Із власних джерел Інформатору відомо, що голова Офісу президента хоче припинити розслідування корупції у верхівках української влади та має вагомі аргументи на користь такого плану дій
Голова Офісу президента - фігурант записів НАБУ, він там під прізвиськом Алі-Баба, що легко пояснити, оскільки ініціали Єрмака - А.Б., Андрій Борисович. Це карколомна новина, бо на відміну від Міндіча, Єрмак має високу посаду, він проводить багато часу разом з президентом, вони навіть працювали в одній кімнаті та разом займалися на тренажерах, як писав відомий журналіст Саймон Шустер у книзі «Шоумен». Тепер вони вже мабуть не тренуються разом. Схоже, Зеленський обурений на Єрмака та має намір його усунути. Але це не точно.

Ось нарада з силовиками 15 листопада. На різних фото тут Шмигаль, Буданов, Іващенко (Служба зовнішньої розвідки). Але комплект президентської наради не повний - когось не вистачає.

Це зустріч з урядом. Теж 15 листопада. Свириденко, Мінфін, Федоров. А Єрмака немає. Між тим раніше голова Офісу президента завжди був присутній на зустрічах з урядом, силовиками, військовими.
Після цієї наради Зеленський розмовляв з діджітал-міністром Федоровим віч-на-віч. Про що окремо повідомив у Telegram. Федоров на відміну від інших членів уряду не користувався останні роки підтримкою Єрмака.
А ось зустріч із українським дипкорпусом 14 листопада. Купа народу, але жодного Єрмака у приміщенні. Зокрема Зеленський торкається теми повернення вкрадених Росією дітей. Це улюблена тема Єрмака.
Пишуть також, що до Греції Зеленський теж літав без Єрмака. Це неправда, Єрмак був присутній в делегації. Але його не світили.
Так само, за даними Інформатора, Єрмак із Зеленським зараз перебувають разом у Парижі, де укладено історичну угоду з Макроном. Але на світлинах його не видно.
Є дві версії. Перша, Зеленський обурений на Єрмака через плівки Міндіча та поступово усуває його від важелів керування країною. Звісно, оскільки ОП організовує візити Зеленського до Афін чи Парижу, президент змушений змиритися, що Єрмак його супроводжує.
Друга, Зеленському Єрмак потрібний. Він не хоче відставки свого Алі-Баби, навіть попри можливу причетність до скандалу з корупцією.
Відомо, що працювали вони в політичному тандемі, як колись президент працював саме таким чином із акторами в Кварталі. Зеленський генерував ідеї, інші їх дотягували. Так саме робить Єрмак, кажуть ретельність - його важлива якість. Саме цим Єрмак і незамінний для президента.
Тож зараз Зеленський може намагатися приховати голову ОП в очікуванні, що корупційний скандал вщухне. І тоді Єрмак зʼявиться знов.
Поки що підтверджується перша версія. Тобто йдеться про тихе усунення Єрмака. Доводить це сам Єрмак.
У своєму Telegram-каналі, який до речі, мовчав кілька днів у розпал скандалу, він постить світлини з Греції. Причому із запізненням на день.
Тобто мета Єрмака зрозуміла: показати іншим, що він при владі та має вплив. Але чи робив би він таке, якби його свідомо ховали? Це більше схоже на спроби зачепитися за владу.
Ба більше. Єрмак 14 листопада дав інтервʼю Politico. Там він стверджує, що неможливо, щоб президент Зеленський був причетний до корупції. За змістом інтервʼю складено політично грамотно. Голова ОП доводить повну лояльність до президента.
Проти волі згадується порада Міндіча міністру Галущенку на відомих плівках - що казати при зустрічі з президентом:
«Та слухай, Володимире Олександровичу, та все, ви ж розумієте, йти мені в двірники теж не з руки, я зроблю все, що ви скажете, все, що вам треба, я ваш…»
Знов-таки є два варіанти, як реагувати на корупційний скандал. Перший, сприяти розслідуванню НАБУ та САП, карати винних та ініціювати інші розслідування.
Це цілком сприятливо для вирішення таких питань, як міжнародна допомога (якою до речі серед іншого опікувався Єрмак), кредити та зброя, схвалення дій уряду з боку європейських партнерів, тощо.
Саме так нібито Зеленський одразу і вчинив. Проте є нюанс.
Насправді ситуація навіть без «міндічгейту» у зовнішньополітичній царині є надскладною. Європа не може знайти гроші для України. Заморожені російські кредити не дозволяє витрачати Бельгія. Фіцо та Орбан намагаються заблокувати інші ініціативи. США більше не надають допомогу, а лише готові постачати зброю за гроші. Тобто підтримка міжнародної спільноти зараз тримається більше на словах.
Тому є план Б, і саме його, за словами депутата Железняка, дотримується Єрмак. План Б у тому, щоб звинуватити керівництво НАБУ та САП у держзраді, шпигунстві на користь РФ, змінити це керівництво на лояльне та закрити незручні справи. При цьому мабуть показово покарати винних рівня Рьошика чи навіть того ж Міндіча.

Якщо зважити та подивитися з точки зору президента, ці два плани нібито нерівнозначні. План атаки на НАБУ погіршить відносини з Заходом, можливо до критичного рівня.
До речі у минулий раз Зеленський спочатку підтримав жорсткий план проти антикорупційних органів, але потім передумав. Частково через тиск Заходу. Хтось Зеленському тепер звісно ж шепоче: ось, ти відмовився - і дивись, які наслідки ми отримали!
Тобто якщо Зеленський знов передумає та піде війною проти НАБУ та САП, він має враховувати дві (знов-таки дві) речі:
Існує ще один аргумент на користь плану силової протидії НАБУ. Його зазвичай неналежно оцінюють.
Напевно найпотужніший аргумент прихильників курсу на припинення антикорупційних розслідувань є те, що це шкодить воєнним інтересам України. Ба більше, окремі анонімні медіа вже відкрито пишуть: так адміністрація Трампа примушує Україну піти на невигідні домовленості з Росією.
Це не позбавлено сенсу, як і нещодавні слова Орбана. Правитель Угорщини заявив, що Європа вже спалила в Україні майже двісті мільярдів євро через те, що Україна відмовляється йти на територіальні поступки.
Цей аргумент може стати вирішальним щодо атаки на НАБУ та САП. І це цілком влаштовує значний прошарок дотичних до влади людей, які використовують військові дії для власного збагачення.
Вони розуміють, що відносно чесно заробляти на відкатах та інших корупційних діях можливо лише до тих пір, поки не пересохне джерело військової та гуманітарною допомоги від Заходу. Потім вже не вдасться чи буде проблематично. Бо у разі миру розпочнуться вибори - і є велика імовірність, що діюча влада ці вибори програє.
Тому ця категорія неухильно заявляє про те, що з Росією немає бути жодних компромісів. І навіть формує суспільну думку у цьому питанні.
Проте насправді не наслідки розслідувань НАБУ, а саме корупція зводить на нівець зусилля України щодо відновлення цілісності країни та досягнення справедливого миру. Це вже відчуваєтсья, бо саме через корупційні дії, а не їз розслідування підірвана довіра до країни. Про це варто поміркувати усім політикам, які приймають стратегічні рішення.