Голова окупаційної влади українського півострову Сергій Аксьонов визнав брак допомоги та зростання тривоги на півострові, а військовий аналітик Юрій Береза назвав головне завдання ЗСУ для контролю над морем
На окупованому Кримському півострові наростає паніка - росіяни масово продають нерухомість, ціни рухнули, а окупаційний керівник Сергій Аксьонов на закритій нараді визнав: допомоги з материка не буде, є проблеми з харчами та паливом. Ізоляція Криму дронами набирає обертів: вже у червні Сили оборони завдали серії потужних ударів по переправах і логістичних вузлах. Паралельно загострюється питання безпеки Чорного моря - ворог продовжує атакувати цивільні судна, у тому числі під прапором Панами, а нещодавно рятувальна операція ВМС знадобилася морякам, яких підпалили.
Де знаходиться стратегічний ключ до безпеки морських коридорів - розповів військовий експерт Юрій Береза в етері телеканалу Київ 24.
Нагадаємо, що на закритій нараді Аксьонов визнав, що без підтримки з материка на окупованому півострові залишаються нерозв'язаними проблеми з постачанням продовольства і палива. Також ішлося про те, що ФСБ вже переважно виведена на материк, а на тлі масового від'їзду росіян активізується українська агентура. Ці відомості збігаються з публічними фактами: Інформатор раніше писав, що масовані атаки по кримській логістиці та ППО тривають кілька тижнів поспіль і підривають здатність окупантів захищати наземні маршрути. Впродовж червня 2026 року Сили оборони завдали серії потужних ударів по переправах, і міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що "по суті відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться на острів".
"Нам потрібен радіолокаційний контроль над Чорним морем. Нам потрібна співпраця з Туреччиною. Нам потрібно прибрати все, що пов'язано з радіолокацією, тобто осліпити московитів. От це одне із самих головних завдань. Сліпі московити, коли вони не будуть бачити простір - що відбувається - якщо ми це закриємо, в першу чергу, ми закриємо будь-яку можливість для того, щоб московити могли нападати на цивільний флот. Той, хто володіє Кримом - у кого знаходяться засоби розвідки, дорозвідки і спостереження - в першу чергу зможе контролювати весь трафік будь-якого водного транспорту, який рухається Чорним морем",- заявив Юрій Береза.
Береза також наголосив, що Україна недопрацьовує у взаємодії з Туреччиною - найбільшою армією НАТО після США. За його словами, якщо Анкара перетвориться з нейтрала хоча б на неформального помічника - навіть без публічних заяв - це відкриє нові можливості для захисту морських коридорів. Депутат підкреслив: московити б'ють і по суднах під турецьким прапором, що має стати додатковим аргументом у дипломатичних переговорах.

Ключова теза Берези полягає в тому, що контроль над Кримом означає контроль над радарами і системами спостереження - а значить, над усією акваторією Чорного моря. Поки ці системи залишаються в руках окупантів, ризик для цивільного судноплавства не зникне. Знищення радіолокаційної інфраструктури на півострові та глибша взаємодія з Туреччиною - дві умови, за яких українські морські коридори стануть безпечнішими.
Анкара виконує роль посередника між Україною та Росією ще з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Саме завдяки турецькому посередництву у 2022 році вдалося укласти "зернову угоду", яка дозволила українському зерну виходити до світових ринків через Чорне море. Утім, Береза наголошує: в безпековому вимірі потенціал цього партнерства задіяний не повністю.
Турецький уряд різко відреагував на атаки українських дронів проти танкерів тіньового флоту у своїй виключній економічній зоні. Речник турецького МЗС Онджу Кечелі заявив, що турецька влада "з занепокоєнням спостерігає" за ситуацією.
"Ці інциденти створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та навколишнього середовища в регіоні", - зазначив речник.
Це свідчить про те, що Анкара має власний інтерес у безпеці чорноморської акваторії - і саме цей інтерес Береза пропонує перетворити на підґрунтя для ширшої взаємодії.

Удари по мостах у Криму та на Херсонщині стали частиною системної кампанії з відсікання окупантів від материкових шляхів постачання. Впродовж червня 2026 року Сили оборони завдали серії потужних ударів по переправах. Після руйнування Чонгарського мосту окупаційна адміністрація рекомендувала використовувати альтернативні маршрути через Армянськ і Перекоп. Паливний дефіцит та перебої з постачанням у Севастополі - прямий наслідок цієї кампанії.
Україна готується отримати від НАТО п'ять протимінних кораблів, адже мінна небезпека залишається однією із головних загроз у Чорному морі. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що міни - це спільна проблема України та її сусідів у Чорному морі, зокрема й трьох членів НАТО - Румунії, Болгарії та Туреччини. Саме ця спільна вразливість, на думку Берези, має стати основою для повноцінного оперативного партнерства з Анкарою - не лише дипломатичного, а й розвідувального.