ПФУ відмовив вдові у виплаті допомоги на поховання чоловіка - що вирішив суд
У ПФУ вказують, що заявниця обрала не вірний спосіб захисту її порушеного права
Жінка звернулася до Пенсійного фонду з документами про виплату допомоги на поховання померлого чоловіка. Одна їй відмовили через розбіжність у написанні її ім'я у документах. Про це йдеться у рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, опублікованому 15 серпня 2025 року.
Жінка була дружиною покійного чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 11 серпня 1973 року. Чоловік заявниці помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дрогобицьким відділом державної реєстрації цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 7 липня 2025 року вона звернулася до відділу обслуговування громадян з документами про виплату допомоги на поховання померлого чоловіка. Однак, працівники відділу обслуговування громадян повідомили їй про, те що ними не можуть прийняти документи на виплату допомоги на поховання посилаючись на те, що в результаті перевірки документів, що підтверджують родинні стосунки виявлено наступне: у поданому свідоцтві про одруження виявлено розбіжність у написанні ім'я заявниці у документах унеможливлюють реалізувати її право на отримання допомоги на поховання.
Від ГУ ПФУ у Львівській області 14.08.2025 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Зазначили, що з вказаної заяви вбачається спір про право та заявницею обрано не вірний спосіб захисту її порушеного права.
Яким було рішення суду?
Позов жінки задовольнили. Суд вирішив встановити факт, що громадянка вказана у свідоцтві про укладення шлюбу від 11.08.1973 року, виданого 11 серпня 1973 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради депутатів трудящих Львівської області УРСР, якій після одруження присвоєно прізвище, є однією і тією ж особою.
"Згідно з лінгвістичним експертним висновком, виданого доктором філологічних наук, професором кафедри української мови ДДПУ 17.07.2025 року, записи українською мовою особового імені є повноцінними варіантами того самого документального імені. Розходження між записами виникли внаслідок різного написання того самого імені під впливом розмовного мовлення, що не суперечить граматичним нормам української мови загалом, зокрема й офіційно-діловому стилю. Предметом розгляду заяви є встановлення факту, що має юридичне значення. Суд бере до уваги доводи заявниці про те, що усунути помилку іншим способом, окрім як встановлення у судовому порядку факту, що має юридичне значення, неможливо. Суд вважає обґрунтованими доводи заявниці про те, що встановлення даного факту дасть їй можливість розпоряджатись належними їй правами. Відтак, в цьому випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а тому доводи представника відповідача про наявність спору про право та залишення заяви без розгляду є безпідставними. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
