Колишній власник депозиту вимагає від Приватбанку кошти у розмірі 231 365 гривень - що вирішив суд
ПриватБанк надав до суду відклик на позовну заяву, в якому зазначив, що не є належним відповідачем по справі
Чоловік вже примусово стягнув з ПриватБанку суму вкладу за договором від 03.01.2013 року у розмірі 120 тисяч гривень. Він вимагає ще фінустанови 231 365 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 22 серпня 2025 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 березня 2023 року у справі № 757/56224/21-ц, стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь чоловіка суму вкладу за договором від 03.01.2013 року у розмірі 120 тисяч гривень, нараховані та невиплачені відсотки у розмірі 1 834 гривень. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь залишок коштів з рахунку у розмірі 171 гривні. Він вважає, що банк повинен сплатити йому інфляційні втрати та 3% річних за період з 14 серпня 2015 року по 6 квітня 2025 року, нарахованих на розмір вкладу за весь час прострочення виконання зобов'язання, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
16 травня 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відклик на позовну заяву, в якому останній зазначає, що не є належним відповідачем по справі. Також просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності, оскільки чоловіком заявлені до стягнення суми 3% річних на підставі статті 625 ЦК України та інфляційні втрати за період з 14 серпня 2015 року по 6 квітня 2025 року. Вимога про стягнення коштів за період більше ніж три роки і повинен бути обмежений трьома роками, а саме за період 06.04.2022- 06.04.2025. Просив суд зазначити у резолютивній частині рішення у справі (у випадку прийняття рішення на користь громадянина та стягнення коштів з банку) про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з банку, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
Розгляд справи
Судом встановлено, що 03.01.2013 року між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено депозитний договір Вклад «Депозит+, 12 місяців», на виконання умов якого, на рахунок було внесено 120 тисяч гривень, що підтверджується квитанцією № 3 від 02.01.2013 року; процентна ставка за вказаним договором становить 18% річних. Відповідно до додаткової угоди від 03.01.2013 року до договору, укладеної між ним та АТ КБ «ПриватБанк» 03.01.2013 року, банк збільшив процентну ставку за вкладом на 2% річних, які він доручив банку перераховувати на бонусний рахунок «Бонус Плюс». Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 березня 2023 року у справі № 757/56224/21-ц, стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь суму вкладу за договором від 03.01.2013 року у розмірі 120 тисяч гривень, нараховані та невиплачені відсотки у розмірі 1 834 гривень. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь громадянина залишок коштів з рахунку у розмірі 171 гривні.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь стягнуть 3% річних за період з 07.04.2022 року до 07.04.2025 року в розмірі 10 809 гривень та інфляційні втрати за період 07.04.2022 року до 07.04.2025 року в розмірі 52 103 гривень.
"Суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних за договорами банківського вкладу та інфляційних втрат за договором від 04.10.2011 року та додатковою угодою від 04.10.2011 року до цього договору. Разом з цим, суд не погоджується з періодом розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне. У позовній заяві позивач вказував, що листом від 25.06.2014 року відповідач відмовив у розірванні депозитних договорів, а тому саме з цього часу підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати за договором. Водночас згідно з умовами договорів банківського вкладу, сторони мають право на їх дострокове розірвання, повідомивши про це іншу сторону за два банківські дні. 27.07.2015 року він направив ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву про дострокове розірвання договору банківського вкладу (депозиту) від 03.01.2013 року та повернення коштів, в якій просив вважати розірваним договір від 03.01.2013 року, повернути сплачені ним кошти у розмірі 120 тисяч гривень, повернути недоплачені відсотки за договором у розмірі 32 100 гривень, здійснити перерахування коштів на вказаний ним у заяві рахунок. Зазначена заява зареєстрована ПАТ КБ «ПриватБанк» 12.08.2015 року. Так, договір від 03.01.2013 року було розірвано за ініціативою позивача з 14.08.2015 року (через 2 дні з моменту отримання банком заяви позивача про розірвання договору (12.08.2015 року). При цьому, суд враховує, що у відклику на позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», посилалося на те, що позивач пропустив строк позовної давності щодо частини позовних вимог і просило застосувати наслідки спливу позовної давності. Вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, позивач заявив за період, який перевищує три роки. Отже, у спірному випадку 3 % річних та інфляційні втрати підлягають стягненню за період, який не перевищує три роки до дня звернення до суду, а, враховуючи межі позовних вимог, до 07.04.2025 року, тобто за період з 07.04.2022 року до 07.04.2025 року, що складає 1 097 днів. Таким чином, за договором від 03.01.2013 року за період з 07.04.2022 року до 07.04.2025 року на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 10 809 гривень та інфляційні втрати в розмірі 52 103 гривень. За таких обставин, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задовольнити позовні вимоги частково, із зазначених вище підстав", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
