Ситуація стала критичною - усі червоні лінії неписаного українського суспільного договору перейдено
Найбільш радикальні та часом руйнівні зміни в Україні починалися зазвичай у листопаді. Це ще раз доводить, що зараз ми влетіли в глибоку політичну кризу: Зеленський відмовився звільняти низку політиків, які “замазані” у корупції, і ймовірно готує удар у відповідь по НАБУ. При цьому Америка схиляє Зеленського до підписання капітуляції.
Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року, коли Янукович остаточно відмовився від євроінтеграції.
Помаранчева революція розпочалася 22 листопада 2004 року після оприлюднення результатів виборів із явними ознаками фальсифікацій. Тоді виявилося, що на окремих виборчих дільницях (у Луганській області) проголосували 105% і більше виборців, і всі переважно за Януковича.
Ось ще менш відома дата: 28 листопада 2000 року було оприлюднено плівки Мельниченка, з яких випливало, що президент Кучма може бути причетний до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Незабаром розпочалася акція «Україна без Кучми», під тиском якої Кучма втратив силовиків Деркача (не того, який зрадник, а його батька) та Кравченка (міністра внутрішніх справ), на яких режим Кучми на той час якраз і тримався. В результаті тих подій двері у велику політику відкрилися для Медведчука та Януковича.
До речі, призначення Януковича прем'єром також відбулося 21 листопада (2002 року).
По-перше, фракція Слуга народу може заблокувати голосування у Раді. Частина фракції незгодна зі спробою влади захищати корупціонерів, а нардеп Микита Потураєв опублікував маніфест, в якому закликають створити “коаліцію національної стійкості” з проукраїнськими силами у парламенті, а потім сформувати “Уряд національної стійкості”.
По-друге, корупційний скандал розгортатиметься й далі. Зеленський може спробувати зупинити його, атакувавши керівництво НАБУ та САП та звинувативши їх у зв'язку з росіянами. Справа про це може ґрунтуватися на свідченнях нардепа-втікача від ОПЗЖ Федора Христенка, якого не екстрадували в Україну за прийнятою міжнародною процедурою, а вивезли з ОАЕ внаслідок політичної домовленості між місцевою владою з одного боку та секретарем РНБО Умеровим з іншого.
У “поверненні” Христенка (СБУ стверджує, що він повернувся в Україну цілком добровільно) брав участь легендарний шеф контррозвідки СБУ Поклад (що навряд чи підтверджує версію добровільного повернення екснардепа). Наразі Христенко дає свідчення про зв'язки керівництва НАБУ з Москвою. А може й у тому, що НАБУ убило Кеннеді, бо Христенко абсолютно все одно, які саме свідчення давати, аби врятувати себе.
У разі атаки на НАБУ Україна може втратити всю європейську допомогу, у тому числі й військову, якої й так стало надзвичайно мало.
По-третє, на тлі корупційного скандалу з’явився американський мирний план, який більше схожий на капітуляцію Києва. Українська влада навряд чи прийме цей план, але тоді зросте ризик, що Америка знову зупинить постачання зброї та розвідданих. І в умовах, коли утримувати фронт і так надзвичайно складно, подібне рішення може призвести до його обвалу.
Окрім цього, очікується, що атака на антикорупційні інститути буде супроводжуватися персональними ударами проти низки політиків. Серед ймовірних кандидатів називають:
Щось із цих пунктів реалізується, щось ні, проте ситуація стала критичною. Усі червоні лінії неписаного українського суспільного договору перейдено. Як саме розвиватиметься ситуація, неясно. Але чекати залишилось буквально кілька днів.
Експерти не мають точної відповіді на питання, чому листопад так часто має критичне значення для політичного устрою України. Одна з версій – сезонність сільськогосподарських робіт. До листопада вони фактично завершуються, звільняється велика кількість незайнятих людей, які готові підтримати масштабні протести.
Водночас є версія, що цього разу жодних Майданів не буде. Події, ймовірно, почнуть розвиватися в абсолютно іншому, новому для України руслі.