Майдан, війна із Росією, нові популісти в Україні. Прогноз подій на 2022 рік від політолога

У 2021 році, що минає, у кожного з нас є що згадати. Важливих подій сталося чимало. І всі вони так чи інакше стосуються рішень чинної в Україні влади Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу». А також і найгучніші скандали, пов'язані з монобільшістю.

Інформатор запропонував згадати та обговорити найважливіші суспільно-політичні події року, що минає, в нашій країні політологу, депутату Київської міськради Сергію Тарану. А також спробувати зробити прогноз на найближчий рік, простежити тенденції.

Інформатор: На Вашу думку, головний політичний підсумок року в Україні? Що можна так назвати?

Сергій Таран: Це спроба Зеленського покінчити з демократією в Україні та побудувати зовсім інший режим. До цього року Зеленський, ймовірно, мав ще ілюзію, що пік тієї популярності, яку він отримав після президентських виборів – це назавжди, і його скрізь супроводжуватимуть оплески. Але вже цей рік показав, що цьому приходить кінець.

І зараз розпочалися спроби (з боку влади – Ред.) збудувати в Україні іншу країну. Таку, де б прокурори – за вказівкою президента – порушували справи проти опозиції, де б ми не знали, що таке свобода слова. Символічно, що наприкінці цього року вже почали знищувати громадське мовлення, і за державні кошти створювати телеканали, які критикуватимуть опозицію та підтримуватимуть владу.

А наприкінці цього року ми побачили, що влада і зовсім якісь елементарні речі – наприклад, призначити главу САП – вже не може зробити. І спільні розмови про реформи, про якісь позитивні зміни, що сталися у Зеленського на початку його виборчої кампанії, зараз ці розмови вже завершились.

І.: Ну, і який прогноз на наступний рік, з урахуванням усіх цих речей? До чого все йде?

С.Т.: Я думаю, що наступний рік буде для української демократії визначальним. Або ми зможемо втримати європейський тренд, або ми скотимося до фактичної Малоросії, яка пародуватиме режим, створений Путіним у сусідній країні.

І якщо говорити про політику країни, то цей результат року є основним.

Успіхи влади – скільки їх

І.: Деякі спостерігачі говорять про відкриття ринку землі та про запуск додатку «Дія», як про успіхи нинішньої української влади…

С.Т.: Ну, спору немає – ринок землі у нас юридично запущений, це так є. Але ж ніхто не може показати якісь вражаючі економічні наслідки цього факту. Де ж вражаючі надходження до бюджету, де великий вплив на економіку відкритого ринку землі? Немає.

І.: І інвестори продовжують йти з України – не переконує їх українська політика та економіка залишатися тут, на жаль. А щодо мобільного додатку «Дія»? Чому воно інвесторів не мотивує?

С.Т.: Ну, а щодо додатку «Дія», то так. Воно добре працює, дійсно добре та зручно. (іронізує) Напевно, саме для цього, щоб створити такий гарний мобільний додаток і потрібно було захоплювати всю владу в країні, Раду, Кабмін, щоб у нас усіх з'явився такий гарний додаток...

Навіщо «слугам народу» вороги

І.: Щодо вручення підозри від прокуратури п'ятому президентові Петру Порошенку. Наразі, щоправда, є інформація, що Печерський суд поки що не готовий схвалити арешт Порошенка, але тим не менш. Що це за «геніальний задум», навіщо це робиться тепер, на вашу думку?

С.Т.: Коли немає власних досягнень, починають шукати ворогів, які нібито владі заважають. Це так ще більшовики робили: щоб знищити, шукали ворогів де завгодно, потім вже почали знищувати самих себе, коли ворогів ззовні стало не вистачати.

Ось дивіться, чому Путін знову активізував конфронтацію з нами, що йому тут робити? У них величезна країна Російська Федерація, і є дуже багато ресурсів! За бажання там можна зробити рівень життя росіян не гіршим, ніж у Європі, за рахунок тих ресурсів. Це все досить швидко можна зробити. Але для цього треба піти на реальну політичну конкуренцію, не боятися справжніх реформ – Путін цього не хоче, він не вміє за такими правилами працювати. Замість того, щоб забезпечити заможне та спокійне життя для росіян, він починає скрізь шукати зовнішніх ворогів. Мовляв, скрізь вороги, вороги, і ті вороги Росію оточують…

Те саме – у Зеленського. Коли немає своїх досягнень, він починає шукати ворогів довкола себе. Ось, мовляв, дивіться, це олігархи, і вони змовилися. Ось Порошенко, який нібито щось задумує, і проти нього треба кримінальні справи порушувати…

Коли владі нічого показати, починається пошук ворогів. І це закон залізобетонний для будь-якого безглуздого недодиктатора, або диктатора.

І.: Підозра прокуратури та очікування арешту для п'ятого президента Порошенка – для чинного президента якими можуть бути наслідки цих дій, цієї війни з політичним суперником?

С.Т.: У відповідь на прямі загрози Путіна розпочати війну в Україні та після приголомшливої ​​інформації про інспірований у ОП зрив спецоперації із затримання «вагнерівців», українська влада порушила справу проти Петра Порошенка за статтями «державна зрада» та «створення терористичної організації» .

Ось так бачить українська влада «консолідацію суспільства» за наявності російської загрози, і такі «терористи» живуть в уяві у Зеленського. Чи підштовхнуть ці рішення Путіна до подальшої агресії проти України, і чи буде у Заходу бажання активно підтримувати Україну, у якої настільки неадекватний чинний президент? Питання, гадаю, риторичні.

Переконаний, що відвертим переслідуванням опозиції та спробами підіграти російським агентам Зеленський вже перекреслив своє політичне майбутнє. Якщо хтось не сумнівається, нехай запитає у Януковича.

І.: А якщо вони все-таки зможуть переламати ситуацію з Порошенком, додавити її за своїм сценарієм?

С.Т.: Якщо раптом у них вдасться переламати ситуацію з Порошенком на свою користь (а я думаю, що їм все ж таки цього не вдасться зробити), то тоді вони ще і ще шукатимуть нових винуватців своїх невдач, шукатимуть нових і інших ворогів.

Київ – місто майданів

І.: Щодо підсумків року у Києві, які можна назвати головними політичними підсумками, на Ваш погляд депутата Київради, що було важливим та основним?

С.Т.: Почну з хорошого, нам вдалося зберегти у місті самоврядування. Тому що цього року Зеленський спробував підім'яти самоврядування у Києві – просто ухваленням нового Закону про столицю, спробував брутально призначити нового главу адміністрації (КМДА – Ред.), у протиріччі закону та рішенням судів. Нам усе це вдалося витримати та подолати, тобто у нас зараз немає ситуації, коли Києвом керує людина, яку не обрано киянами.

Зеленський в останніх місцевих виборах не отримав підтримки у столиці, у Київраді зараз його фракція досить маленька, але його бажання керувати всім містом велике і нікуди не поділося, тому був шалений тиск на ситуацію (з самоврядуванням – Ред.) у місті. І тут взагалі не йдеться про Віталія Кличка, йдеться про киян. І ось у цій ситуації вдалося зберегти статус-кво.

І.: Наступного року Офіс Президента знову спробує посадити свою людину в крісло голови КМДА?

С.Т.: Я думаю, вони це робитимуть. Розумієте, для них Київ – це не просто великий бюджет (хоча це для них теж дуже серйозний мотив), для них ця територія ще має і стратегічне значення. Знаєте, коли влада в Україні намагається закрутити гайки, вона чудово розуміє, що це – Україна, що тут можуть бути майдани… А хто дає дозвіл, хто погоджує масову акцію на Майдані? Це київська влада. Тому для них контроль за Києвом – це контроль за тим містом, де можливі головні політичні події країни. У тому числі, і події, які не сподобаються владі.

А тому влада має дві причини, для чого вони хочуть підім'яти це місто під себе: бюджет столиці, а друга – це мати контроль над територією, щоб тут жодних майданів-наметів не стояло.

І.: Колись тодішня влада Януковича вже намагалася заборонити Майдан, і вони тоді мали свого голову КМДА, і в чому їм це допомогло?

С.Т.: Ну, попередня влада ще й Юлію Тимошенко посадила за ґрати, вони забороняли через суд тоді Майдан… але, на мою думку, українські політики дуже рідко роблять висновки з чужих помилок, частіше – зі своїх. І я не хотів би, щоб Зеленський робив висновки саме зі своїх помилок, але у цієї влади все йде саме до такого сценарію.

Тому вважаю, що Володимир Зеленський знову намагатиметься взяти під контроль Київ, і це робитиме за допомогою нового закону про столицю, який «продавлюватимуть» через Раду. Вони підуть на це навіть якщо це спричинить скандал. Знаєте, з огляду на те, що зараз відбувається в країні, то це може виявитися ще й не головним скандалом.

Не все про місто – про світ теж

І.: На Вашу думку, які головні події мають відбутися у 2022 році в нашій країні, у світі?

С.Т.: Дві головні події припускаю. Перше, це подальше загострення відносин між Росією та Заходом. І Україна при цьому може стати таким своєрідним майданчиком – привабливим і підходящим для того, щоб РФ змогла показати Заходу, як саме «Росія встала з колін». Путін має дуже велике бажання утримати владу за рахунок того, щоб влаштувати чергову «переможну війнушку». І гадаю, що це буде дуже важливою подією весь наступний рік. А навколо України – у зв’язку з цим – буде дуже багато подій відбуватися.

При цьому на Заході дуже велике бажання підтримати Україну в таких подіях, але вони не мають бажання воювати замість українців. А Росія має дуже велике бажання воювати на території України. Для Путіна це може стати його особистим рятівним колом усередині його країни.

Так чи інакше це протистояння визначатиме все, що відбуватиметься наступного року.

І ще один Майдан?

І.: Це єдина подія? Чи ще щось припустите?

С.Т.: Є й друга ситуація, яка може статися наступного року – ось ці всі спроби з боку Зеленського побудувати режим а-ля чи Януковича, чи Путіна… ці спроби закінчаться потужним політичним протистоянням. Якого роду? Не знаю. Можливо, достроковими парламентськими виборами, можливо, й іншими подіями.

Тому думаю, що наступний рік буде політично жорсткішим і гострішим, ніж рік нинішній, теж не цілком спокійний.

Ще припускаю, це пов'язано і з першим, і з другим, що я назвав – що наступного року будуть спроби нав'язати нам мир з Росією на російських умовах. І це може стати важливою політичною подією наступного року, бо пасіонарна частина – а це дуже велика, десь 30 % – частина суспільства – не зможе сприйняти такий сценарій «миру з РФ на умовах РФ».

І.: Ви маєте на увазі, що ця частина суспільства перестане сприймати чинну владу як українську владу? І що через це буде?

С.Т.: Ну це буде Майдан, буде досить швидка мобілізація людей, це будуть люди масово виходити на вулиці. Просто згадайте, з чого розпочався Євромайдан, з чого розпочалася Революція гідності. Тоді Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, звернув із європейського вектору розвитку України. Так?

Мітинг на Майдані 1 грудня 2021

І.: Так. Але чому Ви це згадуєте?

С.Т.: Зараз, якщо Зеленський піде на домовленості з Росією про мир за російським сценарієм, то це буде знову такою ж фактично відмовою від європейського вектору розвитку країни. Вони ж захочуть інкорпорувати окуповані території у політичне тіло України. По суті, надати цим територіям право вето на геополітичний вибір нашої країни.

І.: «Боснійський сценарій» для України?

С.Т.: Так-так, припускаю, що буде запропоновано ідеальний сценарій перетворення нашої України на ще одну Боснію-Герцеговину фактично. Звичайно ж, з таким не погодиться та сама частина суспільства, яка вже не погоджувалася з тим самим у 2014 році. І вона із цим знову не буде згодна – вже зараз. Сказати цим людям щось на кшталт «рот закрийте!» так просто у влади не вийде. Янукович намагався це зробити. Зеленський теж може спробувати, та й у нього не вийде.

І знаєте, у чому ще справжня трагедія Зеленського? У тому, що за два з половиною роки при владі жодного разу жодної людини «за нього» на вулицю не вийшло. Ну, хоч якась акція чи будь-який прояв публічної підтримки шостого президента – а нема!

Тобто який буде розвиток подій у країні за умов, коли політика почне здійснюватися вулицею? Гадаю, пояснювати не треба. А великі вуличні заворушення наступного року можливі саме через спроби влади знову повернути назад європейський вектор розвитку України. І все це говорю з сумом, бо я брав участь у всіх трьох Майданах в Україні, і скажу, що революції та майдани насправді це погано для країни – це величезний струс для країни. Краще б для нас нормальний еволюційний розвиток.

Але коли люди не мають іншого виходу, коли влада ігнорує їхню думку, то громадяни мають право це робити, і тому наші майдани перемагали. А якщо громадяни цього не роблять, то одержують Лукашенка чи Путіна – ось у них там майдани не перемагали.

Мітинг на Майдані 1 грудня 2021

Сила та слабкість влади

І.: Обговоримо трохи інше – чи є у влади «слуг народу» потенція та можливість переламати поганий (для них) тренд з обвалом рейтингів у виборців та повернути якимось чином свою політичну популярність? Чи зможуть, чи здатні?

С.Т.: Вони зараз це намагаються зробити через механізм репресій проти опозиції. І «слуги» думають, що якщо посадять опозицію, арештують Порошенка, то рейтинг у них збережеться. Втім, скандали недавнього часу – з офшорами Зеленського, з нерухомістю Коломойського у Штатах, та до них плюс ще «вагнергейт», та інші численні ганебні вчинки представників влади – все це розплющує очі навіть виборцю «Слуги народу». І тому не уявляю, яким чином Зеленський зміг би повернути свій рейтинг, роблячи те, що він та його оточення роблять останні два роки.

І.: За рік, за два-три, загалом, за якийсь час Зеленського при владі не стане. Хто може його змінити? Що буде після цього?

С.Т.: Те, що буде із Зеленським – вже загалом зрозуміло. А ось що буде з країною і хто буде після Зеленського – абсолютно незрозуміло. Ми зараз у стані війни, Росія планує використати нас як країну, за рахунок якої можна продовжити політичне життя Путіна – це для нас буде дуже серйозним випробуванням. Це може стати і великою геополітичною катастрофою, і новим великим шансом для нас як для країни.

Я тільки хвилююся, що виборці цього Зеленського знайдуть собі нового. «Зеленські» майбутнього називатимуть себе «анти-зеленськими», і це вже відбувається. Вони вже зараз створюють партію з тими самими ідеями – ті ж люди, які вже йшли із Зеленським раніше на вибори, і привели тоді його до влади. Напевно, ці люди і на нові вибори вийдуть із тими самими тезами…

У цьому бачу небезпеку: що після Зеленського до влади прийдуть такі ж популісти, як і цей.

І.: Як це бувало в інших країнах Східної Європи…

С.Т.: Наших виборців часто порівнюють зі східноєвропейськими виборцями, але це не цілком коректно. Думаю, що за структурою та уподобаннями наші виборці скоріше схожі на виборців Греції: пошук простих рішень для складних проблем, взяти позику і не віддати, така дитяча неготовність взяти відповідальність на себе – ця вся стилістика їх і наших масових виборців. Греція, до речі, не дуже реформована країна, як і Україна. Тому виходити зараз із реформаторськими тезами порядку денного до виборців – дуже складно для політика. А політик, який із цим виходить, він же потім іде у небуття.

І тут знайти політиків, які після Зеленського говоритимуть про реформи (і матимуть підтримку громадян!) – це завдання, м'яко кажучи, важке.

І.: На цій невеселій ноті й закінчимо на сьогодні?

С.Т.: Радісних повідомлень у мене, на жаль, зараз немає. Є лише надія на краще у майбутньому.

Нагадаємо, Інформатор писав, що дві третини українців проти другого терміну для президента Зеленського, але можуть підтримати Володимира Кличка.

Також у Зеленського перерахували п'ять успіхів, досягнутих на саміті «Східного партнерства».

Повідомляли скільки разів президент Зеленський, на думку експертів, порушував закони та Конституцію на посаді президента України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі «Інформатор Live». Підписатися на канал у Viber можна тут.