ЄС вважає, що МВФ може скасувати допомогу, якщо Бельгія не погодиться підтримати репараційний кредит Україні в розмірі 140 мільярдів євро
Відмова Бельгії підтримати європейську «репараційну позику» на 140 мільярдів євро може поставити під загрозу подальшу фінансову підтримку України з боку Міжнародного валютного фонду. Україна нині має великий бюджетний дефіцит і потребує фінансування від МВФ, який розглядає можливість виділення 8 мільярдів доларів протягом трьох років. Європейська позика, на думку дипломатів, має стати гарантією фінансової стабільності країни на найближчу перспективу — ключовою умовою для будь-яких рішень Фонду.
Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в ЄС. За словами європейських чиновників, МВФ може відмовитися від нової програми допомоги Києву, якщо Євросоюз не схвалить кредит, який має бути забезпечений замороженими російськими державними активами. Більшість із них зберігається саме в Бельгії. Однак минулого місяця Брюссель не зміг досягти згоди через позицію Бельгії, яка висунула юридичні й фінансові застереження. Це зруйнувало плани завершити угоду до грудневої зустрічі МВФ.
«Ми стикаємося з проблемою часу», — визнав представник ЄС, наголосивши, що наступний саміт лідерів Євросоюзу запланований лише на 18–19 грудня.
На тлі скорочення американської підтримки Європейський Союз має взяти на себе більшу частину фінансових зобов’язань перед Україною. Експерти МВФ уже цього місяця приїдуть до Києва, щоб узгодити параметри нової трирічної програми.
Попри все, під час останнього саміту ЄС лідери прибрали будь-які згадки про «репараційний кредит» із фінальних висновків Ради. Натомість документ лише закликає Єврокомісію підготувати «варіанти фінансової підтримки України», без конкретних термінів чи сум.
Такі розмиті формулювання, зазначають дипломати, навряд чи переконають МВФ у стійкості українських фінансів. Тому в Єврокомісії розглядають варіанти — від публікації конкретної юридичної пропозиції до можливого позачергового саміту. ЄС також планує запевнити МВФ, що Київ не повертатиме цей кредит найближчими роками. Кошти можуть бути повернені лише у випадку, якщо Росія припинить війну та виплатить Україні репарації.
«Немає такого сценарію, де Україна повинна шукати ці гроші сама. Вона або отримає їх від Росії, або не повертатиме зовсім. Для Києва це фактично грант», — зазначив один із чиновників ЄС.
Бельгія виступила проти, побоюючись юридичних позовів і фінансових контрзаходів з боку Москви. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер наголосив, що країна потребує «абсолютної ясності щодо правової основи» та гарантій безпеки євро.
Французький президент Еммануель Макрон назвав кредит головним механізмом підтримки України, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц визнав, що Бельгія підняла «дуже серйозні питання», які необхідно вирішити. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що Києву потрібні ці кошти вже на початку 2026 року.