-міністерки, творчого гурту з Енергоатома та оприлюднення частини «плівок Мідаса». Так, справді, це була справжня інформаційна та політична бомба. Корупція в найближчому оточенні Зеленського! Під слідством – його друзі та товариші по Кварталу. Суспільство зрозуміло дещо навіть цікавіше, за деталі біографії конкретних фігурантів справи. Гроші з відкатів Енергоатому виводили у тому числі на будівництво «хатинок». Серед цих хатинок могла бути хатинка Зеленського (а могла і не бути). Але влада вдало намагалася робити вигляд, що це стосується не її в цілому, а лише окремих персонажів. Вона не заважала роботі детективів, підтримувала звинувачення. І в цьому акті, на відміну від попереднього, влада майже виграла.

Єдиний прокол, який викликав питання – абсурдне рішення відпускати молодь до 25 років за кордон без обмежень. Це під час війни та дискусії у суспільстві щодо зниження мобілізаційного віку. Всім стало зрозуміло – відпускають саме тих, хто став рушильною силою «Майдану картонок». Тобто будуть нові викриття, новий спротив влади – і нові протести. І влада готується до них – позбавляється тих, хто здатен йти на протест. Дорослі чоловіки не прийдуть – їх мобілізовують. А молодь хай їде за кордон.

Майдан картонок
Той самий Майдан картонок, який налякав владу та змусив відкликати закон про скасування незалежності НАБУ у Києві 22 - 31 липня 2025 року. Фото: wikipedia
  • Акт 3. Обшуки у Єрмака та його відставка з посади голови ОП. Це була ще одна «бімба». Бо справа навіть не в обшуках, а в реакції президента. Він звільнив Єрмака. Тобто він намагався обірвати ниточки, що вели б від крадіїв у владі до нього особисто. Єрмак був надійною опорою Зеленському, проте президент майже не коливався. І цей акт влада виграла беззаперечно. Особливо у той момент, коли ОП очолив Кирило Буданов, популярна особистість.
  • Акт 4. Нові зливи з плівок Мідаса. Ніяких звинувачень, навіть ніяких офіційних документів. Це ж не НАБУ оприлюднило нові докази. Це журналісти десь знайшли (а де – не кажуть). Суспільство зрозуміло схему цілком: гроші, вкрадені на корупції в Енергоатомі, йшли на будівництво «кооперативу Династія» – 4 будинки, у тому числі для «Андрія» та «Вови». Тобто Вова, ким би він не був, знав, що будинок для нього будують на гроші, які зʼявилися злочинним шляхом. Цей акт влада принаймні не програла. Бо все це були лише букви – жодних реальних доказів.
  • І ось нарешті акт 5. Підозра Єрмаку. Є велика різниця між неофіційними зливами з плівок та офіційними звинуваченнями на адресу Єрмака. Ще цікавіша додаткова інформація. НАБУ навіть продемонструвала дизайнерські проєкти, розроблені для «будинку Андрія». «Сучасний стиль чи класика?» - питає дизайнерка. – «Мікс!» - лаконічно відповідає Андрій (Єрмак). І тепер геть не лишилося сумнівів, хто є власником останнього будинку (чи першого, як зазначено в документах архітекторів). Тобто 11 травня суспільство зрозуміло геть усе. А українське суспільство ніколи раніше подібні речі не пробачало нікому.
Підозра Єрмаку
Єрмак отримує підозру від детективів НАБУ 11 травня у Києві. Фото з відкритих джерел. 

І тут справді доречно навести цитату з експрессекретарки Зеленського Юлії Мендель – у скандальному інтервʼю з американським пропагандистом Такером Карлсоном.

«В 2021 році в нього почав падати рейтинг. Він зібрав нараду комунікаційників і сказав, ви, хлопці, погано працюєте. Одна колега почала з ним сперечатися, доводячи, що якщо «ви обіцяєте, але нічого не відбувається», то люди будуть знати про це. Він відповів: мені потрібна 1000 «говорящіх голов», які розповідатимуть, що все в нас добре. Вона контраргументувала: якщо ви обіцяли 10000 ВПЛ, що буде житло, але роздали 10 квартир – люди будуть знати про це», – розповіла Мендель.

Саме це – підсумок підозри Єрмаку. Люди тепер будуть знати про це. Більших по масштабу підозр, ніж підозра Єрмаку, не варто очікувати.

«Президент України не фігурував і не фігурує в межах досудового розслідування», – заявив 12 травня голова НАБУ Кривонос.

Ця заява логічна: НАБУ за законом не може розслідувати справу проти президента. Але цього і не потрібно – люди все знають. І наслідки будуть…

Якщо мета була саме у наслідках, вона досягнена.

Кримінальна справа чи піар-акція

Але як завжди, є нюанси. Те, що викликає сумніви...

Головний нюанс – шалена медійна підтримка розслідування проти вищої влади. Так, звісно ж українські журналісти критикували й попередників Зеленського. Таке відбувалося і за часів Порошенка – і навіть за часів Кучми. Журналісту Георгію Гонгадзе звинувачення на адресу Кучми коштували життя (і не лише йому).

Зеленського також раніше на телеефірах та у публікаціях медіа критикували та навіть ображали. Здебільшого це робила проросійска телемережа Медведчука-Мураєва та інша – «порошенківська медіаспільнота». Проте зараз це роблять медіа, які в цілому виглядають обʼєктивними та лояльними до влади – такі як Українська правда.

Журналісти, які задіяні в розслідуванні, демонструють вражаючу обізнаність. Журналіст УП Михайло Ткач моментально опинився в центрі Києва, де відбувався обшук у Єрмака 11 травня. Він знав, як Єрмак пересувається містом та навіть отримав від нього коротенький коментар.

Навіть неважливо насправді, як це пояснити – шаленим фахом пана Ткача чи тим, що спецслужби, можливо саме НАБУ, зливають журналістові важливу інформацію. Питання в іншому – як суспільство сприймає добре скоординований наїзд правоохоронців та журналістів на владу, останнім постраждалим у якому автоматично стає президент Зеленський.

Ми ж не дарма розклали історію плівок Мідаса, як пʼєсу у пʼяти актах. Якщо є пʼєса, то є й режисер. Але хто він?

І тут варто нагадати ось які факти:

  1. НАБУ та САП не лише незалежні правоохоронні органи (в країні де всі інші правоохоронці залежать від президента). Вони певною мірою непідконтрольні України, бо є частиною зобовʼязань держави по боротьбі з корупцією. Але контроль над ними є. Вважається, що НАБУ співпрацює з ФБР та безпосередньо контролюється з Вашингтону.
  2. Як відомо, Володимир Зеленський відмовився погодити умови мирної угоди, які висунула Росія та негласно схвалила адміністрація Трампа. Зокрема він відмовився віддавати Путіну Донбас.
  3. Авторитетне видання The Washington Post наводило інформацію щодо погроз з боку Білого дому оприлюднити факти корупції в оточенні Зеленського у разі, якщо він не погодиться укласти мирну угоду з РФ.
Журналіст Ткач та Міндіч
Журналіст УП Михайло Ткач став суперзіркою журналістики, коли знайшов Міндіча в Ізраїлі та навіть записав з ним інтервʼю. Фото: Українська правда

Чи не це ми зараз спостерігаємо? Тобто чи Америка не намагається тиснути на Зеленського через корупційні розслідування, які докладно висвітлюють у відомих медіа? До речі найактивніші медіа мають спільного власника з іноземним походженням?

Незграбний несмак

Цікавий факт: інтервʼю експрессекретарки Зеленського Юлії Мендель Такеру Карлсону, де вона наводить слова Зеленського, що «український народ не готовий до демократії» та що «йому потрібна геббельсівська пропаганда», а також натякає, що президент регулярно вживає кокаїн, вийшло майже водночас з обшуками в Єрмака. Також треба розуміти, що пані Мендель – маленька, але дуже амбітна людина. Вона готова продавати інсайди заради популярності та грошей, але достовірність цих інсайдів під великим питанням.

Тобто казати Мендель може будь що – але завжди вчасно. Після обшуків у Єрмака, Мендель розповідала, що Єрмак нібито радився з колдунами та екстрасенсами та ледь не приносив котів у жертву дияволу на цвинтарях.

З урахуванням цього факту все виглядає, як реальна пʼєса, що була добре зрежисована. Надто добре, вважає Максим Бужанський.

«У митця має бути почуття міри, саме воно відрізняє шедевр від незграбного несмаку, а тут незграбності хлюпнули відром», – написав Бужанський.

Але висновки у людей будуть різними. І єдиний ключовий – не треба красти.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити